
Дата документу 18.07.2019
Справа № 318/1562/19
Провадження № 1-кп/320/921/19
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 липня 2019 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонним суд Запорізької області у складі колегії суддів:
головуючого судді – Бахаєва І.М.,
суддів – Юрлагіної Т.В., Купавської Н.М.,
за участю:
секретаря судового засідання – Фурсової Л.І.,
прокурора – Селіної О.В. (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого – ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Чулановського В.О. (в режимі відеоконференції),
потерпілої – ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),
провівши відкрите підготовче судове засідання в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за обвинувальним актом у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080260000256 від 22 травня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, –
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою колегії суддів Запорізького апеляційного суду від 16 липня 2019 року подання в.о. голови Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області Петрова В.В. – задоволено та вирішено направити обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080260000256 від 22 травня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, для розгляду.
17 липня 2019 року із Запорізького апеляційного суду до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшов вказаний вище обвинувальний акт, який згідно протоколу автоматизовано розподілу судової справи між суддями, розподілено та визначено: головуючого суддю Бахаєва І.М. та склад колегії суддів: Юрлагіну Т.М. та Купавську Н.М..
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 липня 2019 року суддею Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Бахаєвим І.М. вказаний обвинувальний акт було прийнято до свого провадження з призначенням підготовчого судового засідання, на 18 липня 2019 року на 11 годину 00 хвилин.
У призначене підготовче судове засідання з`явились всі учасники кримінального провадження.
Прокурор під час підготовчого судового засідання просила призначити судовий розгляд на підставі даного обвинувального акту.
Інші учасники кримінального провадження підтримали думку прокурора.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, заслухавши думку учасників підготовчого судового провадження, приходить до наступних висновків.
Обвинувальний акт відносно обвинуваченого ОСОБА_1 складений у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.
Підстав для закриття провадження чи його направлення до відповідного суду для визначення підсудності немає.
Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні.
Підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не встановлені.
З врахуванням викладеного, враховуючи думку сторін та те, що всі питання з підготовкою до судового розгляду передбачені ст. 315 КПК України вирішені, суд вважає, що є достатні підстави для закінчення підготовчого провадження та вважає за необхідне призначити судовий розгляд на підставі даного обвинувального акту.
В ході проведення підготовчих дій визначено час та місце проведення судового розгляду справи, яке відбуватиметься з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження у відкритому судовому провадженні, оскільки обмежень щодо цього, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, не встановлено, а також коло осіб, які братимуть участь, у судовому розгляді: прокурор, обвинувачений, захисник обвинуваченого та потерпіла.
Крім того, у підготовчому судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , строком на 60 днів, оскільки його строк тримання під вартою спливає 20 липня 2019 року та до цього часу розгляд справи не буде завершений та на даний час не відпали ризики, що були встановлені під час обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Чулановський В.О. не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .
Потерпіла повністю підтримала клопотання прокурора, наполягали на його задоволенні.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього документи, приходить до наступних висновків.
Ухвалою слідчого судді Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області Васильченко В.В. від 23 травня 2019 року до підозрюваного ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 (два) місяці, але не більше 60 (шістдесяти) днів, термін дії якого спливає 20 липня 2019 року.
Згідно із ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
За висновком Конституційного Суду України, викладеним в рішенні від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017, продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов`язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність (ч. 2 ст. 29 Конституції України).
Крім того, Конституційний Суд України також зазначив, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Крім того, згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії» та «Летельє проти Франції» закріплював, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, до того ж наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
На підставі викладеного, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 будучи раніше судимою особою, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до п`ятнадцяти років, з урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, місця реєстрації та стійких соціальних зв`язків, то суд приходить до висновку про наявність достатніх підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою ухилення від кримінального покарання може без перешкод залишити своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, сховати або спотворити речові докази у кримінальному провадженні, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, або вчинить інше кримінальне правопорушення, що свідчить про існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
З урахування вищевикладеного, суд приходить до висновку, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, тому вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ..
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 110, 134, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 291, 314-316, 369-372, 392-395 КПК України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080260000256 від 22 травня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, на 03 вересня 2019 року на 11 годину 30 хвилин в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Шмідта, буд. № 11.
Судовий розгляд проводити колегіально у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні.
У судове засідання викликати учасників судового провадження.
Клопотання прокурора про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.
Продовжити термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на строк 2 (два) місяці, але не більш 60 (шістдесяти) днів, тобто з 18 липня 2019 року до 15 вересня 2019 року, включно.
Копію ухвали надіслати на адресу Державної установи «Вільнянська установа виконання покарань (№ 11)» – для виконання
Ухвала, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р/2019 від 13 червня 2019 року, може бути оскаржена лише в частині продовження строку тримання під вартою – в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суду Запорізької області протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.
ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ
СУДДЯ: Т.В. ЮРЛАГІНА
СУДДЯ: Н.М. КУПАВСЬКА
Судове рішення № 83092693, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 18.07.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 318/1562/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: