Постанова № 83089633, 18.07.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7248/19

Провадження № 3/161/2184/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 18 липня 2019 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Плахтій І.Б., з участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Кромського М.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Луцького РВП Луцького ВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , оператора «Луцьксантехмонтаж», РНОКПП НОМЕР_1 ,

-за ч. 1 ст.130 КУпАП, суд -

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №013014 від 20 квітня 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 20 квітня 2019 року в селі Рованці Луцького району Волинської області, керував автомобілем "ВАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив пункт 2.9 Правил дорожнього руху України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 , не заперечуючи самого факту керування 20 квітня 2019 року транспортним засобом марки «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та зупинку його працівниками поліції, в судовому засіданні пояснив, що він не перебував в стані алкогольного сп`яніння. Письмові пояснення та протокол підписував під тиском патрульного. Був дуже втомлений. Перебував в шоковому стані. Свідків при проходженні огляду не було. ОСОБА_2 в алкотестер не менше трьох разів, оскільки алкотестер не показував результат. підписував під тиском з боку працівників поліції. Крім цього зазначав, що акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів в його присутності не складався і він його не підписував.

Захисник Кромський М.В. в судовому засіданні просив суд скерувати матеріали справи для до оформлення, оскільки в протоколі не зазначено часу вчинення правопорушення, та вказано про порушення п.2.9 ПДР без посилань на підпункт. Вважає протокол неналежним доказом вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення. Крім того, акту огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 не підписував. Тест на стан сп`яніння, як вбачається з відеозапису проводився не в той час, в який було встановлено результат. Відеозапис вважає недопустимим доказом, оскільки він здійснювався без попередження про це ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП серед завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 252 КУпАП України оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема протоколу серії ОБ №013014 від 20 квітня 2019 року, ОСОБА_1 20 квітня 2019 року в селі Рованці Луцького району Волинської області, керував автомобілем «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив пункт 2.9 Правил дорожнього руху України.

Факт керування 20 квітня 2019 року автомобілем «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в селі Рованці Луцького району Волинської області, ОСОБА_1 не заперечується.

Однак, ОСОБА_1 заперечується та обставина, що він, 20 квітня 2019 року керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Разом з тим, доказами на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_1 перебував 20 квітня 2019 року близько 03 год. 40 хв. у зазначеному місці в стані алкогольного сп`яніння, орган поліції надає: результат алкотесту «Драгер», який показав 2,29 %; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з яким ОСОБА_1 погодився, ствердивши про це підписом. З відеозапису з нагрудної камери поліцейського, чітко вбачається, що ОСОБА_1 добровільно без жодного тиску, погодився на проходження тесту за допомогою «Драгера», вдало дихнув з четвертої спроби, і прилад показав результат – 2,29%.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.251 КУпАП визначено, що є доказами в справі про адмінправопорушення.

Не дивлячись на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його винуватість підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом проходження ним тесту на стан сп`яніння та результатами тесту, які суд визнає належними та допустимими.

Що стосується доводів захисника Кромського М.В., що в протоколі серії ОБ №013014 не зазначено часу вчинення правопорушення, та вказано про порушення п.2.9 ПДР без посилань на підпункт, то суд вважає за необхідне вказати, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому ці дані встановлюються не одним лише протоколом, а й іншими поданими документами, відеозаписами, в їх сукупності. В судовому засіданні беззаперечно було встановлено, що зазначена в протоколі подія мала місце близько 03 год. 45 хв., разом з тим, посилання на п.2.9 із зазначенням в протоколі обставини, що особа перебувала саме в стані алкогольного сп`яніння не викликає ніяких сумнівів чи розбіжностей щодо кваліфікації дій.

Виходячи з вищенаведеного та враховуючи п.2.2 Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, яким передбачено, що не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, щодо якої він складений, клопотання захисника про направлення матеріалів справи для до оформлення до задоволення не підлягає.

Суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 та його захисника дані в судовому засіданні, оскільки вони направлені на ухилення від відповідальності за вчинене правопорушення, і спростовуються вищевказаними доказами.

До посилань ОСОБА_1 в тій частині, що письмові пояснення та протокол він підписував під тиском з боку працівників поліції, суд відноситься критично, оскільки ні останнім безпосередньо, ні його захисником не надано доказів того, що він звертався до правоохоронних органів з заявами на неправомірні дії щодо нього з боку працівників поліції.

Крім цього, будь яких доказів того, що підпис наявний в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, йому не належить, суду також не надано.

Клопотання про призначення почеркознавчої експертизи було заявлене захисником в третьому судовому засіданні, за два дні до закінчення установленого законом строку розгляду справи даної категорії, не зважаючи на те, що судом були роз`яснені права, в тому числі і щодо заявлення клопотань до початку розгляду справи по суті. А тому, клопотання було розцінене як таке, що спрямоване на затягування розгляду справи, і відхилене.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, має постійне місце роботи. Обставини, що пом`якшують відповідальність суд не вбачає, і про такі обставини не заявлялося учасниками справи.

Проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, інші обставини справи, суд вважає за доцільне застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, а також стягнути судовий збір згідно із п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок) на р/р № 31211256026001, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998, отримувач коштів – ГУК у м. Києві/22030106, код отримувача (код за ЕДРПОУ) - 37993783.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій