Рішення № 83089386, 11.07.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/758/19

Провадження № 2/219/1078/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2019 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Харченко О.П.,

при секретарі: Єлісеєвій С.Є.,

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті Донецької області в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, -

в с т а н о в и в :

29.01.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, в обґрунтування якої вказав, що він є особою з інвалідністю третьої групи, у якості фізичної особи користувався в ПАТ КБ «ПриатБанк» картковим рахунком, на який зараховувалася пенсія по інвалідності. Позивач зазначив, що в період з 12.09.2017 року по 14.07.2018 року з його карткового рахунку відповідач неодноразово списував грошові кошти. Зауважив, що загалом за період з 12.09.2017 року по 14.07.2018 року була незаконно списана сума у розмірі 7 432 грн. 27 коп., що підтверджується довідкою відповідача від 26.08.2018 року. Окрім цього позивач вказує, що Артемівський міськрайонний суд Донецької області двічі ухвалював рішення, яким відмовляв відповідачу у стягненні з позивача заборгованості з підстав пропуску позивачем строку позовної давності: 12.06.2013 року та 05.10.2018 року. Позивач вважає, що дії відповідача по списанню грошових коштів з рахунку, відкритого для зарахування пенсії по інвалідності не мають належної правової підстави. До того ж, ніяких повідомлень відповідач у письмовій формі не надсилав. 29.11.2018 року позивач, як він вказав у позовній заяві, направив відповідачу претензію рекомендованим листом, яку той отримав 07.12.2018 року, в якій вимагав повернути безпідставно списані з належного йому карткового рахунку кошти у сім 7 432 грн. 27 коп. шляхом перерахування їх на рахунок позивача, але претензія була залишена без відповіді. Також вважає, що оскільки відповідач безпідставно користувався його коштами, він повинен відповідно до ст. 536 ЦК України сплатити на його користь суму На підставі ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» просив суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у сумі 7 432 грн. 27 коп., які були безпідставно списані відповідачем протягом періоду з 12 вересня 2017 року по 21 грудня 2018 року у сумі 117 157 грн. 28 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, від нього надійшло клопотання, в якій він просив розглянути справу у його відсутність, вказав, що на вимогах позовної заяви наполягає та просить їх задовольнити, а також не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення. (а. с. 58).

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, у заочному порядку, що відповідає положенням ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необхідність задоволення позовної заяви з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цивільно-процесуальним Кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Частиною 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 Цивильного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 76 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. Частиною третьою вказаної статті передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю третьої групи загального захворювання, що підтверджується довідкою виданою Міжрайонною медико-соціальною експертною комісією м. Бахмут серії 12 ААБ № 056568 на а. с. 9.

Як встановлено судом, позивач користується в ПАТ КБ «ПриватБанк» картковим рахунком № НОМЕР_1 , на який зараховувалася пенсія по інвалідності.

В період з 12.09.2017 року по 14.07.2018 року з карткового рахунку ОСОБА_1 відповідач неодноразово списував грошові кошти. Загалом за вказаний період була списана сума у розмірі 7 432 грн. 27 коп., що підтверджується довідкою від 26.08.2018 року № 914JB5A0B2TLT7F2. (а. с. 13-17).

В матеріалах справи є претензія, яку позивачем було направлено на адресу відповідача. (а. с. 11).

Рішеннями Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 червня 2013 року та від 05 жовтня 2018 року у задоволенні позовних вимог про стягнення з позивача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № DNH4KP73280223 від 01 серпня 2006 року відмовлено. (а. с. 16-36).

Частинами першою та другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

З огляду на вище викладене, суд не вбачає правових підстав, з яких відповідач набув грошові кошти відповідача у сумі 7 432 грн. 27 коп.

За приписами статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відтак, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів у розмірі 7 432 грн. 27 коп., як безпідставно списаних відповідачем з карткового рахунку позивача за період з 12.09.2017 року по 14.07.2018 року слід задовольнити.

Що стосується вимог позивача про стягнення процентів за користування грошовими коштами у сумі 117 157 грн. 28 коп., то суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Стаття 536 Цивільного кодексу України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як зазначено у статті 1073 Цивільного кодексу України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом ч. 1 статті 8 Цивільногог кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

У даному випадку подібність правовідносин полягає у користуванні чужими грошовими коштами.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування чужими грошовими коштами також підлягають задоволенню.

Суд перевірив розрахунок наданий позивачем на а. с. 18, виконаний з урахуванням діючих облікових ставок НБУ протягом періоду з 12.09.2017 року (дата першого списання коштів з карткового рахунку позивача) по 21.12.2018 року (дата, станом на яку виконаний розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами) та погоджується з вимогами позивача, що розрахунок процентів станом на 21.12.2018 року дорівнює 117 157 грн. 28 коп.

Оскільки сукупність наданих позивачами та досліджених судом доказів у достатній мірі підтверджують той факт, що вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позивач був звільнений від сплати судового збору, то ці витрати в порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь держави з розрахунку ціни позову 7 432 грн. 27 коп. + 117 157 грн. 28 коп. = 124 589 грн. 55 коп.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 4, 12, 76, 81, 141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 280-283, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 8, 11, 536, 1048, 1073, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, Законом України «Про захист прав споживачів», суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів – задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти у сумі 7 432 (сім тисяч чотириста тридцять дві) грн. 27 коп., які були безпідставно списані Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» протягом періоду протягом періоду з 12.09.2017 року по 14.07.2018 року з карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 та проценти за користування чужими грошовими коштами протягом періоду з 12.09.2017 року по 21.12.2018 року у сумі 117 157 (сто сімнадцять тисяч сто п`ятдесят сім) грн. 28 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» судовий збір на користь держави у розмірі 1 245 (одна тисяча двісті сорок п`ять) грн. 89 коп.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлений строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.П.Харченко