Ухвала суду № 83092615, 14.07.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 14.07.2019

Справа № 320/5633/19

Провадження 1-кс/320/3774/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«14» липня 2019 року слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Редько О.В., за участі секретаря – Колеснікової Л.В., прокурора – Лелеченка Р.Ю., підозрюваного – ОСОБА_1 , захисника підозрюваного – адвоката Рудь Д.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Євтушенка А.С., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Лелеченко С.Ю. за матеріалами кримінального провадження №12019080140001915 клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженому, непрацюючому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимому,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Євтушенка А.С., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Лелеченко С.Ю. за матеріалами кримінального провадження №12019080140001915 клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, що 10.07.2019, приблизно о 22 годині 00 хвилин, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , будучи у стані алкогольного сп`яніння, з мотивів неприязні до ОСОБА_2 , виниклої в ході раптової сварки на ґрунті сумісного розпиття спиртних напоїв, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, дерев`яною палицею, наніс не менше шести ударів по голові потерпілого ОСОБА_2 , заподіявши йому, тим самим, тілесне ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, що виразилась набряком головного мозку, крововиливами під оболонки та в тканини головного мозку, відкритими переломами кісток склепіння та основи черепа, яка кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, та від якої, внаслідок ускладнення її набряком головного мозку, настала смерть потерпілого на місці події.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у заподіянні потерпілому ОСОБА_2 умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбачене ч. 2 ст. 121 КК України.

Вказане кримінальне правопорушення (злочин) зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12019080140001915 від 11 липня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

14 липня 2019 року кваліфікацію кримінального правопорушення змінено на ч. 2 ст. 121 КК України.

14 липня 2019 року, о 10 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч. 2 ст. 121 КК України.

Вина підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами:

- Протоколом огляду місця події;

- Рапортом про встановлення причини смерті потерпілого;

- Показаннями свідка ОСОБА_3 ;

- Показаннями свідка ОСОБА_4 ;

- Показаннями свідка ОСОБА_5

- Слідчим експериментом за участю свідка ОСОБА_3 ;

Оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, однак, вчинив інкримінований злочин за обтяжуючих обставин – будучи у стані алкогольного сп`яніння, не працює, не має достатньо стійких соціальних зв`язків, є достатні підстави вважати, що підозрюваний, з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Крім того, проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваному відоме місце проживання свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що, з урахуванням характеристики його особи, свідчить про наявність ризику того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Цей ризик підсилюється тим, що ОСОБА_3 проживає із ним за однією адресою, а ОСОБА_4 тп ОСОБА_5 є його сусідами.

Крім того, проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що місце події, одночасно, є сусіднім домоволодінням з місцем проживання підозрюваного. На теперішній час триває досудове розслідування, не встановлено всіх обставин події, отже, за місцем проживання підозрюваного можуть зберегтись предмети, що матимуть значення речових доказів у кримінальному провадженні. Отже, з урахуванням характеристики підозрюваного, є підстави вважати перебуваючи на свободі, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Таким чином, вважаю, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Згідно з п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 К України, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Оскільки підозрюваний, як було зазначено вище, фактично проживає на місці події та не має достатньо стійких соціальних зв`язків, вважаю, що даний запобіжний захід не забезпечить його належної процесуальної поведінки, а посилить ризик того, що підозрюваний знищить, сховає або спотворить будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні. Відсутність таких осіб, а також достатнього рівня доходів унеможливлює також застосування відносно нього запобіжних заходів у вигляді особистої поруки;

- запобіжний захід у вигляді застави судом може не встановлюватися щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, що, з урахуванням відсутності у підозрюваного будь-яких джерел постійного доходу, унеможливлює застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.

Викладене свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, при застосуванні до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.

На підставі ст. 107 КПК України здійснюється фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів. Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Прокурор просив задовольнити клопотання та обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на доведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечував.

Захисник підозрюваного – адвокат Рудь Д.О. поклалась на розсуд суду щодо можливості задовольнити клопотання прокурора та обрати щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує із наданих суду матеріалів кримінального ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні вищезазначеного злочину.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує: вагомість наявних доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу, на які послався слідчий в клопотанні, відсутність постійного джерела доходів, а також конкретні обставини кримінального правопорушення.

При обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, відсутність постійного джерела доходів, особу підозрюваного, є ризик того, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, відносно ОСОБА_6 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

З огляду на характер кримінального правопорушення, керуючись правилами п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183,192, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Євтушенка А.С., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Лелеченко С.Ю. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Мелітополь Запорізької області, громадянину України, з середньою спеціальною освітою, не одруженому, непрацюючому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимому - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 14 липня 2019 року «14» години «20» хвилин.

Строк дії ухвали до 12 вересня 2019 року до «14» години «20» хвилин включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 18 липня 2019 року

Слідчий суддя: Редько О.В.