Ухвала суду № 83075435, 17.07.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 17.07.2019 Справа № 554/5166/19

Провадження № 1-кс/554/10456/2019

У Х В А Л А

17 липня 2019 року м.Полтава

Суддя Октябрського районного суду м. Полтави - Січиокно Т.О.,

за участю секретаря - Ромахової В.В.

прокурора – Буряка А.М.

потерпілого – ОСОБА_1

представників потерпілих – Семехи Д.С., Олєйнікова Г.О.

захисника – Губи О.М.

обвинуваченої – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника потерпілої Левченко Н.М. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170040003646 від 06.11.2018 року ОСОБА_3 про відвід судді,-

В С Т А Н О В И В:

12.07.2019 року до суду подано вказану вище заяву, яка мотивована тим, що під час судового засідання, яке відбулося 12.07.2019 року головуючим суддею Савченком А.Г. вчинено дії, які викликають у потерпілих сумніви щодо його неупередженості та виразилися у тому, що він звертався до них із висловлюваннями: «Розкажіть мені, будь ласка, що робити?», «Ви закликаєте суд вчинити певні дії?», «Що мені/суду робити?», «Яким чином експерт буде проводити дослідження?», тим самим фактично безпідставно відмовивши у задоволенні поданого ними клопотання про призначення судової психологічної експертизи, а також виражав інші висловлювання, які не відповідали діям судді. Аналогічну поведінку суддя Савченко А.Г. допустив і у підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 05.07.2019 року. Крім того, станом на 16.07.2019 року потерпілим не вручено ухвалу про відмову у призначенні вказаної вище експертизи, відсутня вона у Єдиному реєстрі судових рішень, що порушує їхній доступ до правосуддя. З приводу призначення судових психологічних експертиз у судах першої інстанції склалася стала судова практика щодо надання в розпорядження експерта лише копій обвинувальних актів, що цілком забезпечить повне і обєктивне проведення данного виду експертиз. Однак, встановивши відсутність у суду матеріалів кримінального провадження, суддя Савченко А.Г. вийшов за межі наданих йому повноважень, прийняв неправосудне рішення, обмежив права потерпілих, сприяв стороні захисту у затягуванні розгляду справи, здійснив втручання у роботу судового експерта.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 , представники ОСОБА_4 .С., Олєйніков Г.О. заявлений відвід підтримали, наполягали на його задоволенні.

Суддя Савченко А.Г. у судове засідання не з`явився, надав заяву про небажання брати участь у судовому розгляді.

Прокурор Буряк А.М. заперечив проти задоволення заяви про відвід, вважаючи її безпідставною, оскільки суд наділений правом вирішувати питання про доцільність призначення судових експертиз. При тому відмова суду у призначенні судової психологічної експертизи на даний час, не перешкоджає призначити її в подальшому.

Обвинувачена ОСОБА_2 та її захисник Губа О.М. при прийнятті рішення покладалися на розсуд суду, однак вказали на безпідставність доводів представника потерпілого щодо відводу судді Савченка А.Г.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. Їхня неявка не є перешкодою для розгляду заяви про відвід судді.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали, додані до заяви про відвід, приходжу до такого висновку.

П.4 ч. 1 ст. 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, а саме суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її справи в національному суді, серед яких, як розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановлений законом.

Ч.6 ст. 22 КПК України зобов`язує суд, зберігаючи об`єктивність та упередженість, створювати необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Європейським судом з прав людини у рішенні «Білуха проти України» зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Із матеріалів справи, зокрема даних журналів судових засідань за 05.07.2019 року та 12.07.2019 року встановлено, що представником потерпілих Семехою Д.С. заявлялися клопотання про призначення у справі судової психологічної експертизи.

05.07.2019 року судом постановлено ухвалу про відмову у його задоволенні. (а. кр. пров. 179).

Окрім того, на а. кр. пров. 196 наявна письмова ухвала Октябрського районного суду м.Полтави від 05.07.2019 року, якою у задоволенні клопотання потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про призначення по матеріалах кримінального провадження судової психологічної експертизи – відмовлено.

У мотивувальній частині даної ухвали суд, із посиланням на ч. 2 ст. 315, 332 КПК України, вказав, що проведення експертизи можливе лише під час судового розгляду, а тому клопотання про це на стадії підготовчого судового засідання є передчасним, що є підставою для відмови у його задоволенні.

12.07.2019 року судом повторно ухвалено рішення про відмову в задоволенні поданого повторного клопотання представника потерпілих Семехи Д.С., про що свідчать дані журналу судових засідань. (а. крим. пров.225).

В контексті п. 66 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, судді повинні мати незаперечну свободу вирішувати справи безсторонньо, керуючись власним сумлінням та тлумаченням фактів, а також у відповідності до чинного законодавства (Рекомендація № R (94) 12, Принцип I (2)(d)).

Таким чином, виходячи з наведених вище мотивів щодо незаперечної свободи судді вирішувати справи безсторонньо, керуючись власним сумлінням та тлумаченням фактів, а також у відповідності до чинного законодавства, рішення головуючого судді, прийняті ним під час судового провадження не можуть оцінюватися як ознака упередженості, а порушення норм матеріального та/або процесуального права при розгляді кримінального провадження може бути предметом перегляду в апеляційній, касаційній інстанціях та їм надана відповідна оцінка компетентним органом, на який покладається забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів.

З урахуванням викладеного, слід прийти до висновку, що доводи заявника щодо упередженості судді Савченка А.Г. стосуються незгоди із прийнятими ним процесуальними рішеннями щодо відмови у задоволенні поданих клопотань про призначення судової психологічної експертизи.

Однак, сама незгода учасника кримінального провадження, а у даному випадку потерпілих та їхніх представників, із процесуальними рішеннями, прийнятими головуючим суддею при розгляді справи, не може вважатися підставою, передбаченою п.4 ч.1 ст.75 КПК України як така, що викликає сумнів у його неупередженості та могла б виключати його участь як головуючого судді у розгляді вказаного вище кримінального провадження.

Відповідно до п.2 ч.7 ст.56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VIII, суддя зобов`язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки в будь-якій діяльності з метою зміцнення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно зі ст.58 закону №1402-VIII питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з`їздом суддів за пропозицією Ради суддів.

За результатами проаналізованих доводів щодо неетичної поведінки судді Савченка А.Г., вважаю, що наведені конкретно у заяві про відвід висловлювання судді: «Розкажіть мені, будь ласка, що робити?», «ви закликаєте суд вчинити певні дії?», «що мені/суду робити?», «яким чином експерт буде проводити дослідження?», не можуть категорично констатувати факт відмови у задоволенні заявлених клопотань та вказувати на його упередженість.

Таким чином, приходжу до висновку, що заявлений відвід не ґрунтується на конкретних фактах, які б свідчили про будь-яку заінтересованість та/чи упередженість головуючого судді Савченка А.Г. у розгляді справи, а тому у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись п.4 ч. 1 ст. 75 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Савченка А.Г. від розгляду кримінального провадження № 12018170040003646 від 06.11.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Січиокно