Ухвала суду № 83079288, 17.07.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4549/16-к

Номер провадження № 1-кп/629/20/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого – судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., прокурора Шульги Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова, Харківської області клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Лозова, Харківської області, громадянину України, з середньою спеціальною освітою, працюючому охоронцем у ТОВ «Сурят», одруженому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому,

обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 311 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 311 КК України КК України.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про звернення застави в дохід держави, яка внесена ОСОБА_2 ОСОБА_3 та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 В клопотанні посилається на те, що 26.03.2018 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 35240 гривень з покладенням на нього обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; носити електронний засіб контролю. Застава була внесена 28.03.2018 року застоводавцем ОСОБА_3 на відповідний рахунок. Обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи під заставою, повторно, а саме 09.04.2019 року вчинив умисний злочин, передбачений ч. 2 ст. 311 КК України, пов`язаний з незаконним збутом прекурсорів, за який йому 18.06.2019 року повідомлено про підозру у іншому кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за № 42019221380000023 від 05.02.2019 року. Вказує, що на даний час існує наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може здійснити дії, передбачені п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на потерпілих; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити свою злочинну діяльність. В зв`язку з чим просить звернути заставу в сумі 35240 (тридцять п`ять тисяч двісті сорок) гривень, яка внесена ОСОБА_3 28.03.2018 року, в дохід держави та застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Клопотання про зміну запобіжного заходу з застави на тримання під вартою відповідає вимогам ст. 184 КПК України, та вручено обвинуваченому 09.07.2019 року о 15.00 год. з дотриманням вимог ч. 2 ст. 184 КПК України, що підтверджується останнім.

В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання з підстав зазначених у ньому.

Обвинувачений під час судового розгляду клопотання, заперечив щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що обов`язки покладені на нього ухвалою слідчого судді від 26.03.2018 року не порушував. Вважає, що термін дії цього запобіжного заходу закінчився ще 18.05.2018 року, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу та повернути заставу заставодавцю.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора про зміну обраного відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.03.2018 року було задоволено клопотання слідчого та застосовано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 35240 гривень.

30.03.2018 року у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 був звільнений з-під варти.

Таким чином, на даний момент відносно ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді застави.

18 червня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 311 КК України.

Відповідно до ст. 182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 порушив умови застави, він неодноразово не з`являвся за викликом суду, крім цього перебуваючи під заставою вчинив новий злочин, передбачений ч. 2 ст. 311 КК України. За таких обставин суд доходить висновку про необхідність звернути заставу, обрану ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26 березня 2018 року та внесену ОСОБА_3 28.03.2018 року в сумі 35240 грн., в доход держави та зараховувати її до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно зі змістом ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до статті 177 КПК України, метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 2, пункту 1 частини 4 статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Так, як вбачається з матеріалів справи відносно обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.03.2018 року був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 35240 гривень, яка була внесена 28.03.2018 року заставодавцем ОСОБА_3 та 30.03.2018 року у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 був звільнений з-під варти.

05.02.2019 розпочато кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 42019221380000023 відносно ОСОБА_1 за фактом незаконно придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут прекурсорів та 18.06.2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше як на підставах та в порядку, передбачених законом.

Відповідно до п. "с" ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод (Рим, 1950), ст.ст.148, 155 КПК України, для обрання або для зміни підозрюваному міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, необхідно наявність підстав вважати, що дана особа, яка обвинувачується у вчиненні злочину, буде намагатися або ухилятися від слідства, суду та від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини в справі, а також продовжувати злочинну діяльність.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За вказаних обставин, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, з урахуванням особи обвинуваченого, тяжкості покарання, що загрожує йому у випадку визнання його винним у вчиненні інкримінованих злочинів, а також вчинення ним іншого кримінального правопорушення, суд вважає доведеним ризик вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, що є підставою для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на тримання під вартою, виконання якого унеможливить в подальшому допущення обвинуваченим антисоціальної поведінки.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193-194, 196, 197, 331, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Задовольнити клопотання прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Шульги Ю.М..

Змінити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше обраний ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26 березня 2018 року запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 днів в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», тобто до 14 вересня 2019 року включно, взявши його під варту в залі суду.

Заставу, обрану ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26 березня 2018 року та внесену ОСОБА_3 28 березня 2018 року в сумі 35240 гривень звернути в дохід держави та зараховувати до спеціального фонду Державного бюджету України.

Копію даної ухвали негайно надати обвинуваченому ОСОБА_1 .

Копію даної ухвали негайно направити начальнику Лозівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області та Лозівській місцевій прокуратурі Харківської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в семиденний строк з дня проголошення ухвали, а якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Н.А. Смірнова