Ухвала суду № 83084183, 17.07.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2383/19

У Х В А Л А

підготовчого засідання

10 червня 2019 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Невойта П.С.,

секретаря с/з Лань М.О.,

справа № 466/2383/19

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної Казначейської служби України, Прокуратури Волинської області про відшкодування моральної шкоди,

за участі представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

представник відповідача ОСОБА_4 ,

установив:

22.03.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Державної Казначейської служби України, ЄДРПОУ 37567646, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Бастіонна,6, Прокуратури Волинської області, ЄДРПОУ 02909915, місцезнаходження за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 15 в якій просить суд стягнути з Державної Казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з відповідного Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 925 950, 00грн. (дев`ятсот двадцять п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят гривень 00 коп).

Ухвалою судді від 25.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи у загальному позовному провадженні. Підготовчі засідання призначалися на 22.05.2019, 29.05.2019, 10.06.2019 та 18.06.2019року.

22.04.2019 представник відповідача Державної казначейської служби України Стегній А.В. подав клопотання про закриття провадження у справі, оскільки відповідно до ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» розмір відшкодовуваної шкоди залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Вважає, що встановлення розміру шкоди, завданої громадянинові внаслідок незаконних дій органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, віднесено до компетенції цих органів, а не суду. Тому справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У підготовчому засіданні представник позивача заперечив щодо задоволення клопотання про закриття провадження та подала письмове заперечення щодо заявленого клопотання.

Представник відповідача Державної казначейської служби України Стегній А.В. клопотання підтримав, просив закрити провадження.

Представник відповідача Прокуратури Волинської області Гарасимчук А.В. щодо розгляду клопотання поклався на розсуд суду.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали клопотання, матеріали цивільної справи, суд приходить такого.

Відповідно до ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Судом встановлено, що предметом спору у даній цивільній справі є відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої неправомірними діями органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду в рамках кримінальної справи та кримінального провадження №12013150270000181.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1176 ЦК шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених Законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «;Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства..

Клопотання представника відповідача про закриття провадження в справі в частині відшкодування матеріальної шкоди з тих підстав, що вказана позовна вимога не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства суд вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки відповідачами не надано доказів того, що ними були виконані обов`язки, покладені на них ст. 11 Закону, відповідно до якої, в разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди відповідно до ст.2 цього Закону, орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, прокурор або суд зобов`язані роз`яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування. Крім того, цього обов`язку відповідачі не виконали і за час розгляду справи, про що свідчать надані ними заперечення на позов .

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Крім того судом звертається увага й на ті обставини, що позовні вимоги ОСОБА_1 не обмежуються лише стягненням сум за п.п. 1,3,4 ст.3 Закону. Позивачем також заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди, що передбачає спірність правовідносин, необхідність розгляду вимог судом у порядку позовного провадження та не позбавляє відповідачів на заперечення проти позову із наданням доказів на підтвердження їх доводів.

Керуючись ст. 255, 258, 260, 261 ЦПК України, суд,

постановив:

у задоволенні клопотання про закриття провадження представника Державної казначейської служби України Стегнія А.В. про закриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної Казначейської служби України, Прокуратури Волинської області про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: П. С. Невойт