Ухвала суду № 83083616, 16.07.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/6296/19

В справі №760/18682/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь по першій і другій розписці з урахуванням санкцій: суму основного боргу у розмірі - 1 097 320,30 грн. + інфляційні нарахування у розмірі - 34 016,93 грн. + три проценти річних у розмірі 12 897,27 грн. = 1 144 234,50 грн., та по третій розписці з урахуванням санкцій: суму основного боргу у розмірі - 477 297,06 грн. + інфляційні нарахування у розмірі - 3341,07 грн. + три проценти річних у розмірі - 2 118,41 грн. = 482 756,54 грн., що разом становить 1 626 991,04 грн.

У своєму позові позивач просить відстрочити чи розстрочити сплату судового збору на визначений судом строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на те, що сума судового збору по цьому позову дуже велика - 9605,00 грн., на даний час її майновий стан дуже незадовільний, особливо з огляду на той факт, що вона передала відповідачу усі свої заощадження. Вказала, що на даний час вона не працює, в неї взагалі не залишилось більше заощаджень, а тому не має змоги сплатити усю суму судового збору у повному обсязі.

Підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення або розстрочення сплати судового збору відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Такий документ позивачем при зверненні до суду не додано, а заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

В пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 81 (136) ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Скрутне матеріальне становище - це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи та придбання речей першої необхідності продуктів харчування, медичних ліків, житла, одягу тощо).

Окрім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім`ї, довідки про склад сім`ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом у зазначених вище нормах дій є врахування ним майнового стану сторони.

Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України покладається, на заінтересовану сторону, тобто в даному випадку на позивача.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто, підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 цього Закону, є врахування ним майнового стану сторін та лише за наявності умов визначених у частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Однак, позивачем не доведено наявності передбачених чинним законодавством України умов, необхідних для вирішення судом питання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, та не надано доказів її дуже незадовільного майнового стану.

Крім того, відповідно до ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом, а отже, і органів державної влади.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

У даному випадку необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, яке визначено ЦПК України, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Невиконання заявником наведених вимог процесуального законодавства має правовим наслідком відмову у прийнятті позовної заяви до розгляду та повернення її заявнику.

Таким чином, будь-яких доказів, як це зазначено вище, які б свідчили про неможливість сплатити судовий збір при зверненні до суду, позивач суду не надав.

Враховуючи викладене вище, підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення або розстрочення сплати судового збору відсутні.

Керуючись ст. 136 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення або розстрочення сплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: