Постанова № 83071984, 12.07.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/6268/19

Провадження № 3/359/2223/2019

Протокол № 0277/12500/19

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2019 м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Кабанячий Ю.В. розглянув, за участю представника митниці Ясінської О.Я., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, щодо громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна м. Донецьк, постійно проживає в АДРЕСА_1 , працює: лікар приватної клініки «Queen Medical» в м. Доха, паспорт громадянки України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 27.10.2017, орган, що видав: 8089,

в с т а н о в и в :

05.06.2019 о 12 год. 35 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» громадянка України ОСОБА_1 , що прилетіла до України з Дохи, літаком авіакомпанії «Qatar Airways», рейсом QR 0295, своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто своїми діями засвідчила факти, що мають юридичне значення. «Зелений коридор» призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Перетин пасажиром «зеленої лінії», згідно Наказу Міністерства Фінансів України № 671 від 03.08.2018 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті», яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю нею обрано «зелений коридор», і декларування здійснюється шляхом вчинення дій. Громадянка самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю.

На підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України громадянці, яка самостійно обрала спосіб проходження митного контролю «зелений коридор», було задано запитання, після перетину нею «зеленої лінії», щодо наявності в неї готівки, на що вона відповіла, що має 20000 доларів США. Пасажирці було запропоновано пред`явити всю готівку. Пасажиркою було видано готівку в розмірі 30240 доларів США, що знаходилася в жіночій сумці (ручна поклажа).

Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянки України ОСОБА_1 вказана валюта належить їй особисто.

Пасажирка обрала проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, яка є меншою еквіваленту 10 000 євро.

З виявленої суми пасажиру було пропущено 11240 доларів США (що за курсом НБУ на 05.06.2019 становить 9996 євро). За протоколом про порушення митних правил вилучено 19000 доларів США. Готівка була перерахована в службовому приміщенні митниці в присутності пасажира. Вся готівка була перевірена на приборі «ДОКУТЕСТ» для визначення справжності.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажирка не надала, до моменту перетину нею «зеленої лінії» для отримання довідкової інформації в інформаційній зоні та роз`яснення митних правил та порядку використання двоканальної системи до інспектора митниці не зверталася та для декларування готівкових коштів на «червоний коридор» не зверталася.

Таким чином, своїми діями громадянка ОСОБА_1 , під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянкою України ОСОБА_1 , яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор» готівки в обсязі, що підлягає обов`язковому письмовому декларуванню у повному обсязі для фізичних осіб, відповідно до Постанови Правління НБУ №3 від 02.01.2019 «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» та Постанови Правління НБУ №5 від 02.01.2019 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У зв`язку з цим, інспектором митниці, на місці виявлення правопорушення в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «Д» ДП МА Бориспіль, 05.06.2019 складено протокол про порушення митних правил №0277/12500/19.

На підставі ст. 511 МК України за протоколом №0277/12500/19 вилучено: долари США, згідно курсу НБУ на 05.06.2019 за 100 доларів США 2720-6934 гривень, кількістю 19000, вартістю 516931 гривень 75 копійок.

Підстав для відкладення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки, судом - не встановлено.

У судове засідання громадянка України ОСОБА_1 не з`явилася, проте подала письмові пояснення з додатками, відповідно до яких наміру приховувати розмір вилученої працівниками митниці валюти вона не мала, оскільки на запитання інспектора митниці відразу відповів про наявність у неї готівки. Свою вину повністю визнає, однак вказала, що це сталося не навмисно через власну неуважність та необережність. Валюта, яку вона ввозила на територію України, це її заробітна плата. Вона є лікар за фахом, за запрошенням Міністерства охорони здоров`я Держави ОСОБА_2 працюю в цій державі. Наразі розмір її заробітна плата складає 36500 катарських реалів, або 10024 долари США. До 2014 вона проживала у місті Донецьк, працювала професором кафедри Донецького Національному медичному університету. Мала у своїй власності трикімнатну квартиру. Після окупації Російською Федерацією в 2014 територій Донецької та Луганської областей вона втратила роботу, а її родина - єдине житло та все майно, що в ньому знаходилося. У зв`язку з цим, працюючи у ОСОБА_3 , вона збирала кошти, щоб придбати квартиру в місті Києві, оскільки саме в цьому місті наразі живе її мати з її неповнолітньою донькою. 21.11.2018 вона доручила своїй матері підшукати варіант квартири, яку б мала змогу придбати, для цього видала їй довіреність. Оскільки поточного рахунку в банківській установі в Україні вона не мала, то для придбання квартири була вимушена привезти готівкові кошти у валюті з собою. Для цього 03.04.2019 вона зняла зі свого банківського рахунку в Катарі 20000 доларів США, а 23.05.2019 ще 10000 доларів. Вона намагалася через Інтернет знайти будь-яку інформацію, яку суму грошових коштів може провести в Україну готівкою і на сайті знайшла консультацію, що ця сума складає 50000 доларів США. Крім того, 24.04.2019 її мати уклала попередній договір купівлі-продаж квартири, за умови якого основний договір купівлі-продаж квартири мав бути підписаний не пізніше 07.06.2019. З цією метою 05.06.2019 вона з своїм чоловіком, який повинен був дати згоду на придбання нерухомого майна, прилетіла до Києва. Разом на двох в них було 30240 доларів США - вона мала з собою 20240 доларів та її чоловік 10000 доларів США. Під час виходу вони випадково розділися натовпом і він вийшов першим. Протягом руху, вона не побачила будь-яких повідомлень, скільки дозволено провозити валюти в Україну готівкою. Після цього до неї підійшов митник і запитав, чи є в неї валюта, на що вона дала чесну ствердну відповідь. Згодом він запросив її пройти з ним до кабінету, де була перерахована вся готівкова валюта, що знаходилася при ній та повідомлено, що без декларування вона можу провозити лише еквівалент 10000 євро. Тому решту валюти в сумі 19000 доларів США в неї вилучили. Конфіскація даних коштів поставить її життя в скрутне матеріальне становище та гідне існування адже грошові кошти є для неї та її сім`ї надзвичайно важливою, життєво необхідною та великою сумою, які мали цільове призначення. Просила суд врахувати сукупність обставин, що пом`якшують її відповідальність та практику Європейського суду з справ людини. Крім того до матеріалів справи долучила документи які підтверджують вищезазначені пояснення. Отже просила суду призначити їй, адміністративне стягнення у вигляді штрафу, а вилучену валюту, яку вона законним шляхом отримала, їй повернути.

Її захисник Омелян Ігор ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю підтримав пояснення ОСОБА_1 та просив суд під час прийняття рішення врахувати практику ЄСПЛ та повернути вилучені кошти.

Представник митниці протокол підтримала та зазначила, що громадянка України ОСОБА_1 , скоїла порушення митних правил, яке передбачене ст. 471 МК України, у зв`язку з чим просила застосувати до правопорушниці адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.

Суддя заслухавши думку представника митниці, письмові пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, думку її представника дослідивши матеріали справи та документи долучені правопорушницею, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до висновку, що в діях громадянки України ОСОБА_1 , вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.

Згідно протоколу про порушення митних правил №0277/12500/19 від 05.06.2019, громадянка України ОСОБА_1 своїми діями засвідчила факти, що мають юридичне значення, так як вона обрала зону спрощеного митного оформлення «зелений коридор», а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.

Відповідно до Постанови Правління НБУ №3 від 02.01.2019 «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей», п. 5 фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу. Пунктом 6 даної постанови закріплено, що фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю «зеленим» коридором, з моменту перетину останнім «зеленої лінії», що позначає закінчення «зеленого» коридору.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил громадянка України ОСОБА_1 , перетнула «зелену лінію», що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення «зелений коридор», таким чином перемістила через митний кордон України валюту, яка обмежена законодавством України, а саме в розмірі, що перевищує 10 000 євро.

Таким чином, вина правопорушниці доведена і підтверджується письмовими доказами: даними протоколу про порушення митних правил №0277/12500/19 від 05.06.2019 (а.с.2-5); протоколом опитування в справі про порушення митних правил №0277/12500/19 від 05.06.2019 (а.с.6-9); даними доповідної записки старшого державного інспектора ВМО №4 митного поста «Аеропорт-Бориспіль» Київської митниці ДФС Зайченко С. (а.с.10-11); актом проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №164 (а.с.12); описом предметів від 05.06.2019 (а.с.13-16), та встановлена судом.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17.07.1997 Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Правопорушення яке вчинила громадянка України ОСОБА_1 , полягало у переміщенні через митний кордон України не задекларованих митному органу коштів в сумі 30240 доларів США, що підлягає обов`язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну в принципі не обмежена, обмежена лише сума, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, яка може бути ввезена без письмового декларування.

Об`єктивна сторона правопорушення яке вчинила громадянка України ОСОБА_1 , полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в «зеленому коридорі», тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за, що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно зі ст. 471 МК України за дане правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

Разом з тим, при вирішення питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв`язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.

З матеріалів справи не вбачається, що громадянка України ОСОБА_1 , раніше судима, або притягувалася до кримінальної чи адміністративної відповідальності. За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Ввезення даної суми на територію України пасажиру допускається, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Таким чином, єдине діяння, яке вчинила громадянка України ОСОБА_1 , полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

Так, у п. 28 рішення «Гирлян проти Росії» від 09.10.2018 (скарга № 35943/15) суд повторює, що для того, щоб бути пропорційним, втручання повинно відповідати серйозності порушення і санкції з огляду на тяжкість злочину, за яке воно призначене для покарання - в даному випадку недотримання вимоги декларації - а не серйозність будь-якого передбачуваного порушення, яке насправді не було встановлено, наприклад, злочин відмивання грошей або ухилення від сплати податків (див. Ісмаїлов, § 38, Grifhorst, § 102, і Boljeviж, § 44).

Отже, з огляду на практику Європейського суду, за вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянка України ОСОБА_1 , підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу.

При цьому, суддя звертає увагу, що представник митниці, у судовому засіданні, не довів і навіть не стверджував, що одного такого адміністративного стягнення не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу і запобігання порушень вимог про декларування. Пояснення представника митниці щодо застосування конфіскації обґрунтовуються виключно тим, що таке додаткове адміністративне стягнення передбачене санкцією ст. 471 МК України, як обов`язкове.

Шкода, яку громадянка України ОСОБА_1 , потенційно могла завдати державі була незначною: вона не ухиляється від сплати мита та інших зборів і не завдала державі іншої шкоди, якби вона ввозила гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти були ввезені на територію держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків, внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації. Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.

На підставі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При прийнятті рішення суддя враховує, зазначені пояснення особи, яка порушила правила митного законодавства, долучені нею до матеріалів справи документи та встановлені в цілому у судовому засіданні обставини.

Разом з цим, при перевірці вказаних обставин та досліджених документів, судом встановлено, що громадянка України ОСОБА_1 , є лікар за фахом, за запрошенням Міністерства охорони здоров`я Держави ОСОБА_2 працюю в цій державі. До 2014 вона проживала у місті Донецьк, працювала професором кафедри Донецького Національному медичному університету. Прибуток був отриманий нею як зарплата, наразі розмір її заробітної плати складає 36500 катарських реалів, або 10024 долари США, що підтверджується довідкою від 27.01.2019 про розмір заробітної плати виданої директором ОСОБА_5 (Dr. ОСОБА_6 ). Вилучена працівниками митниці валюта, є її дохід від офіційного джерела доходу, оскільки отримана внаслідок виплати заробітної плати, тобто є для громадянки України приватною власністю, що підтверджується довідками банку «QNB» надані у встановленому законом порядку та які містять належний переклад того, що у їхній базі даних зазначено, ОСОБА_1 , в Катарі із свого банківського рахунку знято кошти 03.04.2019 у сумі 20000 доларів США, а 23.05.2019 ще 10000 доларів.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.

При прийнятті рішення суддя враховує наявність у громадянки України ОСОБА_1 , підтверджуючих походження валюти документів, її розмір та призначення. Так в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів, а навпаки є відомості, які свідчать про легальне походження такої валюти.

Відповідно п. 10 ч. 2 Конвенції про захист заробітної плати № 95: «Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї».

Європейський суд з прав людини у справі «Гирлян проти Росії» (№ 35943/15) від 09.10.2018. Посилаючись на статтю 1 Протоколу № 1 (захист власності) до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод ОСОБА_7 . ОСОБА_8 звернувся до Європейського суду з прав людини. У скарзі він обґрунтував, що конфіскація була надмірною та непропорційною переслідуваній законній меті, адже гроші були отримані ним на законних підставах. Суд, погодився із доводами, вказаними у скарзі, така жорстка система не в змозі забезпечити необхідний справедливий баланс між вимогами загальних інтересів і захистом права людини на власність. Міра конфіскації поклала на заявника індивідуальне і надмірне навантаження і була неспіврозмірна скоєному злочину.

Розуміння «Пропорційність» - є оціночною категорією і повинна встановлюватися щодо конкретного суб`єкта в кожній окремій справі на підставі тих обставин і фактів, що встановлені судом безпосередньо. Підґрунтям для висновку про додержання балансу інтересів, якщо втручання в право особи на мирне володіння майном має місце, повинен бути результат вивчення спірної ситуаці. З огляду на наведене, застосування конфіскації предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право громадянки України ОСОБА_1 , на повагу та захист власності вільного користування та розпорядження її коштами. Конфіскація грошових коштів, отриманих громадянкою України в наслідок заробітної плати є надмірною оскільки буде непропорційним, не відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника і буде очевидно неспіврозмірним практичній ролі «правопорушення та відповідальності».

Європейський суд з прав людини у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар».

Оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, передбаченого ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини виходить із оцінки забезпечення «справедливого балансу» дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п.п. 69, 73 рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, п.п.31, 34 рішення у справі «ОСОБА2 проти РФ» від 06 листопада 2008 року).

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» (principle of proportionality) - «справедливої рівноваги (балансу)» (fair balance) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

Таким чином, суд бере до уваги надані покази правопорушниці, яка зазначила, що вилучені кошти інспектором митниці, є для неї надзвичайно важливою сумою на які вона розраховувала при ввезені їх на територію України. Отримані нею кошти є її дохід отриманий в наслідок заробітної плати, з надією придбати власне житло. До 2014 року вона проживала у місті Донецьк, та мала у своїй власності трикімнатну квартиру. Після окупації Російською Федерацією в 2014 територій Донецької та Луганської областей вона втратила роботу, а її родина - єдине житло та все майно, що в ньому знаходилося. У зв`язку з цим, працюючи у ОСОБА_3 , вона збирала кошти, щоб придбати квартиру в Україні, в місті АДРЕСА_2 , оскільки саме в цьому місті наразі живе її мати з її неповнолітньою донькою. 21.11.2018 вона доручила своїй матері підшукати варіант квартири, яку б мала змогу придбати, для цього видала їй довіреність. Оскільки поточного рахунку в банківській установі в Україні вона не мала, то для придбання квартири була вимушена привезти готівкові кошти у валюті з собою. Застосування конфіскації буде занадто жорстоким покаранням для правопорушниці оскільки сума вилучена у неї валюти є її приватною власністю, які мають легальне походження, а саме вона їх отримав від своєї заробітної плати. Дані грошові кошти необхідні їй для забезпечення гідного існування, та життя її родини. Конфіскації цих коштів, на які вона розраховувала, ставить її в скрутне матеріальне становище, що в свою чергу позбавить можливості продовжити їй придбати житло для себе та неповнолітньої дитини, а тому це порушує її право на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на неї «індивідуальний надмірний тягар».

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти буде сприяти лише погіршенню матеріального становища правопорушниці та ніяк не сприятиме вихованню громадянки України та попередженню вчиненню нею нових порушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер скоєного, виходячи із ч. 3 ст. 462 МК України, матеріалів справи, встановлені судом обставини, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушницю має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). Підстав для застосування конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянки України ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, з правопорушниці громадянки України ОСОБА_1 , на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил до місця зберігання у розмірі 42 гривень 91 копійок (а.с.22).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з громадянки України ОСОБА_1 , на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 384 гривень 20 копійок.

Керуючись: п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 3, 10, 366, 462, 471, 520 МК України (в редакції 2012), ст. ст. 8, 23, 33, 40-1 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в :

Визнати винною громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянки України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 27.10.2017, орган, що видав: 8089, у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок, що підлягає сплаті на користь держави України (одержувач: Борисп.УК/Бориспіль, ЄДРПОУ: 38007070, код банку (МФО): 899998, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), р/р: 31119106510004, КБК: 21081100).

Вилучену валюту, згідно протоколу про порушення митних правил №0277/12500/19, а саме: долари США, згідно курсу НБУ на 05.06.2019 за 100 доларів США 2720-6934 гривень, кількістю 19000, вартістю 516931 гривень 75 копійок - повернути громадянці України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянки України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 27.10.2017, орган, що видав: 8089.

Стягнути з громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянки України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 27.10.2017, орган, що видав: 8089, на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: Бориспільське управління Державної казначейської служби України, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31218206010004, код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір в розмірі 384 гривень 20 копійок.

Стягнути з громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянки України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 27.10.2017, орган, що видав: 8089, на користь Київської митниці ДФС (Код ЄДРПОУ: 39470947, банк: Держказначейська служба України м. Київ, код банку: 820172, р/р: 35213060089083) понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 42 гривень 91 копійок.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя: Ю.В. Кабанячий

Постанова суду набрала законної сили ____.