Рішення № 83088560, 10.07.2019, Теплодарський міський суд Одеської області

УКРАЇНА

ТЕПЛОДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

Справа № 516/367/18

Провадження № 2/516/33/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2019 р. Теплодарський міський суд Одеської області у складі:

головуючої, судді - Мисливої Л.М.,

при секретарі - Саратовській Я.В.,

за участю позивача/відповідача- ОСОБА_1 ,

відповідача/позивача - ОСОБА_2 ,

третьої особи - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Теплодарі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , діючої в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , Виконавчий комітет Теплодарської міської ради Одеської області в особі органу опіки та піклування, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , діючої в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , Виконавчий комітет Теплодарської міської ради Одеської області в особі органу опіки та піклування, про вселення в житлове приміщення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 . Свої вимоги мотивує тим, що він та ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , є співвласниками вказаної нерухомості на підставі відповідного свідоцтва про право власності на житло. 04.10.2002р. він одружився із відповідачем ОСОБА_2 та зареєстрував її у даній квартирі, згодом у них народилася донька ОСОБА_4 , яка також була зареєстрована за зазначеною адресою. ОСОБА_1 стверджує, що 05.09.2017р. відповідач забрала доньку, всі їхні речі, та вони змінили своє місце проживання, повернувшись назад у квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , що належить їй на праві власності. Також зазначає, що 07.11.2017р. шлюб між ними був розірваний. Крім того, ОСОБА_2 не цікавиться спірною квартирою, витрат на оплату житлово-комунальних послуг не несе, хоча при наявності реєстрації її місця проживання нараховуються для оплати за прибирання прилеглої території та вивіз сміття. Для вирішення даного питання у добровільному порядку, на адресу відповідача був направлений лист із пропозицією знятись з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою, однак спірне питання до теперішнього часу не вирішено. Таким чином, відповідач із донькою у вказаній квартирі не проживають більше року, у них є інше житло, тому та обставина, що вони зареєстровані за вищезазначеною адресою, перешкоджає йому та іншим співвласникам нерухомості вільно користуватися та розпоряджатися своєю власністю, а тому за захистом своїх прав ОСОБА_1 змушений звернутись до суду. В зв`язку з цим просить задовольнити позов.

19.02.2019р. ОСОБА_2 , діюча в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про вселення їх до житлового приміщення (квартири) за адресою: АДРЕСА_3 , в якій вони зареєстровані, та яка належить ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності. Свою заяву мотивує тим, що у вересні 2017р. вона з донькою ОСОБА_7 були змушені виїхати з вищевказаної квартири через створення ОСОБА_1 умов, несприятливих для проживання як неї, так і їхньої малолітньої доньки. Також вказує, що оскільки донька ОСОБА_8 є та і надалі залишається членом сім`ї ОСОБА_1 , як співвласника квартири, де вони обоє зареєстровані, то право користування дитиною вказаним житловим приміщенням не можна вважати припиненим, та не слід вважати її такою, що втратила право користування цим житловим приміщенням, виходячи, в тому числі, з незмінності власника квартири.

Згідно ухвали суду від 05.03.2019р. зустрічний позов ОСОБА_2 , діючої в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 , про вселення в житлове приміщення, прийнято до спільного розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , діючої в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив заявлені ним позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні, проти зустрічного позову ОСОБА_2 заперечував у повному обсязі. У своїй письмовій відповіді на відзив ОСОБА_2 вказав про те, що вона та їх донька виїхали зі спірної квартири добровільно, та він не мав змоги чинити їм будь-які перешкоди у користуванні житлом за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки сам проживав за іншою адресою, у період з 27.01.2018р. по 27.01.2019р. він проживав у м. Чорноморську, де орендував житло, про що свідчить відповідний договір. Також ОСОБА_1 звертає увагу суду на те, що ОСОБА_2 спільно з власником вищевказаної квартири не проживає, після розірвання шлюбу спільним побутом не пов`язана, крім того, має інше житло, де і проживає разом із донькою. ОСОБА_1 зазначає також про те, що в зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 про вселення в житлове приміщення, відповідачем вказаний лише він, а інші співвласники, як треті особи, що порушує їх право власності.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилась, надавши до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності. Крім того, у письмовому відзиві на зустрічний позов ОСОБА_2 зазначила про те, що остання не може вселитись до спірного житла, так як вже втратила право користування ним. Посилання ОСОБА_2 на такі причини не проживання в даній квартирі, де вона з донькою зареєстрована, як створення ОСОБА_1 умов непридатних для проживання, як для неї, так і для дитини, є безпідставними та не підтверджені жодними доказами, оскільки вона не проживає за вказаною адресою вже з 05.09.2017р., та виїхали вони з квартири добровільно, назад в`їхати не намагалась. ОСОБА_1 жодним чином не чинив їм перешкоди у користуванні квартирою, так як проживав за іншою адресою. ОСОБА_2 бажає вселитись до житлового приміщення, що належить ОСОБА_1 , але власниками спірного майна, окрім нього, є також: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , які володіють квартирою на праві приватної спільної часткової власності, тобто зустрічним позовом порушуються права вільного володіння, користування та розпорядження своєю власністю не лише ОСОБА_1 , а й інших співвласників квартири. ОСОБА_2 разом із донькою у квартирі АДРЕСА_1 не проживає, після розірвання шлюбу з ОСОБА_1 спільним побутом не пов`язані, у 2017р. добровільно змінила місце проживання на інше, кошти на утримання квартири не виділяє, позивач за зустрічним позовом членом сім`ї власників квартири, не являється. Також, між сторонами не укладалися угоди про безоплатне користування квартири, а отже до ОСОБА_2 застосовуються правила оплатності за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові. ОСОБА_2 не має права власності на житло, в якому вони з донькою не проживають, що суттєво відрізняє їх правовий статус від правового статусу власників такого приміщення, унеможливлюючи, зокрема, право розпорядження цим майном. Разом з тим, їм належало право використовувати приміщення для проживання, яке є сервітутним правом, тобто правом користування чужим майном, проте член сім`ї власника житла втрачає таке сервітутне право на підставі ст. 405 ЦК України. А тому просить відмовити ОСОБА_2 у задоволенні зустрічного позову; в свою чергу задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1

ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила свої вимоги за зустрічним позовом та просила його задовольнити, проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечувала, надавши також письмовий відзив, в якому вказала про наступне. Зокрема зазначила те, що поважною причиною їхнього з донькою виїзду зі спірної квартири слугувала саме неможливість проживати разом, ОСОБА_1 постійно чинив перешкоди у користуванні житлом та влаштовував сварки, в зв`язку з чим вона і була змушена з донькою переїздити до своїх родичів, що не було поліпшенням їхніх житлових умов. Донька ОСОБА_8 проживає разом із нею, однак має право користуватися житлом обох батьків. Таким чином, враховуючи те, що їхня донька є та надалі залишається членом сім`ї позивача, як співвласника квартири АДРЕСА_1 , де зареєстрована разом із нею, то її право користування житловим приміщенням неможливо вважати припиненим, та не слід вважати її такою, що втратила право користування цим житловим приміщенням. Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_2 зазначила, що у своєму зустрічному позові вимоги пред`являє лише до відповідача ОСОБА_1 , уточняти свої позовні вимоги і щодо інших співвласників спірної квартири, наміру не має.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні вважала за доцільне задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , та заперечувала проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 .

Треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судове засідання не з`явились, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду справи, надавши до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких також виразили про свою згоду із позовними вимогами ОСОБА_1 , та заперечували проти зустрічного позову ОСОБА_2

Третя особа, Виконавчий комітет Теплодарської міської ради Одеської області в особі органу опіки та піклування, в судове засідання не з`явилася, яка була належним чином повідомлена про місце та час розгляду справи, надавши до суду письмове клопотання про розгляд справи за відсутності її представника, крім того, в клопотанні вважала за доцільне зберегти за малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право користування житлом до її повноліття.

Заслухавши пояснення сторін, третьої особи ОСОБА_3 , вислухавши думку неповнолітньої ОСОБА_4 , допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 належить відмовити повністю, за таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , належить на праві приватної власності, в рівних частках кожному, квартира АДРЕСА_1 , про що свідчить свідоцтво про право власності на житло, видане 04.02.1999р. Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради на підставі розпорядження №118618 від 04.02.1999р.

Як вбачається з довідки відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області від 18.09.2018р. щодо зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, а також повідомлень виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області від 21.11.2018р., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 10.05.2003р., а ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 09.06.2007р. по теперішній час зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно акту майстра жилого фонду ТОВ ЖЕБП «Наше місто» Москаленко Н.І . від 15.08.2018р., складеного в присутності свідків-сусідів, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з 05.09.2017р. по теперішній час за вищезазначеною адресою не проживають.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний на підставі рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 07.11.2017р., яке 19.12.2017р. набрало законної сили.

15.08.2018р. адвокатом Тонкошкура В.Л. був направлений лист на адресу ОСОБА_2 та отриманий нею особисто, з метою досудового врегулювання спору, з проханням зняття її з донькою з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Як вбачається з акту обстеження житлово-побутових умов від 27.12.2018р., проведеного начальником служби у справах дітей Гріщук Н .М . , з метою обстеження умов проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 , житло складається з двох кімнат; зі слів квартиронаймачів дитина за вказаною адресою не проживає більше року.

Згідно акту обстеження умов проживання від 20.02.2019р., проведеного начальником служби у справах дітей Гріщук Н.М., з метою обстеження умов проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , житло складається з трьох кімнат; умови проживання задовільні, квартира відремонтована, чиста, в наявності необхідні меблі та побутова техніка; для виховання, розвитку та проживання дитини створені відповідні умови. За цією адресою проживають: ОСОБА_12 , 1954 року народження (дідусь), ОСОБА_13 , 1958 року народження (бабуся), ОСОБА_14 , 1982 року народження (дядько), ОСОБА_2 , 1980 року народження (мати), ОСОБА_4 , 2007 року народження (дитина).

З договору оренди від 27.01.2018р. вбачається про те, що ОСОБА_1 орендував у ОСОБА_15 житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , у період з 27.01.2018р. по 27.01.2019р.

За ухвалою Теплодарського міського суду Одеської області від 05.03.2019р. постановлено витребувати від КП «Теплодарське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» інформацію щодо належності на праві спільної власності за ОСОБА_16 нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_5 .

Як вбачається з довідки №39-19 КП «Теплодарське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» від 19.03.2019р., станом на 01.01.2013р. за ОСОБА_17 зареєстровано право приватної власності на 1/4 квартири АДРЕСА_5 , згідно свідоцтва про право власності на житло від 30.01.1998р.

Відповідно до Висновку комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області від 28.12.2018р., протокол №12, дана комісія, враховуючи інтереси малолітньої дитини, вважає за доцільне задовольнити позов частково, а саме зберегти за малолітньою ОСОБА_4 право користування квартирою АДРЕСА_1 до її повноліття.

Як вбачається з Висновку комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області від 07.03.2019р., протокол №3, зазначена комісія вважає, що, вселяючи малолітню ОСОБА_4 в квартиру до батька ОСОБА_1 , фактично визначається місце проживання дитини разом з батьком, хоча вона весь час проживає з матір`ю, що встановлено рішенням суду про стягнення аліментів. А тому, враховуючи інтереси малолітньої ОСОБА_4 , 2007 року народження, вважає за доцільне відмовити ОСОБА_4 у вселенні в житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 .

Як показала в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 , яка є сусідкою, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з осені 2017р. по теперішній час не проживають за адресою: АДРЕСА_3 .

В судовому засіданні малолітня ОСОБА_4 виразила про своє бажання проживати разом із матір`ю у квартирі АДРЕСА_1 , оскільки їй там зручніше, краще, крім того, в тому будинку проживають її друзі.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.1, ч.3 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва (ч.1 ст. 383 ЦК України).

Як вбачається зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 2 ст. 405 ЦК України встановлено, що член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

За ч.2 ст. 3 СК України дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

На підставі викладеного, а також зважаючи на той факт, що ОСОБА_2 не проживає в вищезазначеній квартирі понад встановлені законодавством строки, не є членом його сім`ї, щодо наявності домовленості між сторонами про відсутність її протягом цього строку в судовому засіданні не встановлено,суд вважає можливим задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 та визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 , оскільки вимоги позивача основані на законі та підтверджуються вищенаведеними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, суд не може прийняти до уваги доводи ОСОБА_2 , викладені нею у письмовому відзиві на позов, за вищенаведених обставин, а також того, що в судовому засіданні нею не доведено належними та допустимими доказами факт неможливості проживання у спірній квартирі з поважних причин.

В частині позовних вимог позивача про визнання неповнолітньої ОСОБА_4 такою, що втратила право користування зазначеним жилим приміщенням, враховуючи також Висновок комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області від 28.12.2018р., суд відмовляє в задоволенні за безпідставністю, оскільки, незважаючи на той факт, що дитина фактично не проживає спільно із батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , дана обставина не є підставою для позбавлення дитини права користування належним її батьку житлом (в даному випадку частки у спільному майні), оскільки за ч.2 ст. 3 СК України дитина належить і до сім`ї батька і тоді, коли спільно з ним не проживає.

Крім того, суд відмовляє повністю в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , діючої в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , Виконавчий комітет Теплодарської міської ради Одеської області в особі органу опіки та піклування, про вселення їх до житлового приміщення (квартири) за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки дані вимоги пред`явлені нею лише до одного із співвласників вказаної нерухомості, в той час як інші співвласники, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , яким також належить на праві приватної власності, в рівних частках кожному, дана квартира, про що свідчить свідоцтво про право власності на житло, видане 04.02.1999р. Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради, являються третіми особами у справі. При цьому суд, під час розгляду справи виходив зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем, та в даному випадку, коли позов пред`явлено до одного з відповідачів, не вправі за своєю ініціативою і без згоди позивача залучати до участі у справі інших співвідповідачів, так як в силу своїх повноважень позбавлений можливості самостійно визначати суб`єктний склад учасників справи. В судовому засіданні суд звертав увагу ОСОБА_2 на зазначені обставини та роз`яснював їй відповідне процесуальне право щодо залучення до участі у справі інших співвідповідачів.

Керуючись ст.ст. 317, 319, 383, 391, 405 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003р. №1382-IV, ст.ст. 10, 12, 13, 18, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , діючої в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , Виконавчий комітет Теплодарської міської ради Одеської області в особі органу опіки та піклування, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_6 ; місце проживання: АДРЕСА_7 , ІН НОМЕР_1 ), такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

В частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неповнолітньої ОСОБА_4 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 , відмовити в задоволенні.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , діючої в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , Виконавчий комітет Теплодарської міської ради Одеської області в особі органу опіки та піклування, про вселення їх до житлового приміщення (квартири) за адресою: АДРЕСА_3 , відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Теплодарський міський суд Одеської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про дане судове рішення розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/) за номером справи 516/367/18.

Повне рішення суду складено 18.07.2019р.

У відповідності до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суддя