Ухвала суду № 83078875, 16.07.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/12959/19

н/п 1-кп/640/909/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Сенаторова В.М.,

при секретарі - Явнюк К.Р.,

за участі прокурора - Бойчука О.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.07.2018 за №12018220490003168 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно інформації, внесеної в систему автоматичного розподілу між суддями від 01.07.2019 обвинувальний акт розподілено судді Сенаторову В.М. та зареєстрований в контрольному журналі судових справ та інших матеріалів, переданих для розгляду судді 01.07.2019.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному проваджені; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Обвинувачений проти продовження строків тримання його під вартою не заперечував, просив розгляд клопотання проводити без захисника.

Суд, вислухавши учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку триманні під вартою, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 331, 333 КПК України під час судового провадження суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

При вирішенні клопотання обвинувачення та захисту щодо міри запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у скоєні злочиу, у вчиненні якого обвинувачується, згідно ст. 178 КПК України; можливість незаконно впливати на потерпілого, свідка, у цьому ж кримінальному проваджені.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд, дослідивши всі докази в обґрунтування клопотань вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Виходячи із приведених обставин, що оцінено у сукупності із тяжкістю інкримінованого злочину та тяжкістю ймовірного покарання, суд вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

За таких обставин, суд продовжує міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 на наступні 60 днів, задовольнивши клопотання прокурора, продовживши обвинуваченому термін тримання під вартою до 13.09.2019.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України у розмірі, який було визначено відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова - 30 (тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 57630 грн. (30 х 1921 грн. = 57630 грн.).

За таких обставин, суд задовольняє клопотання прокурора та залишає обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, продовживши строк його дії до 13.09.2019 з визначенням застави в розмірі 57630 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.06.2019 р. по справі №3-208/2018, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331, 369 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів - до 13 вересня 2019 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 57 630 грн. (п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: 37318098006674 (справа № 640/12959/19, н/п 1-кп/640/909/19) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити та покласти на нього строком на два місяці обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;

2) не відлучатись з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання: АДРЕСА_1 ;

4) здати на зберігання до ГУ ДМС України в Харківській області закордонний паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , інші документи, які дають право на виїзд та в`їзд до України;

5) утриматись від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 , потерпілим ОСОБА_3 , свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

На ухвалу про продовження терміну тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 7 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Суддя -