Ухвала суду № 83081933, 08.07.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/15866/19

Провадження № 1-кс/761/11262/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Левицька Т.В., за участю секретаря судового засідання Лялюцької В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32016100000000135 від 09.11.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 218-1 КК України, -

в с т а н о в и в:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 21.12.2016 року в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 32016100000000135 від 09.11.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 218-1 КК України, а саме на грошові кошти ОСОБА_1 , які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у ПАТ «Банк Камбіо».

Клопотання мотивоване тим, що арешт, на думку ОСОБА_1 , накладений на її грошові кошти, є необгрунтованим і на даний час у застосуванні такого заходу потреби немає, оскільки ані вона, ані зазначені грошові кошти не мають жодного відношення до кримінального правопорушення за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 218-1 КК України. Ці грошові кошти були набуті нею правомірним шляхом та не є речовими доказами в розумінні ст. 98 КПК України.

ОСОБА_1 та слідчий в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином.

Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3, 10, 11 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Як вбачається з матеріалів скарги, Слідчим управлінням ФР ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 32016100000000135, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 листопада 2016 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 218-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року клопотання старшого слідчого з ОВС 1-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві майора податкової міліції Харлап М.Д., погоджене з прокурором відділу прокуратури м. Києва старшим радником юстиції Чорним В.В., про арешт майна у кримінальному провадженні № 32016100000000135, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 листопада 2016 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 218-1 КК України, задоволено та накладено арешт, у тому числі, на /грошові кошти, які знаходяться на рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), рахунок № НОМЕР_1 , що відкритий у ПАТ «Банк Камбіо» (код ЄДРПОУ 26549700) за адресою: 01001, м. Київ, вул. Подвисоцького, 10/10.

Також було вирішено питання про заборону посадовим особам ПАТ «Банк Камбіо» (код ЄДРПОУ 26549700) та будь-яким іншим особам відчужувати, розпоряджатись та використовувати грошові кошти, на які накладено арешт.

Підставою для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищевказані грошові кошти послугувала наявність розумних підозр вважати, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки є об`єктом кримінально протиправних дій.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подане дане клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні слідчого майна, оскільки доказів про те, що у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту, накладеного на вказані грошові кошти відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, ОСОБА_1 не наведено.

Досудове розслідування кримінального провадження №32016100000000135 на даний час не завершено.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку відмовити у клопотанні ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32016100000000135 від 09.11.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 218-1 КК України.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 174, 376 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32016100000000135 від 09.11.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 218-1 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Т.В. Левицька