Рішення № 83090208, 11.07.2019, Дружківський міський суд Донецької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Номер провадження 2/229/569/2019

Справа № 229/2109/19

11 липня 2019 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Лебеженка В.О.

за участю:

секретаря судового

засідання Слободкіної Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ДП «Донецька залізниця» про розірвання трудових відносин,-

ВСТАНОВИВ:

До Дружківського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ДП «Донецька залізниця», в якій просить: трудовий договір, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ДП «Донецька залізниця, вагонне депо м.Донецьк» розірвати з ініціативи працівника на підставі статті 38 КЗпП України.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 10 вересня 2002 року вона була прийнята на роботу в ДП «Донецька залізниця, вагонне депо Дебальцеве» на посаду техніка І категорії, 13.11.2006 року переведена інженером І категорії, що підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1 від 06 червня 1944 року. З часом «Вагонне депо Дебальцеве» було реорганізовано шляхом приєднання до моторвагонного депо Ясинувата ДП «Донецька залізниця». 01 квітня 2014 року її переведено на посаду інженера І категорії виробничо-технічного відділу моторвагонного депо Ясинувата, яку з 01 червня 2016 року перепідпорядковано до «Вагонного депо м.Донецьк ДП «Донецька залізниця». Фактично з 03.10.2016 року вона не має можливості працювати на вказаному підприємстві, яке знаходиться на тимчасово окупованій території та у зв`язку із переїздом на нове місце проживання. Підприємство, на якому вона працювала розташоване в м.Донецьк, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р.: м.Донецьк, Донецької області віднесено до Переліку населених пунктів, на території яких органі державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Направити поштою свою заяву про звільнення вона не має можливості, оскільки з 27.11.2014 року припинено приймання поштових відправлень на територію Донецької та Луганської областей до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, м.Донецьк відноситься до переліку таких населених пунктів. В реєстрі міститься інформація про те, що ДП «Донецька залізниця» перебуває у стані припинення, проте запис про припинення у реєстрі відсутній. Вона не може самостійно розірвати трудові відносини з «Вагонного депо м.Донецьк ДП «Донецька залізниця», що порушує реалізацію її трудових прав, зокрема щодо можливості влаштування на роботу.

16.04.2019 року ухвалою суду позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строку для усунення недоліків зазначених в ній (а.с.22).

26.04.2019 року позивач надала на адресу суду заяву на усунення недоліків зазначених в ухвалі суду від 16.04.2019 року, разом з додатками (а.с.23-24).

13 травня 2019 року ухвалою суду позову заяву було прийнято до провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження, при цьому позивача звільнено від сплати судового збору (а.с.25).

В судове засіданні позивач не з`явилася, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялась належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі, на задоволенні заявлених позовних вимог наполягає, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

В судове засідання представника відповідача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений шляхом оголошення на сайті "Судова влада». Причини неявки суду невідомі (а.с.27).

Враховуючи, що причина неявки відповідача є неповажною, відзив не надано, у справі є наявні дані про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим відповідно до ст. 280 ЦПК України розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановивши і факти та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячі з наступного.

Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд відповідно до ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що позивачка по справі 10 вересня 2002 року була прийнята на роботу в ДП «Донецька залізниця, вагонне депо Дебальцеве» на посаду техніка І категорії, 13.11.2006 року переведена інженером І категорії. 15.05.2012 року Вагонне депо Дебальцеве ДП «Донецька залізниця» реорганізоване шляхом приєднання до моторного депо Ясинувата ДП «Донецька залізниця». 01.04.2014 року переведна інженером І категорії виробничо-технічного відділу моторвагонного депо Ясинувата. 01.06.2016 року згідно наказу від 17.03.2016 року №47/14 посаду інженера І категорії виробничо-технічного відділу моторвагонного депо Ясинувата перепідпорядковано до вагонного депо Донецка ДП «Донецька залізниця» (а.с.10-11).

Позивачем по справі було подано заяву про звільнення з роботи до Вагонне депо Донецька ДП «Донецька залізниця», Однак доставити поштове відправлення невиявилось можливим, оскільки з 27.11.2014 року припинено приймання поштових відправлень на територію Донецької та Луганської областей до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, м.Донецьк відноситься до переліку таких населених пунктів. (а.с. 12-13).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань «Державне підприємство «Донецька залізниця» з 25.11.2014 року перебуває в стані припинення. Місцезнаходженням юридичної особи зазначено адресу:83000, Донецька область, м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.Артема, 68. (а.с.14-18, 21).

Постановою Верховної Ради України від 17.03.2015 року №254-VIII визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. До таких населених пунктів віднесено і м. Ясинувата

Стаття 43 Конституції України закріплює, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статей 38, 39 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, і строковий трудовий договір, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Якщо заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, зокрема переїзд на нове місце проживання, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Стаття 4 вказаного Закону визначає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території. Правовий режим тимчасово окупованої території може бути визначено, змінено чи скасовано виключно законами України.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», громадяни України, які не звільнилися з роботи (не припинили інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) на тимчасово окупованій території, для набуття статусу безробітного та отримання забезпечення та соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття можуть припинити трудові відносини або підтвердити факт припинення таких відносин (іншого виду зайнятості) у судовому порядку за місцем свого перебування.

Отже, беречу до уваги те, що ДП «Донецька залізниця» знаходиться на тимчасово непідконтрольній території у м. Донецьк, через, що позивач позбавлена можливості подати заяву про звільнення особисто або через засоби зв`язку щодо припинення трудових відносин з ДП «Донецька залізниця», що перешкоджає ОСОБА_1 реалізувати її конституційне право на вільне обрання праці та бути звільненою з роботи за власним бажанням у порядку передбаченому законом, враховуючи положення ст. 38 КЗпП України, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивача було звільнено від сплати судових витрат при зверненні до суду з цим позовом, то згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору за ставками ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 21, 38, 39 КЗпП України, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст. ст. 4, 10, 49, 76, 95, 141, 206, 258-259, 264-265, 268, 273, 280-280 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ДП «Донецька залізниця» про розірвання трудових відносин - задовольнити.

Розірвати трудовий договір між ОСОБА_1 та Вагонне депо Донецька Державне підприємство «Донецька залізниця» з ініціативи працівника на підставі ст. 38 КЗпП України з 03.10.2016 року.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд шляхом подання в 30денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Дружківським міським судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя: В.О.Лебеженко