Ухвала суду № 83091425, 18.07.2019, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1188/17

Провадження № 2/307/18/19

УХВАЛА

18 липня 2019 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі судді Чопик В.В., при секретарі Олексій Я.В., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тячівської районної державної адміністрації, де третя особа Головного управління Держгеокадасту у Закарпатській області про скасування розпорядження та запису в Державному земельному кадастрі

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд позовом до ОСОБА_2 , Тячівської районної державної адміністрації, де третя особа Головного управління Держгеокадасту у Закарпатській області про скасування розпорядження та запису в Державному земельному кадастрі

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 відповідача ОСОБА_2 просить закрити провадження у даній справі посилаючись на те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки предметом спору є владні управлінські функції голови райдержадмінстації, тому спір у цій справі не є приватноправовим і має розглядатися адміністративним судом.

Позивач та його представник в судовому засіданні погоджуються з позицією представника ОСОБА_3 щодо підсудності даної справи адміністративному суду, однак просять суд не закривати провадження в справі, а в порядку ст. 31 ЦПК України направити її за підсудністю до окружного адміністративного суду Закарпатської області.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступного висновку.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС ( у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням пункту 7 частини першої статті 3 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ЗК) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За правилами частин шостої, сьомої і десятої статті 118 ЗК громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, наведеними нормами права встановлено підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та визначені органи, уповноважені розглядати ці питання.

Проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом.

Якщо особа звертається до відповідного органу з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якого цей орган приймає відповідне рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Таким чином, оскільки рішення відповідача, яке оскаржується - про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не спричиняє виникнення, зміни або припинення речового права на цю земельну ділянку і не може порушувати прав на неї (за наявності таких) інших осіб, то спори про оскарження таких рішень належать до юрисдикції адміністративного суду.

Про це, також, зазначено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року по справі №361/2562/16-а та від 22.01.2019 року по справі №371/957/16-а.

Згідно п.п. 1,2.3. ч.1 ст.31 ЦПК України, суди передають справу на розгляд до іншого суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції ( підсудності) іншого суду; після задоволення відводів ( самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити склад суду для розгляду справи; ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядає справу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі , якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Беручи до уваги вище наведене, суд вважає, що слід закрити провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тячівської районної державної адміністрації, де третя особа Головного управління Держгеокадасту у Закарпатській області про скасування розпорядження та запису в Державному земельному кадастрі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та роз`яснити позивачу його право на звернення з даним позовом до окружного адміністративного суду Закарпатської області, а врешті заявленого клопотання позивачем та його представником, слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись п.1 ст.255 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тячівської районної державної адміністрації, де третя особа Головного управління Держгеокадасту у Закарпатській області про скасування розпорядження та запису в Державному земельному кадастрі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та роз`яснити позивачу його право на звернення з даним позовом до окружного адміністративного суду Закарпатської області..

В решті клопотань відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 15-денний строк з дня її проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 18.07.2019 р.

Головуючий В.В.Чопик