Постанова № 83080188, 17.07.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №712/6989/19

Провадження №3/712/1716/19

17 липня 2019 року, суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Калашник В.Л., за участю прокурора Черкаської місцевої прокуратури Черниш Л.А., адвоката Плаз О.М., а також ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Черкаси, громадянина України, депутата Черкаської міської ради, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-5 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №315079 від 16.05.2019, ОСОБА_1 , будучи депутатом Черкаської міської ради та відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі по тексту - Закону) суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч. 2 ст. 23 Закону, порушив встановлені Законом обмеження щодо одержання подарунків, а саме 12.11.2018 отримав по договору дарування три об`єкта нерухомості, загальною вартістю 755 223 грн., що перевищує дозволений законом розмір сукупної вартості подарунків.

Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

У відповідності до статті 1 Закону визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Так, відповідно до протоколу першої сесії Черкаської міської ради від 25.11.2015, ОСОБА_1 обраний депутатом Черкаської міської ради VIII скликання.

Згідно з п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону є депутати місцевих рад.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.

Отже, депутат міської ради є суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, та на нього розповсюджуються обмеження, передбаченні ст. 23 Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

В статті 8 Закону вказано, що особам, зазначеним п.1 та підпунктах «а», «б» пункту 2 частини 1 статті 4 цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб одержувати дарунки (пожертви) від юридичних або фізичних осіб: 1) за рішення, дії чи бездіяльність в інтересах дарувальника, що приймаються, вчиняються як безпосередньо такою особою, так і за її сприяння іншими посадовими особами та органами; 2) якщо особа, яка дарує здійснює дарунок (пожертву), перебуває в підпорядкуванні такої особи.

Згідно зі статтею 718 ЦКУ дарунок - це рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, нерухомі речі та майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути в майбутньому.

Вказані особи можуть приймати дарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.

Передбачене цією частиною обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які:1) даруються близькими особами; 2) одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси. Встановлено, зі слів ОСОБА_1 під час надання пояснень працівникам УЗЕ в Черкаській області, що громадянин не являється близькою особою для суб`єкта декларування.

ОСОБА_1 зазначив, що ним було надано ОСОБА_2 позику у розмірі 140 000 грн. строком до 29.08.2019, яка була оформлена письмовою розпискою. З метою забезпечення позики за обоюдною домовленістю ОСОБА_2 запропонував тимчасово, до повернення позики, оформити на ОСОБА_1 належні йому частки житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд загальною площею 184,1 кв.м. та частки земельних ділянок площами 0,0263 та 0,0194 га вартістю 350 000 грн., 324 988 грн., 80 235 грн., які знаходяться у м. Черкаси АДРЕСА_3 .

11.04.2019 ОСОБА_2 на виконання умов договору позики повернув ОСОБА_1 позику в розмірі 140 000 грн., у зв`язку з чим підстави для її забезпечення відпали, а тому в цей же день ними було оформлено у приватного нотаріуса договори про розірвання договорів дарування вказаних вище житлового будинку та земельних ділянок. На виконання цих договорів ОСОБА_1 повернув позичальнику оригінал розписки та оригінали первинних документів на об`єкти нерухомого майна та земельні ділянки.

Однак, варто зазначити, що ОСОБА_1 всерівно було заключено договір дарування із не близькою особою. У той же час, зазначимо, що диспозиція частини 1 статті 172-5 КУпАП, вимоги якої порушив ОСОБА_1 , не передбачає наявності поважних причин та виключень для застосування санкції по цій же статті.

Отже, особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону, забороняється одержувати подарунки:

вартість яких перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово (крім подарунків, які даруються близькими особами чи є загальнодоступними знижками на товари, послуги, загальнодоступними виграшами, призами, преміями, бонусами);

вартість яких, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує два прожиткові мінімуми, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки (крім подарунків, які даруються близькими особами чи є загальнодоступними знижками на товари, послуги, загальнодоступними виграшами, призами, преміями, бонусами);

від осіб, які перебувають у підпорядкуванні, та/або у зв`язку зі здійсненням діяльності, пов`язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування - незалежно від вартості подарунку.

Враховуючи наведені норми Закону особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону, можуть отримати подарунка виключно у разі:

якщо подарунок дарується близькою особою незалежно від його вартості (тобто від осіб, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у т.ч. осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловіка, дружини, батька, матері, вітчима, мачухи, сина, дочки, пасинка, падчерки, рідного брата, рідної сестри, діда, баби, прадіда, прабаби, внука, внучки, правнука, правнучки, зятя, невістки, тестя, тещі, свекра, свекрухи, усиновлювача чи усиновленого, опікуна чи піклувальника, особи, яка перебуває під опікою або піклуванням);

якщо подарунок дарується одноразово не близькою особою, то його вартість не має перевищувати один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка;

якщо подарунки даруються неодноразово не близькою особою, то їх сукупна вартість не має перевищувати двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.

В ході розгляду встановлено, що ОСОБА_1 набув у дарунок певну частку житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд загальною площею 184,1 кв.м. та частки земельних ділянок площами 0,0263 та 0,0194 га від не близької особи ОСОБА_2 . Відповідно між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було заключено договори дарування частки земельної ділянки від 12.11.2018, дарування земельної ділянки від 12.11.2018, дарування частки житлового будинку від 12.11.2018.

Відповідно до ч. 3 ст. 1. Закону України «Про запобігання корупції» близькі особи - особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких із суб`єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб`єкта.

За даними повідомлень про суттєві зміни в майновому стані, що було подані ОСОБА_1 , вартість отриманих дарунків у сукупній вартості становить 715 800 грн., перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка - 12.11.2018.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік», з 1 січня 2018 року установлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу у сумі 1762 грн.

Згідно ч. 1 ст. 172-5 КУпАП «порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією такого подарунка».

Отже, ОСОБА_1 , будучи депутатом Черкаської міської ради та відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч. 2 ст. 23 Закону, 12.11.2018 порушив встановленні Законом обмеження щодо одержання подарунків, отримав по договору дарування три об`єкта нерухомості, загальною вартістю 755 223 грн., що перевищує дозволений законом розмір сукупної вартості подарунків, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 1 статті 172-5 КУпАП.

Таким чином, на думку Управління захисту економіки в Черкаської області ДЗЕ Національної поліції України, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст. 172-5 КУпАП.

Під час судового засідання прокурор вважав, що протокол про адміністративне правопорушення складено правомірно та просив притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.172-5 КУпАП.

Адвокат Плаз О.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 в судовому засіданні, заявив клопотання про повернення матеріалів про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-5 КУпАП, до Управління захисту економіки в Черкаській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, для належного оформлення. Клопотання мотивував тим, що 10 листопада 2018 року ОСОБА_1 надав позику громадянину ОСОБА_2 в розмірі 140000,00 грн. строком до 29.08.2019, яка була оформлена письмовою розпискою. З метою забезпечення позики за обоюдною домовленістю з ОСОБА_2 , останній запропонував тимчасово, до повернення позики, оформити на ОСОБА_1 належні йому 33/100 частки житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд загальною площею 184,1 кв.м. та 33/100 частки земельних ділянок площами 0,0263 та 0,0194 га вартістю, відповідно 350000,00 грн., 324988,00 грн. та 80235,00 грн., які знаходяться у м . Черкаси по вул. Хрещатик, 38. Погодившись на це, в забезпечення позики ОСОБА_1 12.11.2018 року оформив з ОСОБА_2 договори дарування, посвідчені 12.11.2018 року у приватного нотаріуса. При цьому, фактичного приймання-передачі подарунку не відбувалося. У відповідності до вимог законодавства України ОСОБА_1 відповідні зміни у майновому стані відобразив 16.11.2018 року у електронному повідомленні до НАЗК щодо набуття права власності на житловий будинок та земельні ділянки. Надання позики ОСОБА_2 в сумі 140000 грн. ним було відображено у щорічній декларації за 2018 рік, яку він подав в межах установленого строку 12.02.2019. 11.04.2019 ОСОБА_2 на виконання умов договору позики, повернув ОСОБА_1 позику в розмірі 140000 грн., у зв`язку з чим підстави для її забезпечення відпали, а тому в цей же день ними було оформлено у приватного нотаріуса договори про розірвання договорів дарування, вказаних вище житлового будинку та земельних ділянок. На виконання цих договорів ОСОБА_1 повернув позичальнику оригінал розписки. При цьому, фактичного повернення предмету подарунку не відбувалося, адже він фактично і не отримувався. Окрім того, стороною захисту до суду надано інформацію з Єдиного державного реєстру речових прав про належність зазначених в протоколі об`єктів нерухомого майна, згідно яких зазначене майно ще до моменту складання протоколу не належить на праві власності ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_2 .. Санкція ст.172-5 КУпАП передбачає конфіскацію предмету подарунку хоча до протоколу не надано жодного документу на підтвердження наявності даного подарунку як у ОСОБА_1 , так і у особи, яка здійснила даний подарунок та про обставини укладення договорів дарування. Разом з тим, в тексті протоколу йдеться про пояснення ОСОБА_1 щодо удаваності вчинених правочинів, на спростування яких також відсутні будь-які документальні підтвердження, окрім документів на розірвання договорів дарування сторонами. Крім того, захисник Плаз О.М. зазначив, що місцем скоєння адміністративного правопорушення визначено місце знаходження Черкаської міської ради, депутатом якої є ОСОБА_1 . Разом з тим, ОСОБА_1 має постійне місце проживання у Придніпровському районі м. Черкаси. Так само, місце роботи ОСОБА_1 , як заступника директора КП «ЧЕЛУАШ» ЧМР є Придніпровський район м. Черкаси. Також адвокат вказав, що особою, яка склала протокол, не надано до протоколу жодного підтвердження про місце скоєння адміністративного правопорушення (місце отримання подарунку, місце вчинення договорів дарування), яке на його погляд не є місцем знаходження Черкаської міської ради в Соснівському районі м. Черкаси. Для прикладу, Перша Черкаська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02901374 знаходиться за адресою: 18036, м. Черкаси, Придніпровський район, вул. Гоголя, 288. Тому, адвокат Плаз О.М. вважає, що місце скоєння адміністративного правопорушення документально не підтверджено. Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається зокрема місце вчинення адміністративного правопорушення, яке в протоколі зазначено, як місце виникнення якогось обов`язку ОСОБА_1 , хоча об`єктивна сторона складу ст. 172-5 КУпАП, стосується фактів отримання подарунків з обмеженнями, передбаченими ст. 23 закону, тобто пов`язано з місцем отримання подарунку. Окрім того, апеляційним судом Черкаської області в справі №712/5262/19 ухвалою відмовлено прокурору в задоволенні апеляційної скарги по кримінальному провадженню № 42019251010000042 від 05.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за фактом отримання цих самих подарунків ОСОБА_1 , але даних про прийняте рішення у даному кримінальному провадженні до протоколу не надано. Це впливає на розрахунок строків, передбачених ст. 38 КУпАП, які складають 1 місяць з моменту закриття кримінального провадження. На підставі вищевикладеного, адвокат Плаз О.М. вважає, що за даними матеріалами неможливо здійснити всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, прийняти законне та обґрунтоване рішення по ній, як того вимагає ст. 245 КУпАП, зазначений протокол підлягає повернення для належного оформлення.

ОСОБА_1 , в судовому засіданні підтримав клопотання захисника Плаз О.М. та просив його задовольнити.

Суддя, вивчивши клопотання захисника Плаз О.М., врахувавши думку прокурора, а також ОСОБА_1 , приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.256 КУпАП встановлено вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків та потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Проте, вказані вимоги начальником сектору протидії корупції управління захисту економіки в Черкаській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України майором поліції Кошовським Р.В., під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією відносно ОСОБА_1 , не були виконані в повному обсязі.

Так, місцем вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-5 КУпАП, визначено Черкаську міську раду, що знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36. Разом з тим, зазначену обставину не мотивовано належним чином, оскільки незважаючи на те, що ОСОБА_1 , являється депутатом Черкаської місцевої ради, він також має постійне місце проживання та роботи. Крім того, не надано юридичної оцінки, щодо місця укладення договорів дарування, що відбулося в Першій Черкаській державній нотаріальній конторі, яка знаходиться в Придніпровському районі м.Черкаси.

Крім того, службовою особою УЗЕ в Черкаській області ОСОБА_3 , не надано правової оцінки тому факту, що на час складення протоколу, предмет правопорушення, а саме подарунок у вигляді об`єктів нерухомості (житловий будинок, земельні ділянки), зареєстровані та перебувають у власності іншої особи, що може ускладнити або перешкодити конфіскації майна, у разі притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.

Також матеріали справи, не містять в собі жодних даних, щодо внесення вищевказаних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019251010000042 від 05.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та прийнятого остаточного процесуального рішення.

Згідно зі ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Верховним Судом України визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання встановлених законодавством України вимог, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення (п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про повернення матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 органу, який склав протокол про адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією №315079 від 16.05.2019, для належного оформлення.

Керуючись ст. 256, 278 КпАП України, -

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали справи відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-5 КУпАП, повернути до Управління захисту економіки в Черкаській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Соснівського

районного суду м. Черкаси В. Л. Калашник