Рішення № 83078783, 09.07.2019, Зміївський районний суд Харківської області

621/1303/19

2/621/762/19

РІШЕННЯ

іменем України

09 липня 2019 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Лацько А. С.,

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - територіальна громада Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області, представник відповідача - сільський голова Давиденко Т. С.,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області, ОСОБА_2 про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

17.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, а 03.07.2019 з уточненою позовною заявою до територіальної громади Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області, ОСОБА_2 з наступними вимогами: визначити розмір часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0978 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 , наступним чином: визначити, що розмір його частки у праві спільної власності на земельну ділянку площею 0,0978 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 становить 1/2 ідеальної частки; визначити, що розмір частки померлої ОСОБА_3 , у праві спільної власності на земельну ділянку площею 0,0978 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 , на момент відкриття спадщини становить 1/2 ідеальної частки; визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0978 та для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 .

На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка за життя, 11.11.2000, склала заповіт, згідно якого все своє майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що за законом вона буде мати право, вона заповідала йому.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складалася з 5/12 частин житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , що належав померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

09.11.2018 за реєстром № 2194 приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Л. М. йому було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на 5/12 часток у праві спільної власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_2 .

Він є власником 1/2 частини цього будинку на підставі договору дарування.

Окрім нього, співвласником вказаного будинку в 1/12 частині є його сестра ОСОБА_2 про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Рішенням ХХХХІІІ сесії VI Біркіської сільської ради Зміївського району Харківської області від 16 липня 2013 року № 522-VІ йому а ОСОБА_3 було передано у власність земельну ділянку, площею 0,0978 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , без поділу землі у пропорційності до часток у праві власності на будинок.

На момент винесення вищевказаного рішення він був власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_2 , а ОСОБА_3 на 5/12 частин даного будинку. 1/12 частина вказаного будинку після смерті його батька ОСОБА_4 залишилися не оформленою.

Отже, померла ОСОБА_3 мала частку у праві спільної власності на земельну ділянку площею 0,0978 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться за вищевказаною адресою.

Однак, приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Л. М йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку зазначивши, що свідоцтво про право власності на вказану земельну ділянку, видане ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , підтверджує спільну сумісну власність без визначення часток кожного з співвласника.

Отже, з урахуванням роз`яснень Пленуму ВС України та положень Земельного кодексу України 1990 року пропорційність часток у праві власності землі праву власності на будинок на момент передачі їм з ОСОБА_3 у власність землі, не передбачалося.

Право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0978 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 їм з померлою ОСОБА_3 належить на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 , виданого 21.10.2013 Реєстраційною службою Зміївського районного управління юстиції Харківської області, зареєстрованого Державним реєстратором 21.10.2013, індексний номер 11259625.

Оскільки частка земельної ділянки, яка належала йому та померлій ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності на даний час не визначена, це не дає можливості йому реалізувати своє право на спадкування, просив встановити, що розмір частки кожного з співвласників у праві спільної власності на земельну ділянку площею 0,0978 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 на момент відкриття спадщини становив 1/2 ідеальної частки.

Він прийняв спадщину та є єдиним спадкоємцем майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , а тому має повне право на спадщину за заповітом після смерті останньої.

Він не може відновити своє порушене право інакше, ніж зверненням до суду.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 20.05.2019 провадження у справі відкрито та призначено підготовче засідання на 24.06.2019.

20.06.2019, 02.07.2019 від представника відповідача - сільського голови Бірківської сільської ради Давиденко Т. С. до суду надійшли заяви про визнання позову та розгляд справи за відсутністю представника територіальної громади в особі Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області.

24.06.2019 за клопотанням позивача відкладено підготовче засідання.

09.07.2019 під час підготовчого засідання позивач ОСОБА_1 на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала, не заперечувала обставин, викладених на обґрунтування позову.

Вислухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного: суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до частин 3, 4 статті 200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Статтею 206 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Спірним є право власності у порядку спадкування за заповітом на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0978 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 , що належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 8).

Рішенням ХХХХІІІ сесії VI Біркіської сільської ради Зміївського району Харківської області від 16 липня 2013 року № 522-VІзатверджено ОСОБА_1 та ОСОБА_3 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , передано у спільну сумісну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0978 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 (а. с. 14).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серія НОМЕР_3 від 21.10.2013, виданого реєстраційною службою Зміївського районного управління юстиції Харківської області, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають на праві приватної спільної сумісної власності земельну ділянку за адресою : АДРЕСА_1 , кадастровий номер: НОМЕР_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а. с. 15, 16).

Із свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.06.1995 вбачається, що ОСОБА_3 належало 5/12 частини житлового будинку АДРЕСА_2 (а. с. 13).

З договору дарування від 22.06.1981 вбачається, що ОСОБА_4 подарував ОСОБА_1 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2 (а. с. 12).

Згідно заповіту, посвідченого 11.10.2002 секретарем Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області Давиденко Т. С., ОСОБА_3 заповідала все своє майно ОСОБА_1 (а. с. 9).

З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі після смерті ОСОБА_3 зареєстрована спадкова справа № 56784176 приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Гаврильєвим В. І. (а. с. 10).

Із свідоцтва про право на спадщину за заповітом Серія ННР № 651715 вбачається, що ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 отримав спадщину, яка складається 5/12 часток у праві спільної власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належних спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Зміївською державною нотаріальною конторою Харківської області27.06.1995 за реєстровим № 1-1892, зареєстрованого у Зміївському малому державному підприємстві технічної інвентаризації Харківської області 06.07.1995 у реєстрову книгу № 1, реєстровий № 70 (а. с. 11).

З інформації, наданої приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Л. М. № 838/02-17 від 09.11.2018 вбачається, що після проведення правового аналізу наданих ОСОБА_1 документів на земельну ділянку площею 0,0978 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована: АДРЕСА_1 , встановлено, що свідоцтво про право власності на вказану земельну ділянку видане ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у спільну сумісну власність (тобто без визначення часток кожного з співвласників). В зв`язку з неможливістю встановити, яка частка земельної ділянки належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , повідомила, що не має можливості видати свідоцтва про право на спадщину на його ім`я на вказане майно, та пропонувала йому для вирішення цього питання звернутися до суду (а. с. 21).

Зі свідоцтва про право на спадщину за заповітом Серія ННС № 513293, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.09.2018, ОСОБА_2 після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 отримала спадщину у виді 1/12 частки у спільній частковій власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , яка належала на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок виданого 17.02.1995 Зміївським МДН технічної інвентаризації 20.02.1995 в книзі №1 за реєстром № 70, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьку спадкодавця, ОСОБА_4 після смерті якого вона спадщину прийняла, але не оформила свої спадкові права (а. с. 44, 45).

З інформації, наданої приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Л. М. № 538/01-16 від 02.07.2019 вбачається, що у зв`язку з передачею справ приватного нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Гаврильєва В. І. на зберігання до Харківського обласного державного нотаріального архіву, та зверненням до неї спадкоємця, нею отримано копію спадкової справи 59/2014, заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , яка на день смерті мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якої: 18.11.2014 до приватного нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Гаврильєва В. І., надійшла заява про прийняття спадщини від ОСОБА_1 , яка зареєстрована в книзі обліку і реєстрації спадкових справ за № 138, на підставі якої заведена спадкова справа № 59/2014, номер у спадковому реєстрі - 56784176.

Інших заяв про прийняття спадщини або відмову від спадщини до нотаріальної контори не надходило.

09.11.2018 до приватного нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушної Л. М., надійшла заява від ОСОБА_1 , про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом на 5/12 часток у праві спільної власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому нею 09.11.2018 за реєстровим № 2194 на ім`я ОСОБА_1 видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на зазначену частку житлового будинку. Також 09.11.2018 до неї від ОСОБА_1 надійшла заява з проханням розглянути можливість видачі на його ім`я свідоцтва про право на спадщину на частку у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0978 га, кадастровий № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому 09.11.2018 за вих. № 838/02-17 ОСОБА_1 був наданий лист з роз`ясненням порядку оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину, в якому вона повідомила про необхідність звернутися до суду для визначення частки померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 у праві власності на зазначену земельну ділянку (а. с. 47).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. ст. 317, 319, 321 ЦК України право власності є непорушним, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідністю зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідністю зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

У відповідності з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частинами 1, 2 статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п. 4.15, 4.18 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Таким чином, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Частинами 4, 5 ст. 89 ЗК України передбачено, що співвласники земельної ділянки, яка перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або виділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачене законом або не встановлено судом. Відповідні роз`яснення містять положення п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" від 2212.1995 № 20.

Згідно з ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян.

Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.

Позивач ОСОБА_1 надав докази, якими підтверджується, що він є спадкоємцем за заповітом після померлої ОСОБА_3 та прийняв спадщину в установленому порядку, а також отримав свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, на яке малися необхідні правовстановлюючі документи.

Інших спадкоємців за законом чи за заповітом, що прийняли спадщину після померлої ОСОБА_3 , - немає.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки позивачем надано належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження обставин, викладених в обґрунтування позову, а відповідачі визнали позов у повному обсязі, у справі є законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача ОСОБА_2 належить стягнути до Державного бюджету України судовий збір.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76-82, 89, 189, 197, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визначити розмір часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,0978 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 , наступним чином:

- розмір частки ОСОБА_1 - 1/2 ідеальної частки;

- розмір частки померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини - 1/2 ідеальної частки;

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,0978 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 до Державного бюджету України (стягувач Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 1 536 (одну тисячу п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп., які перерахувати на рахунок отримувача 31211256026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Відповідач - територіальна громада Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області, місцезнаходження за адресою: 63421, Харківська область, Зміївський район, с. Бірки, вул. Шкільна, буд. № 3, код ЄДРПОУ: 03397543.

Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 .

Повне рішення складене 17.07.2019.

Головуючий: В. В. Овдієнко