Ухвала суду № 83079025, 17.07.2019, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/2625/18

Провадження № 1-кп/628/135/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2019 р. Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

У складі: головуючого - судді Коваленко О.А.

суддів Клімової С.В., Волчек О.О.,

За участю: секретаря Горбашової І.М.,

прокурора Замотай Т.С.

захисника Пухтаєвича Є.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Куп`янську матеріали кримінального провадження № 12017220370001488 з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 194, ч. ч. 1, 2 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 на строк 60 днів, посилаючись на те, що строк дії попередньої ухвали суду про продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає, ОСОБА_1 обвинувачується за ч.5 ст.185, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263, ч.1 ст.263-1 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким, тяжкими та середньої тяжкості злочинами, міра покарання за які зокрема передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, тому враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_1 , те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, для запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам: незаконно вплинути у цьому кримінальному провадженні на потерпілих, свідків, зокрема, шляхом погроз, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи, що ОСОБА_1 офіційно не працює, не має постійного джерела доходів, є громадянином Російської Федерації, перебуваючи на волі, може виїхати за межі Харківської області, покинути територію України з метою переховування від суду та уникнення передбаченої законом відповідальності за вчинені злочини. За таких обставин просить суд продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 на строк 60 днів.

Обвинувачений при вирішення клопотання покладався на розсуд суду, однак, посилаючись на відсутність ризиків, заявлених прокурором, відсутність доказів його вини, просить зменшити розмір застави до 30 000 грн.

Захисник обвинуваченого - адвокат Пухтаєвич Є.В. заперечував проти клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою, посилаючись на те, що воно подано з порушенням норм КПК України, а в іншій частині підтримав думку обвинуваченого.

Заслухавши думку інших учасників судового провадження, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Іліков проти Болгарії» від 26.07.2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінці ризиків переховування.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст.2 КПК України одним із завдань кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень.

Отже, суспільний інтерес у сфері кримінального судочинства полягає в обов`язку суду забезпечити належний захист прав не лише обвинувачених, а також потерпілих, свідків, усталених суспільних відносин через заохочення правомірної поведінки їх учасників та вжиття передбачених законом запобіжних заходів для унеможливлення або ж мінімізації вчинення протиправних діянь.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні злочинів, серед яких, відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкий злочин, міра покарання за який зокрема передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, обвинувачений є громадянином Російської Федерації, не має на території України постійного місця проживання, що ним підтверджено в судовому засіданні, офіційно не працює, не має постійного джерела доходів, таким чином може переховуватись від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні не встановлено.

Крім того, суд вважає, що продовження строку утримання під вартою ОСОБА_1 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Суд також бере до уваги, що тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, постала перед компетентними органами.

Виходячи з вище наведеного, колегія суддів вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою до 60 днів.

Щодо зменшення розміру застави, то враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України та обставини інкримінованого кримінального правопорушення, наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 неповнолітньої дитини, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір застави, який був визначений в ухвалах слідчого судді від 12.04.2018 р., 27.06.2018 р та 22.08.2018 р. з 600 (шестисот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 1 057 200 (один мільйон п`ятдесят сім тисяч двісті ) гривень, до 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 528600 (п`ятсот двадцять вісім тисяч шістсот) гривень, що буде достатнім для забезпечення обвинуваченим обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183,196, 197, 199, 331 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 60 днів, тобто до 14 вересня 2019 року включно.

Зменшити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 , обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України з 600 (шестисот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто з 1 057 200 (один мільйон п`ятдесят сім тисяч двісті ) гривень, до 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 528600 (п`ятсот двадцять вісім тисяч шістсот) гривень.

Підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на такі реквізити: 37318098006674 одержувач: ТУ ДСА у Харківській області; код ЄДРПОУ: 26281249; банк одержувача: ГУДКСУ у Харківській області; МФО: 820172, у призначенні платежу обов`язково повинно бути зазначено: слово – «застава», номер судового рішення – «справа за № 628/2625/18. провадження за №1-кп/628/135/19» та прізвище, ім`я і по-батькові особи, за яку вноситься застава – « ОСОБА_1 ».

Підозрюваний чи обвинувачений звільняються з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки строком до 14 вересня 2019 р., передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду; не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими по справі.

Копію ухвали для виконання надіслати до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Куп`янський міськрайонний суд протягом 7 діб з дня її оголошення, а обвинуваченим - з моменту вручення йому копії ухвали.

Головуючий Коваленко О.А.

Судді Клімова С.В.

Волчек О.О.