Ухвала суду № 83072177, 15.07.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/3510/19

провадження №2/489/1789/19

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15 липня 2019 року м. Миколаїв

Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Коваленко І.В., який є головуючим у справі, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» (далі - ДП «СВЦ») в особі Філії Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» про визнання незаконним та скасування наказу №71-п від 06.06.2019, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ДП «СВЦ» в особі Філії ДП «СВЦ» про визнання незаконним та скасування наказу №71-п від 06.06.2019, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звернення до суду здійснюється, зокрема, шляхом пред`явлення позову, форма і зміст якого повинні відповідати вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем заявлено чотири самостійні позовні вимоги - визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Відповідно пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичної особи позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

До позовної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору в сумі 768,40 грн. При цьому, позивач вказує, що стягнення моральної шкоди є немайновою вимогою за яку він сплатив судовий збір в розмірі 768,40 грн., а в іншій частині звільнений від його сплати на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Між тим, такі висновки позивача є помилковими, так як стягнення моральної шкоди та середнього заробітку за вимушений прогул є вимогами майнового характеру, а скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді - немайнового характеру.

Тоді як, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

За такого, виходячи з заявлених вимог позивач повинен був сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру, що складає 1536,80 грн. (768,40 *2), та 1 % від ціни позову за вимогу майнового характеру (106739,20 = 100000,00 + 6739,20), що складає 1067,39 грн. Тобто, загальний розмір судового збору становить 2604,19 грн., обов`язок по сплаті якого покладається на позивача.

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, враховуючи вказані недоліки, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням позивачу строку для усунення недоліків, а саме надання до суду доказів доплати судового збору в розмірі 1835,79 грн. (2604,19 – 768,40).

Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України,

ухвалив:

Залишити буз руху позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» в особі Філії Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» про визнання незаконним та скасування наказу про звільненя, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Надати позивачу строк, тривалістю десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення зазначених недоліків, а саме сплати судового збору в розмірі 1835,79 грн., або уточнення позовних вимог з урахуванням розміру сплаченого судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважаться неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В.Коваленко