Рішення № 83086878, 08.07.2019, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

08 липня 2019 року м. Чернігів

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Оленич Т. Г.

за участю секретаря судового засідання Хіловської І. Д.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №927/360/19

за позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601

до відповідача: Приватного підприємства «Спеціальна Енергетична Компанія», вул. Любецька, буд. 60-А, м. Чернігів, Чернігівська область, 14021

про стягнення 1210340грн.67коп.

у присутності представників сторін:

від позивача: Орла С.С. – адвоката (довіреність №14-258 від 05.06.2019);

від відповідача: не з`явився

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 650000грн.00коп. боргу, 277017грн.37коп. пені, нарахованої за період з 17.03.2015 по 14.07.2016, 53801грн.24коп. трьох процентів річних, нарахованих за період з 17.03.2015 по 11.01.2018, та 229522грн.06коп. інфляційних втрат, обчислених за період з квітня 2015 року по грудень 2017 року.

Позовні вимог обґрунтовані тим, що на підставі договору №3270/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 24.12.2014 позивачем в період з січня по квітень 2015 року включно, та з жовтня по грудень 2015 року включно передано у власність відповідача природний газ на загальну суму 1652134грн.49коп., про що складено акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2015, від 28.02.2015, від 31.03.2015, від 30.04.2015, від 31.10.2015, від 30.11.2015 та від 31.12.2015. За повідомленням позивача, відповідач оплату за переданий газ здійснив частково з порушенням строку, встановленого в п.6.1. договору, в зв`язку з чим виник борг у заявленій до стягнення сумі, який позивач і просить стягнути з відповідача, а також позивач застосовує до відповідача передбачені договором та законом заходи відповідальності у вигляді сплати пені, трьох процентів річних та інфляційних нарахувань і просить стягнути їх з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду від 03.05.2019 про відкриття провадження у справі відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов та доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, а саме – протягом п`ятнадцяти календарних днів з моменту отримання цієї ухвали.

Як свідчить наявне у справі рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 1400043830998 вищевказана ухвала суду від 03.05.2019 вручена відповідачу 13.05.2019.

Враховуючи, що ухвала суду від 03.05.2019 отримана відповідачем 13.05.2019, тому останнім днем подання до суду відзиву є 28.05.2019.

У вказаний строк відповідач відзив не надав.

10 червня 2019 року до господарського суду від відповідача надійшов відзив разом з клопотанням про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву.

Оскільки ухвалою суду від 08.07.2019 судом відмовлено відповідачу у поновленні пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позов, відзив залучено судом до матеріалів справи, однак залишено судом без розгляду, тому позиції та доводи, викладені в ньому та додані до нього документи, не приймаються судом до уваги під час вирішення спору.

27 червня 2019 року від позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення №14/4-1900В від 24.06.2019 на доводи та позиції відповідача, викладені у відзиві, в яких позивачем, зокрема, визнано факт сплати відповідачем 29.11.2018 грошових коштів в сумі 236586грн.96коп. в рахунок часткового погашення заборгованості за договором №3270/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 24.12.2014, в зв`язку з чим залишок боргу становить 413413грн.04коп.

Відповідно до ч.5 ст.161 Господарського процесуального кодексу України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним. Враховуючи, що подані позивачем додаткові пояснення мають значення для вирішення спору, судом вказані пояснення прийняті та залучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 01.07.2019 в порядку ст.120, 121 Господарського процесуального кодексу України відповідач викликаний в судове засідання по розгляду справи по суті, призначене на 08.07.2019 о 10год.00хв., копія якої направлена відповідачу рекомендованим листом за штрихкодовим ідентифікатором 1400044696977.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 1400044696977. Про поважність причин неявки відповідачем суд не повідомлено, жодних заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За правилами п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання.

З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність будь-яких повідомлень відповідача про наявність поважних причин неможливості забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання по розгляд справи по суті, приймаючи до уваги, що відсутність відповідача в засіданні не перешкоджає розгляду справи, а тому з метою уникнення затягування вирішення спору, судом постановлено протокольну ухвалу про здійснення розгляду справи по суті у відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи позивача, з`ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивач у справі, продавець за договором) та Приватним підприємством «Спеціальна Енергетична Компанія» (відповідач у справі, покупець за договором) укладено договір №3270/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу (далі за текстом – договір), за умовами якого позивач зобов`язувався передати у власність відповідача у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а відповідач, в свою чергу, зобов`язувався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №226 «Питання акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» відбулась зміна типу акціонерного товариства в найменуванні Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з публічного на приватне, в зв`язку з чим суд доходить до висновку, що позивач є стороною договору №3270/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 24.12.2014 та йому належать права та обов`язки продавця, які виникли на підставі даного договору.

Відповідно до п.1.2. договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями.

За змістом п.2.1. договору продавець передає покупцеві з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 581тис.куб.м. (п`ятсот вісімдесят одна тисяча куб.м), у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м): січень – 100тис.куб.м; лютий – 100тис.куб.м; березень – 80тис.куб.м; квітень – 35тис.куб.м; жовтень – 40тис.куб.м; листопад – 80тис.куб.м; грудень – 100тис.куб.м.

Обсяги газу, що планується передати за цим договором (плановий обсяг), можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (підп.2.1.1. п.2.1. договору). Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі + 5% (плюс/мінус п`ять відсотків) від узгодженого сторонами згідно з п.2.1. цього договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу (підп.2.1.2. п.2.1. договору).

Відповідно до п.3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Згідно із п.5.1. договору ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються уповноваженим державною владою України органом.

В силу п.5.2. договору ціна за 1000куб. м газу становить 5900,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%; - податок на додану вартість за ставкою – 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 366,70грн., крім того ПДВ – 20% - 73,34грн., всього 440,04грн. (чотириста сорок гривень 04 коп.). До сплати за 1000куб.м природного газу – 6384,70грн., крім того ПДВ – 20% - 1276,94грн., всього з ПДВ – 7661,64 (сім тисяч шістсот шістдесят одна гривня, 64коп.) гривень.

Відповідно до п.5.3. договору у разі зміни уповноваженим органом ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання вони є обов`язковими для сторін за цим договором з моменту введення їх в дію.

Додатковою угодою №1 від 27.02.2015 сторонами внесені зміни до п.5.2. договору шляхом викладення його у такій редакції: «ціна за 1000куб.м газу становить 5700,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%; податок на додану вартість за ставкою – 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 366,70грн., крім того ПДВ – 20% - 73,34грн., всього з ПДВ – 440,04грн. (чотириста сорок гривень 04 коп.). До сплати за 1000куб.м природного газу – 6180,70грн., крім того ПДВ – 20% - 1236,14грн., всього з ПДВ – 7416,84 (сім тисяч чотириста шістнадцять гривень 84коп.) гривень.

Відповідно до п.3 додаткової угоди №1 від 27.02.2015 дана додаткова угода поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01 лютого 2015 року.

Додатковою угодою №2 від 30.03.2015 сторонами внесені зміни до п.5.2. договору шляхом викладення його у такій редакції: «ціна за 1000куб. м газу становить 8900,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%; - податок на додану вартість за ставкою – 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 366,70грн., крім того ПДВ – 20% - 73,34грн., всього з ПДВ – 440,04грн. (чотириста сорок гривень 04коп.). До сплати за 1000куб. м природного газу – 9444,70грн., крім того ПДВ – 20% - 1888,94грн., всього з ПДВ – 11333,64 (одинадцять тисяч триста тридцять три гривні, 64коп.) гривень.».

Відповідно до п.3 додаткової угоди №2 від 30.03.2015 дана додаткова угода поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01 березня 2015 року.

Додатковою угодою №3 від 15.04.2015 сторонами внесені зміни до п.5.2. договору шляхом викладення його у такій редакції: «ціна за 1000куб. м газу становить 7200,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%; - податок на додану вартість за ставкою – 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 656,20грн., крім того ПДВ – 20% - 131,24грн., всього з ПДВ – 787,44грн. (сімсот вісімдесят сім гривень 44коп.). До сплати за 1000куб. м природного газу – 8000,20грн., крім того ПДВ – 20% - 1600,04грн., всього з ПДВ – 9600,24 (дев`ять тисяч шістсот гривень. 24 коп.) гривень.».

Відповідно до п.3 додаткової угоди №3 від 15.04.2015 дана додаткова угода поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01 квітня 2015 року.

Додатковою угодою №4 від 25.05.2015 сторонами внесені зміни до п.5.2. договору шляхом викладення його у такій редакції: «ціна за 1000куб. м газу становить 6810,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%; - податок на додану вартість за ставкою – 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 656,20грн., крім того ПДВ – 20% - 131,24грн., всього з ПДВ – 787,44грн. (сімсот вісімдесят сім гривень 44коп.). До сплати за 1000куб. м природного газу – 7602,40грн., крім того ПДВ – 20% - 1520,48грн., всього з ПДВ – 9122,88 (дев`ять тисяч сто двадцять дві гривні, 88 коп.) гривень.».

Відповідно до п.3 додаткової угоди №4 від 25.05.2015 дана додаткова угода поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01 травня 2015 року.

Додатковою угодою №5 від 12.06.2015 сторонами внесені зміни до п.5.2. договору шляхом викладення його у такій редакції: «ціна за 1000куб. м газу становить 6600,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%; - податок на додану вартість за ставкою – 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 656,20грн., крім того ПДВ – 20% - 131,24грн., всього з ПДВ – 787,44грн. (сімсот вісімдесят сім гривень 44коп.). До сплати за 1000куб. м природного газу – 7388,20грн., крім того ПДВ – 20% - 1477,64грн., всього з ПДВ – 8865,84 (вісім тисяч вісімсот шістдесят п`ять гривень, 84 коп.) гривень.».

Відповідно до п.3 додаткової угоди №5 від 12.06.2015 дана додаткова угода поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01 червня 2015 року.

Додатковою угодою №6 від 27.07.2015 сторонами внесені зміни до п.5.2. договору шляхом викладення його у такій редакції: «ціна за 1000куб. м газу становить 6600,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%; - податок на додану вартість за ставкою – 20%. Крім того: тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 42,40грн., крім того ПДВ – 20% - 8,48грн., всього з ПДВ – 50,88грн. (п`ятдесят гривень 88коп.), - тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами – 621,10грн. (в т.ч. вартість газу на виробничо-технологічні витрати та власні потреби, що враховано в структурі тарифу з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, встановленого постановою НКРЕКП), крім того ПДВ – 20% - 124,22грн., всього з ПДВ – 745,32 грн. (сімсот сорок п`ять гривень 32 коп.). Всього вартість транспортування складає – 663,50грн., крім того ПДВ – 20% - 132,70грн., всього з ПДВ – 796,20грн. (сімсот дев`яносто шість гривень 20коп.). До сплати за 1000куб.м природного газу – 7395,50грн., крім того ПДВ – 20% - 1479,10грн., всього з ПДВ – 8874,60 (вісім тисяч вісімсот сімдесят чотири гривні, 60коп.) гривень.».

Відповідно до п.3 додаткової угоди №6 від 27.07.2015 дана додаткова угода поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01 липня 2015 року.

Додатковою угодою №8 від 21.10.2015 сторонами внесені зміни до п.5.1., 5.2., 5.3. договору та викладено їх в наступній редакції:

« 5.1. Ціна на природний газ розміщується на офіційному веб-сайті продавця. Тарифи на транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ магістральними та розподільними трубопроводами установлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

5.2. Ціна за 1000куб. м газу з 01 жовтня по 31 жовтня 2015 року становить 6600,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%; - податок на додану вартість за ставкою – 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 689,10грн., крім того ПДВ – 20% - 137,82грн., всього з ПДВ – 826,92грн. (вісімсот двадцять шість гривень 92 коп.). В структурі тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами, затвердженого постановою НКРЕКП, враховано вартість газу на виробничо-технологічні витрати та власні потреби газорозподільного підприємства.

До сплати за 1000куб. м природного газу – 7421,10грн., крім того ПДВ – 20% - 1484,22грн., всього з ПДВ – 8905,32 (вісім тисяч дев`ятсот п`ять гривень, 32коп.) гривень.

Ціни на природний газ на наступні періоди розміщуються на офіційному веб-сайті продавця та зазначаються в окремій додатковій угоді.

5.3. У разі зміни на офіційному веб-сайті продавця цін на газ, та/або зміни НКРЕКП тарифів на його транспортування і розподіл вони є обов`язковими за цим договором з моменту ведення їх в дію.

У разі, якщо покупець не погоджується на відповідні зміни, він має право змінити постачальника (продавця) відповідно до порядку, передбаченого Законом України «Про ринок природного газу».

Відповідно до п.4 додаткової угоди №8 від 21.10.2015 дана додаткова угода поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01 жовтня 2015 року.

Додатковою угодою №9 від 22.10.2015 сторонами внесені зміни до п.5.2. договору та викладено його в наступній редакції: «ціна за 1000куб. м газу з 01 листопада 2015 року становить 6469,63грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%; - податок на додану вартість за ставкою – 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 689,10грн., крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 826,92грн. (вісімсот двадцять шість гривень 92 коп.). В структурі тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами, затвердженого постановою НКРЕКП, враховано вартість газу на виробничо-технологічні витрати та власні потреби газорозподільного підприємства.

До сплати за 1000куб. м природного газу – 7288,12грн., крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 8745,74 (вісім тисяч сімсот сорок п`ять гривень, 74 коп.) гривень.».

Відповідно до п.4 додаткової угоди №9 від 22.10.2015 дана додаткова угода діє з 01 листопада 2015 року.

Додатковою угодою №11 від 25.11.2015 сторонами внесені зміни до п.5.2. договору та викладено його в наступній редакції: «ціна за 1000куб. м газу з 01 грудня 2015 року становить 6474,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%; - податок на додану вартість за ставкою – 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 689,10грн., крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 826,92грн. (вісімсот двадцять шість гривень 92 коп.).

До сплати за 1000куб. м природного газу – 7292,58грн., крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 8751,10 (вісім тисяч сімсот п`ятдесят одна гривня, 10коп.) гривень.».

Відповідно до п.3 додаткової угоди №11 від 25.11.2015 дана додаткова угода діє з 01 грудня 2015 року.

Згідно зі ст.11 договору договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи копій примірників договору №3270/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 24.12.2014 та додаткових угод до нього №1-№11, вони підписанні сторонами та скріплені печатками, що свідчить про набрання ними чинності.

Доказів розірвання або визнання недійсними вказаних правочинів в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковими для виконання сторонами, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.

Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам, які скалися між сторонами та в яких виник спір, суд виходить з такого:

Об`єктом спірних відносин є постачання природного газу. Природний газ як матеріальний об`єкт, різновид палива, в якому зосереджена енергія, придатна для практичного використання, є одним з видів енергетичних ресурсів. Вказана правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 18.01.2019 у справі №913/66/18.

Відповідно до ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, за своєю правовою природою укладений між сторонами договір №3270/15-БО-39 від 24.12.2014 є договором постачання енергетичних ресурсів.

Згідно із ч.1, 2 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Аналіз договору №3270/15-БО-39 від 24.12.2014 свідчить, що в ньому відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин, які виникли між сторонами у зв`язку з його укладенням, положень про купівлю-продаж, про договір поставки, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються також норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу та поставки.

За змістом ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання договору позивачем в період з січня по квітень 2015 року включно, та з жовтня по грудень 2015 року включно передано відповідачу природний газ загальною вартістю 1652134грн.49коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2015 на суму 281059грн.59коп., від 28.02.2015 на суму 303482грн.26коп., від 31.03.2015 на суму 276495грн.48коп., від 30.04.2015 на суму 114482грн.87коп., від 31.10.2015 на суму 45782грн.24коп., від 30.11.2015 на суму 385232грн.54коп. та від 31.12.2015 на суму 245599грн.51коп.

Як вбачається зі змісту вищевказаних актів, в них відсутні застереження покупця щодо обсягу та вартості переданого природного газу, акти підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Факт передання позивачем у власність відповідача природного газу у визначених в актах обсягах та відповідної вартості відповідачем під час розгляду справи в місцевому господарському суді не оспорювався.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем належним чином виконано взяті на себе за договором зобов`язання в частині постачання природного газу відповідачу.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В пункті 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ст.251, 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначений актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Згідно із ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому в силу ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до ч.1 ст.255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

З огляду на вищенаведену умову договору поставки та враховуючи правила обчислення строків, встановлені ст.253, 254 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідач був зобов`язаний здійснити остаточний розрахунок за отриманий ним природний газ:

- по акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2015 – до 16 лютого 2015 року включно, оскільки останній день строку припадає на вихідний день (суботу);

- по акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2015 – до 16 березня 2015 року включно, оскільки останній день строку припадає на вихідний день (суботу);

- по акту приймання-передачі природного газу від 31.03.2015 – до 14 квітня 2015 року включно;

- по акту приймання-передачі природного газу від 30.04.2015 – до 14 травня 2015 року включно;

- по акту приймання-передачі природного газу від 31.10.2015 – до 16 листопада 2015 року включно, оскільки останній день строку припадає на вихідний день (суботу);

- по акту приймання-передачі природного газу від 30.11.2015 – до 14 грудня 2015 року включно;

- по акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2015 – до 14 січня 2016 року включно.

За повідомленням позивача, розрахунок за переданий відповідачу в період з січня по квітень 2015 року включно, та з жовтня по грудень 2015 року включно природний газ здійснено частково та з порушенням строку, встановленого в п.6.1. договору, таким чином: 21.12.2015 сплачено 85797грн.71коп.; 29.12.2015 – 410905грн.54коп.; 28.01.2016 – 245599грн.51коп.; 23.05.2016 – 259831грн.73коп., що підтверджується довідкою «Операції по договору « 3270/15-БО-39» Підприємство «Спеціальна Енергетична Компанія ПП» з 01.01.2015 по 31.12.2017» (а.с.42).

В зв`язку цим позивач 26.04.2019, як свідчить інформація на конверті, в якому від позивача до суду надійшла позовна заява, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача, зокрема, 650000грн.00коп. боргу за переданий у власність відповідача в період з січня по квітень 2015 року включно, та з жовтня по грудень 2015 року включно природний газ.

Разом з тим, під час розгляду справи судом встановлено, що 29.11.2018 відповідачем в рахунок погашення заборгованості за природний газ, отриманий від позивача у спірний період, перераховано 236586грн.96коп. Даний факт визнано позивачем під час розгляду справи та на підтвердження якого ним же надано суду довідку «Операції по договору «3270/15-БО-39» Підприємство «Спеціальна Енергетична Компанія ПП» з 01.01.2015 по 31.05.2019».

Отже матеріалами справи підтверджується наявність на момент звернення позивача до суду з даним позовом боргу не в заявленому в позовній заяві до стягнення розмірі (650000грн.00коп.), а в розмірі 413413грн.04коп., в зв`язку з неврахуванням позивачем при розрахунку суми боргу під час складання позовної заяви здійсненого відповідачем 29.11.2018 платежу на суму 236586грн.96коп.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач доказів оплати в повному обсязі вартості отриманого від позивача природного газу, а також доказів, які спростовують наявність боргу в розмірі 413413грн.04коп., в ході розгляду даної справи в місцевому господарському суді не надав.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов`язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки на момент звернення позивача до суду з даним позовом строк виконання зобов`язання сплив, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасної оплати природного газу, що свідчить про неналежне виконання відповідачем взятих на себе за договором зобов`язань.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання по оплаті вартості отриманого від позивача природного газу в період з січня по квітень 2015 року включно, та з жовтня по грудень 2015 року включно на підставі договору №3270/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 24.12.2014, на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача боргу є правомірною, однак її належить задовольнити частково в розмірі, встановленому судом під час розгляду справи, а саме: в сумі 413413грн.04коп.

В задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 236586грн.96коп. боргу належить відмовити, оскільки цей борг був погашений відповідачем в добровільному порядку до звернення позивача до суду з даною вимогою, а тому станом на день подачі позову в цій частині право позивача порушено не було та відсутні підстави для судового захисту.

Крім того, за порушення виконання зобов`язання зі своєчасної оплати переданого природного газу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 277017грн.37коп. пені, 53801грн.24коп. трьох процентів річних та 229522грн.06коп. інфляційних втрат.

Вирішуючи питання про застосування до відповідача заходів відповідальності за порушення виконання зобов`язання, судом враховується, що 30 листопада 2016 року набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до приписів ст.1 зазначеного Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно зі ст.2 Закону дія останнього поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.7 Закону, якою врегульовано питання списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення, передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим законом (тобто до 30.11.2016), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим законом.

Отже з аналізу вищенаведених положень Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» вбачається, що положення цього закону не розповсюджуються на заборгованість відповідача, яка є предметом розгляду в межах даної справи, оскільки не виконана одна із умов поширення дії цього закону на спірні відносини, а саме: заявлена до стягнення позивачем заборгованість за природний газ, переданий відповідачу в період з січня по квітень 2015 року включно, та з жовтня по грудень 2015 року включно, не була погашена відповідачем до 30.11.2016 (до набрання чинності цим Законом).

Згідно із п.7.2. договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

З посиланням на вказану умову договору позивач просить стягнути з відповідача 277017грн.37коп. пені, нарахованої за період з 17.03.2015 по 14.07.2016.

В силу ст.611 Цивільного кодексу України правовим наслідком порушення зобов`язання є, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Відповідно до ч.3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Здійснивши перевірку розрахунку пені, судом встановлено, що він здійснений з урахуванням умов договору та фактичних обставин справи, та є арифметично вірним.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідачем не надано до справи заперечень проти обґрунтованості здійсненого позивачем розрахунку пені шляхом подання до суду відповідного контррозрахунку.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем строків оплати вартості одержаного від позивача природного газу, а тому суд приходить до висновку, що вимога позивача в частині стягнення з відповідача 277017грн.37коп. пені є правомірною і задовольняється судом в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на дану цивільно-правову норму позивач просить стягнути з відповідача 53801грн.24коп. трьох процентів річних, нарахованих за період з 17.03.2015 по 11.01.2018, та 229522грн.06коп. інфляційних втрат, обчислених за період з квітня 2015 року по грудень 2017 року.

Здійснивши перевірку правильності обчислення позивачем інфляційної складової боргу та процентів річних, судом встановлено, що розрахунки здійснені з урахуванням фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства та є арифметично вірними.

При цьому, відповідачем не надано до матеріалів справи заперечень проти обґрунтованості здійсненого позивачем розрахунку втрат від інфляції та трьох процентів річних шляхом подання до суду відповідного контррозрахунку.

Враховуючи, що факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання підтверджується матеріалами справи, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань задовольняються судом в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги належить задовольнити частково і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 413413грн.04коп. боргу, 277017грн.37коп. пені, 53801грн.24коп. трьох процентів річних та 229522грн.06коп. інфляційних втрат.

Згідно із ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжного доручення №7003611 від 16.04.2019 за подання даного позову до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 18155грн.11коп.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог частково, сплачений за подання даного позову судовий збір у сумі 14606грн.31коп. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача. В іншій частині (3548грн.80коп.) судовий збір покладається на позивача, тобто не підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст.13, 74, 76, 77, 78, 129, 165, 233, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, ідентифікаційний код 20077720) до Приватного підприємства «Спеціальна Енергетична Компанія» (вул. Любецька, б.60-А, м. Чернігів, ідентифікаційний код 35884309) про стягнення 1210340грн.67коп. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Спеціальна Енергетична Компанія», вул. Любецька, б.60-А, м. Чернігів (ідентифікаційний код 35884309) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ (ідентифікаційний код 20077720) 413413грн.04коп. основного боргу, 277017грн.37коп. пені, 53801грн.24коп. трьох процентів річних, 229522грн.06коп. інфляційних втрат, 14606грн.31коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, ідентифікаційний код 20077720) до Приватного підприємства «Спеціальна Енергетична Компанія» (вул. Любецька, б.60-А, м. Чернігів, ідентифікаційний код 35884309) в частині стягнення 236586грн.96коп. основного боргу відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

В судовому засіданні 08.07.2019 на підставі ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повне рішення складено 18 липня 2019 року.

Суддя Т. Г. Оленич