Ухвала суду № 83089352, 17.07.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №128/3906/16-к

Провадження №1-кп/127/291/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії суддів:

судді-доповідача: Іванченка Я.М.,

суддів: Гайду Г.В. та Романчук Р.В.,

за участю:

секретаря: Дончевської Я.Б.,

сторони обвинувачення: прокурора Козира С.В.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Бондарчука В.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 187, ч.2 ст. 186 КК України, відомості про які внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016020100001239 від 29.08.2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 187, ч.2 ст. 186 КК України.

Відповідно до ст. 331 КПК України судом постановлено на розгляд учасників процесу питання доцільності зміни, скасування чи продовження запобіжного заходу, обраного обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, оскільки судове провадження з об`єктивних причин не може бути розглянуто судом до закінчення строку дії попередньої ухвали суду про продовження утримання обвинуваченого під вартою.

Прокурор просив продовжити дію запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з підстав продовження існування ризиків для кримінального провадження, які існували під час його обрання, оскільки обвинувачений вчинив злочин проти неповнолітнього із застосуванням насильства, проживає з потерпілими в одній місцевості, а тому з врахуванням обставин вчинення злочину, запобігти існуючим ризикам неможливо шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого, оскільки відносно останнього відсутні соціально-стримуючі фактори, а обставини, які б свідчили про значне зменшення ризиків в кримінальному провадженні відсутні.

Захисник Бондарчук В.В. заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою його підзахисного, оскільки стороною обвинувачення дане клопотання заявлено з порушенням Глави 18 КПК України, зокрема в порушення вимог ст. 199 ч.4 КПК України прокурор не надав письмове клопотання до суду та не вручив його стороні захисту за три години до судового розгляду. Висловився про відсутність підстав для задоволення заявленого прокурором клопотання, а також про не доведення стороною обвинувачення існування ризиків в кримінальному провадженні, оскільки прокурором протягом усього судового розгляду ризики заявляються формально та бланкетними фразами, зазначив, що суд порушуючи вимоги безсторонності, виконуючи обов`язки сторони обвинувачення взяв на себе функцію ініціювання питання про продовження строку тримання під вартою, що є порушенням права обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника, заперечував щодо задоволення клопотання прокурора.

Заслухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, дослідивши обвинувальний акт та наявні у суду матеріали судового провадження, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог, викладених в ч.3 ст. 331 КПУК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. При цьому, вимогами даної норм також передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Так, строк дії попередньої ухвали суду про продовження тримання ОСОБА_1 під вартою спливає 21.07.2019 року, при цьому судове провадження з об`єктивних причин не може бути завершено до закінчення вказаного строку, в зв`язку з чим судом на виконання вимог ч.3 ст. 331 КПК України, виконано обов`язок суду та поставлено на розгляд учасників судового провадження питання щодо запобіжного заходу, строк дії якого спливає, що спростовує заяви сторони захисту про порушення судом вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 187, ч.2 ст. 186 КК України, які являються умисним особливо тяжким та умисним тяжким злочином відповідно, вчинені з корисливих мотивів в період наявності непогашеної судимості, обвинувачений не має постійного місця проживання на території м. Вінниці та будь-якого зареєстрованого на ньому нерухомого майна, не має офіційного місця роботи та доходу, що свідчить про відсутність у нього соціально-стримуючих факторів, зважаючи, що в справі не завершено судове слідство, не допитані свідки, враховуючи обставини вчинення злочину, який вчинений відносно неповнолітньої особи із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я неповнолітнього, який зазнав нападу, при цьому обвинувачений проживає у одному населеному пункті із неповнолітнім ОСОБА_2 , 2003 року народження, суд з врахуванням вимог ст. 5 Конвенції “Про захист прав людини та основоположних свобод”, приходить до переконання, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не може запобігти ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України, а саме спробам ОСОБА_1 ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також незаконно впливати на свідків та потерпілих, чи продовжити вчиняти нові злочини, а застосування найсуворішого запобіжного заходу в даному випадку відносно ОСОБА_1 відповідає критеріям справедливості та співмірності (пропорційності), забезпечуючи справедливий баланс інтересів особи та суспільства, тобто співмірне з метою його застосування, оскільки обмеженням свободи обвинуваченого забезпечується, зокрема безпека неповнолітньої особи, яка зазнала нападу застосуванням насильства у виді легких тілесних ушкоджень та із погрозами застосування також насильства, небезпечного для життя чи здоров`я, при цьому, враховуючи, що обвинувачений вчинив інкриміновані злочини маючи непогашену судимість, тобто вперто не бажаючи стати на шлях виправлення, та протиставляючи власні інтереси інтересам суспільства, що свідчить про реальний ризик можливості продовження ним вчинення нових злочинів, запобігти яким неможливо застосуванням альтернативних триманню під вартою заходів забезпечення кримінального провадження, а тому обмеження гарантованих Конституцію України прав та свобод ОСОБА_1 шляхом застосування до нього запобіжного заходу в кримінальному провадженні у виді тримання під вартою, в даному випадку не може вважатися порушенням вимог ст. ст. 1, 3, 8, 21, 29 Конституції України, та вимог ст. 5 Конвенції “Про захист прав людини та основоположних свобод”.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню, а ОСОБА_1 слід продовжити обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 8 Конституції України, ст. ст. 7, 132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 196-199, 331, 370, 372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою, – продовжити на 60 днів з 17 липня 2019 року до 14 вересня 2019 року включно.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 7 днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя-доповідач:

Судді: