Ухвала суду № 83081363, 12.07.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5871/19

1кс/755/4516/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2019 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко В.Б., секретар судового засідання Балагура Т.В., за участю адвокатів Дорошенка К.К., Лещенка О.В., прокурора Спесивцева Д.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Дорошенка К.К. в інтересах ОСОБА_1 на повідомлення слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Колесника В.О. про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040002839 від 08 квітня 2019 року,

в с т а н о в и в :

адвокат Дорошенко К.К. в інтересах ОСОБА_1 звернувся в порядку ст. 303 КПК України зі скаргою на повідомлення слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Колесника В.О. про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040002839 від 08 квітня 2019 року.

Вимоги скарги обґрунтовує тим, що 09 квітня 2019 року слідчим Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Колесником В.О. за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Спесивцевим Д.В. вручено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України із значним порушенням норм кримінального процесуального законодавства. У зазначеній підозрі відсутній логічний і зрозумілий зв`язок між підозрюваним та інкримінованим йому діянням, що не дозволяє встановити причинно-наслідковий зв`язок між діями підозрюваного і налідками які в їх результаті настали, що дає підстави для твердження про відсутність складу злочину у його діях, повністю виключає можливість для встановлення наявності обґрунтованої підозри. Також повідомлення про підозру вручено з пропущенням 24 годинного строку. В матеріалах відсутні докази вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України мовою якою він володіє в достатньому обсязі для розуміння її суті, які і відсутні докази участі перекладача при повідомленні його про підозру у порядку ст. 278 КПК України. Крім того, сторона захисту вважає невірним зазначення фактичних відомостей у повідомленні про підозру, зокрема щодо часу вчинення кримінального правопорушення, оскільки згідно достовірних даних, станом на 10 год 05 хв ОСОБА_1 перебував на відстані більше 10 км від зазначеного у повідомленні про підозру місця події.

Із зазначених підстав особа, яка подала скаргу просить скасувати повідомлення про підозру від 09 квітня 2019 року у кримінальному правопорушенні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040002839 від 08 квітня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України щодо ОСОБА_1 ; зобов`язати прокурора Спесивцева Д.В. вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

В судовому засіданні адвокати Дорошенко К.К. та Лещенко О.В. вимоги скарги підтримали у повному обсязі, крім того надали роздруківки ПрАТ «Київстар» щодо абонентського номеру НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 та надані відповідно до ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2019 року про тимчасовий доступ до речей і документів. Згідно вказаної роздруківки ОСОБА_1 у період часу, в який вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України не знаходився на місці вчинення злочину, а перебував на значній відстані від АДРЕСА_1, по вул. Харківське Шосе 201/203, що більше, ніж 10 км від місця вчинення злочину.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що ухвалою слідчого судді від 12 липня 2019 року відмовлено у продовженні строку досудового розслідування до 4 місяців у даному кримінальному провадженні, тому вважає такими, що відпали підстави для розгляду даної скарги. Крім того, зазначив, що немає підтверджень, що номер телефону, який вказаний захисниками, належить підозрюваному ОСОБА_1 . Щодо результатів тимчасового доступу отриманого за клопотанням сторони обвинувачення щодо номерів телефонів ОСОБА_1 , то на момент розгляду скарги інформацію повідомити не може.

Вивчивши доводи скарги, заслухавши пояснення адвокатів Дорошенка К.К., Лещенка О.В., прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження № 12019100040002839 від 08 квітня 2019 року, слідчий суддя дійшов такого висновку.

08 квітня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040002839 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Як вбачається з короткого викладу обставин, зазначених у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 08 квітня 2019 року, приблизно о 10 год 00 хв група осіб, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 64 (овочева база) вчинила грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, із застосуванням предметів спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2

09 квітня 2019 року слідчим Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Колесником В.О. за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Спесивцевим Д.В. вручено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Згідно даного повідомлення ОСОБА_1 підозрюється у тому, що він разом з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, 08 квітня 2019 року, приблизно о 10 год 05 хв, приїхали до овочевої бази, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, де здійснює свою діяльність потерпілий ОСОБА_7

Приїхавши на місце роботи ОСОБА_8 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та невстановлені досудовим розслідуванням особи вступили з ним у словесну перепалку під час якої, користуючись малозначним приводом з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок в присутності працівників овочевої бази, почали наносити удари руками ОСОБА_8 , та ОСОБА_2 , який намагався захистити батька, що укрився від нападників у власному кабінеті в приміщені овочевої бази по АДРЕСА_1 . Під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , невідомі особи використали предмет відстрілу набоїв, зовні схожий на пістолет.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на вчинення хуліганства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання матеріальної та фізичної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання ОСОБА_3 , переслідуючи ОСОБА_8 забіг до його кабінету, де використовуючи заздалегідь заготовлений предмет схожий на пістолет марки «ПМ» здійснив постріл у ногу ОСОБА_9 .

Після цього, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та невстановленими досудовим розслідуванням особами з місця вчинення злочину зникли.

Таким чином ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме в тому, що він своїми діями вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчиненого групою осіб, із застосуванням предметів, спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого або прокурора про повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Так згідно з практикою ЄСПЛ «підозра» є частиною більш широкого поняття «обвинувачення», яке відповідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК України являє собою твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод за тлумаченням ЄСПЛ вміщено концепцію терміну «кримінальне обвинувачення», яка характеризується скоріше матеріальним, аніж формальним характером (справа «Девеєр проти Бельгії», рішення від 27 лютого 1980 року, скарга №6903/75). У справі «Еклє проти Федеративної Республіки Німеччини» (рішення від 15 липня 1982 року, скарга №8130/78) ЄСПЛ констатував, що кримінальне обвинувачення може бути визначене як «офіційне повідомлення особи компетентним органом про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення». Розвиваючи зазначену концепцію ЄСПЛ у справі «Фоті та інші протии Італії » (рішення від 10 грудня 1982 року) навів ширше витлумачення цього визначення, включивши до нього також «інші підстави, що підтверджують це звинувачення, і які можуть спричинити серйозні наслідки, що можуть ускладнити становище підозрюваного». Комісія та Суд визнали, що такими підставами, які можуть спричинити серйозні наслідки, можуть бути видача ордеру на арешт, обшук приміщення чи особистий обшук.

З огляду на вищезазначене, підозра є певним етапом обвинувачення, оскільки під час підозри висувається припущення про можливе скоєння особою кримінального правопорушення, а відтак має відповідати загальним вимогам, які характеризують зміст обвинувачення. Враховуючи, що підозра є припущенням про вчинення конкретною особою кримінального правопорушення, то існування підозри нерозривно пов`язане із наявністю підозрюваного.

Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є 1) особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, 2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та 3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Таким чином, аналіз змісту ч. 1 ст. 42 КПК України дозволяє зробити висновок, що підозра (кримінальне переслідування у формі підозри) починається з моменту, коли особі повідомлено про підозру або ця особа затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Згідно ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Відповідно до вимог ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, зокрема за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Нормами ст. 277 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Згідно ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2019 року задоволено клопотання адвоката Дорошенка К.К. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 та надано право тимчасового доступу до інформації, яка знаходиться у володінні оператора стільникового (мобільного) зв`язкуПрАТ «Київстар», стосовно телефонних з`єднань абонентського номеру НОМЕР_1 за період часу з 08 березня по 08 квітня 2019 року включно, а також інформацію про номери телефонів, з яких відбувались з`єднання, дати, часу та тривалість з`єднання, даних про їх технічний характер (вхідне, вихідне SMS-, MMS-повідомлення, GPRS, пере адресація, Інтернет з`єднання), ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання (абонента А) абонентський, серійний, ІМSI, номери сім-картки, ІМЕІ), ідентифікаційні ознаки терміналу з яким відбувся сеанс зв`язку (абонент Б), з`єднання нульової тривалості ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання (абонента Б) абонентський, серійний, ІМSI, номери сім-картки, ІМЕІ), за наявності контрактної угоди або відповідної реєстрації надати відомості про абонента, із зазначенням координат базових станцій, в радіусі дії яких перебував даний абонентський номер під час вказаних з`єднань.

Як вбачається з роздруківки телефонних дзвінків та Інтернет з`єднань здійснених з мобільного номеру НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , в період часу з 08 год 56 хв по 10 год 35 хв 08 квітня 2019 року він перебував у зоні дії базових станцій у місті Києві за адресою: вул. Харківське шосе, 201/203, що на відстані, приблизно 10 км від місця вчинення кримінального правопорушення, м. Київ, вул . Каховська, 64.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 7 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Слідчий суддя погоджується із твердженнями сторони захисту, що повідомлення ОСОБА_1 про підозру від 09 квітня 2019 року, а саме в стислому викладі фактичних обставин кримінального правопорушення містить суперечливі відомості, щодо місця перебування ОСОБА_1 під час вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Оскільки зазначені у повідомленні про підозру фактичні обставини спростовуються наданими стороною захисту доказами, а саме роздруківкою телефонних дзвінків та Інтернет з`єднань мобільного телефону ОСОБА_1 .

Таким чином, слідчим не встановлено об`єктивно та в повному обсязі обставини подій, не надано належної правової оцінки усій сукупності зібраних під час досудового розслідування доказам.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 29 КПК України слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому Кодексом.

У відповідності до ч. 4 ст. 29 КПК України судові рішення, якими суд закінчує судовий розгляд по суті, надаються сторонам кримінального провадження або особі, стосовно якої вирішено питання щодо застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у перекладі на їхню рідну або іншу мову, якою вони володіють.

Згідно із ч. 1 ст. 68 КПК України у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).

Право підозрюваного або обвинуваченого користуватися послугами перекладача є обов`язковим та невід`ємним елементом права останнього на справедливий суд.

Так, у відповідності до підпункту «е» пункту 3 статті 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право, якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, - одержувати безоплатну допомогу перекладача.

Рішення ЄСПЛ від 28 листопада 1978 року у справі «Лудіке, Белкасем і Коч проти ФРН», в якому визначено, що право на допомогу перекладача стосується, як усних виступів, так і документальних матеріалів кримінального провадження. Ці гарантії надані з метою реалізації права на справедливий суд

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 24 лютого 2005 року по справі «Гусейн проти Італії», Суд вказує, що гарантія, передбачена підпунктом "e" пункту 3 статті 6 Конвенції не застосовується настільки широко, щоб включати в себе вимогу про надання обвинуваченому у кримінальній справі письмового перекладу будь-яких документальних доказів або офіційних паперів, долучених до матеріалів справи. При цьому Європейський Суд зазначив, що в даній нормі Конвенції вказується "усний перекладач", а не "письмовий перекладач". Це дає підставу вважати, що надання лінгвістичної допомоги обвинуваченому в усній формі може відповідати вимогам Конвенції. Проте усний переклад повинен бути таким, щоб дати можливість обвинуваченому бути ознайомленим з порушеною проти нього справою і здійснювати свій захист та особливо мати можливість викладати суду свою версію подій.

Отже, перекладу підлягають не всі документи кримінального провадження, а тільки основні, що надають можливість обвинуваченому/підозрюваному бути ознайомленим з порушеною проти нього справою та мати можливість викласти суду свою версію подій.

В матеріалах наданих суду відсутні докази вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, мовою якою він володіє в достатньому обсязі для розуміння її суті. В матеріалах справи також відсутні докази участі перекладача при повідомлені йому про підозру у порядку ст. 278 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає наявними підстави для задоволення скарги та скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України у кримінальному провадженні № 12019100040002839 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08 квітня 2019 року, та зобов`язати уповноважену особу у кримінальному провадженні вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Окрім того, скасування повідомлення про підозру згідно кримінального процесуального законодавства не позбавляє орган досудового розслідування, слідчого/прокурора можливості виправити недоліки, встановлені в ухвалі слідчого судді про скасування підозри, зазначити беззаперечні факти та зібрані докази й вручити повідомлення про підозру повторно.

Щодо обґрунтування необхідності скасування підозри з підстав не оголошення ОСОБА_1 повідомлення про підозру у 24 години, то слід зазначити таке.

Як вбачається з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_1 було затримано 08 квітня 2019 року о 17 год 48 хв.

Повідомлення про підозру ОСОБА_1 здійснено 09 квітня 2019 року о 16 год 30 хв.

Сторона захисту зазначає, що фактичне затримання ОСОБА_1 згідно відео фіксації затримання відбулось о 14 год 34 хв., тому оголошення підозри відбулось з порушенням строків.

Відповідно до ч. 5 ст. 208 КПК України про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов`язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.

Згідно із ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.

Згідно із ч. 3 ст. 278 КПК України у разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.

Зважаючи на те, що порушення вимог вимого ч. 3 ст. 278 КПК України передбачає можливість звільнення затриманої особи, тому слідчий суддя вважає, що дана обставина не має відношення до предмету доказування під час розгляду скарги на рішення слідчого про повідомлення про підозру, проте могла бути досліджена під час застосування запобіжногого заходу у вигляді тримання під вартою, передбаченого ст. 183 КПК України, та за результатами її розгляду могли бути вжиті відповідні заходи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 2, 3, 7, 29, 42, 68, 111, 208, 209, 276, 277, 278, 303, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

скаргу адвоката Дорошенка К.К. в інтересах ОСОБА_1 на повідомлення слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Колесника В.О. про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040002839 від 08 квітня 2019 року- задовольнити.

Повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України у кримінальному провадженні № 12019100040002839 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08 квітня 2019 року, складене 09 квітня 2019 року слідчим Дніпровського УП ГУНП у місті Києві Колесником В.О. - скасувати.

Зобов`язати уповноважену особу у кримінальному провадженні № 12019100040002839 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08 квітня 2019 року вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 20 хв 16 липня 2019 року.

Слідчий суддя: В.Б. Левко