Рішення № 83068067, 26.06.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2019 р. Справа № 480/1062/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Вареник В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумського обласного центру медико-соціальної експертизи, третя особа: Зарічна районна медико-соціальна комісія міста суми, про визнання рішення незаконним в частині,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що рішенням Зарічної МСЕК, що є структурним підрозділом Сумського обласного центру МСЕК, від 29.06.2016 позивачу підтверджено другу групу інвалідності за загальним захворюванням безтерміново. Вважає таке рішення в частині встановлення невиробничого характеру інвалідності незаконним, оскільки його прийнято на підставі спотвореного діагнозу.

Відповідно до виписки з історії хвороби ОСОБА_1 з клініки НДІ гігієни праці та профзахворювань ХНМУ встановлений діагноз: стійкі поєднані наслідки віддаленої електротравми ( акт №1 від 13.02.2012) та ЗЧМТ (у 2003 р).

Зарічна МСЕК при встановленні групи інвалідності та причин змінила діагноз, чим перевищила компетенцію та повноваження, а тому прийняте 23.06.2016 рішення є незаконним. Просить визнати рішення Зарічної МСЕК м. Суми від 23.06.2016 в частині невиробничого характеру встановленої інвалідності незаконним.

Відповідачем подань письмовий відзив у якому він позов не визнав. Пояснив, що Зарічна МСЕК є структурним підрозділом Сумського обласного центру МСЕК, має печатку та проводить медико-соціальну експертизу.

Позивач отримав травму на виробництві 03.04.1983 та був госпіталізований. Після проведеного лікування був виписаний з діагнозом: опіки полум`ям 1-2 ст. обличчя, обох кистей. До МСЕК для встановлення відсотків втрати професійної працездатності не звертався.

У січні 2003 року отримав ЗЧМТ у побуті. Лікувався у СОКЛ. Первинно оглянутий Зарічною МСЕК та визнаний інвалідом третьої групи від загального захворювання. У 2005-2007 роках інвалідом не визнавався. У 2008 році визнаний інвалідом 3 групи від загального захворювання на один рік по патології нервової системи внаслідок ЗЧМТ у 2003 році.

При переогляді у 2009 році позивач надав рішення суду, яким встановлено зв`язок каліцтва у 1983 році з виконанням трудових обов`язків. Комісією підтверджено третю групу інвалідності від загального захворювання. Відсоток втрати працездатності внаслідок каліцтва на виробництві у 1983 році не встановлено. У 2010-2012 роках позивачу підтверджувалась третя група інвалідності від загального захворювання. Під час огляду у 2013 році встановлено третю групу інвалідності безтерміново. Оглядався також обласною МСЕК № 2, якою рішення підтверджено.

У зв`язку з оскарженням рішення МСЕК № 2 був оглянутий Центральною МСЕК Міністерства охорони здоров`я України. Підстав для зміни рішень нижчих комісій не встановлено.

За направленням ЛКК СМКЛ № 5 у зв`язку з погіршенням стану здоров`я 07.05.2015 року Зарічною МСЕК визнаний інвалідом другої групи безтерміново. Для встановлення зв`язку наявної у позивача патології очей з електротравмою 1983 року неодноразово направлявся для обстеження до клініки інституту медико-соціальних проблем інвалідності. Відповідно до висновків інституту при огляді органів зору ОСОБА_1 наслідків електроопіку не виявлено. Підстав для встановлення відсотка втрати працездатності та зміни причини інвалідності не встановлено.

За направленням ЛКК СМКЛ № 5 29.06.2016 був оглянутий Зарічною МСЕК. У зв`язку зі складністю випадку був направлений для очної консультації до обласної МСЕК № 2. Від огляду відмовився. При вивченні медико-соціальної справи комісією прийнято рішення про відсутність підстав для зміни причин інвалідності. Справа була повернута до Зарічної МСЕК для завершення експертизи, якою прийнято рішення про відсутність наслідків травми або впливу шкідливих факторів на виробництві, що могли привести до обмеження функцій організму. У зв`язку з підтвердженням попереднього висновку, нова довідка позивачу не видавалась, довідка від 07.05.2015 є чинною. Просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали із зазначених підстав. Пояснили, що відповідачем порушено порядок проведення експертизи, висновки зроблено на підставі лише частини діагнозу. Не взято до уваги висновки про наявність зв`язку погіршення здоров`я з каліцтвом на виробництві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечення проти позову підтримала із зазначених підстав. Пояснила, що позивачу діагностовано кілька захворювань. Комісією як основний діагноз зазначається саме те захворювання, що пов`язане з настанням інвалідності. МСЕК не має повноважень встановлювати чи змінювати діагноз, як стверджує позивач.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 03.04.1983 позивач отримав каліцтво на виробництві. Після проведеного лікування виписаний з діагнозом: опік полум`ям I-II ст. обличчя, обох кистей (5% площі тіла). Нейроциркуляторна дистонія по кардіальному типу (а.с. 106). У 2003 році ОСОБА_1 отримав закриту черепно-мозкову травму невиробничого характеру. Рішенням Зарічного районного суду від 22.07.2009 встановлено факт отримання ОСОБА_1 каліцтва у зв`язку з виконанням трудових обов`язків (а.с. 31). Відповідно до витягу з протоколу обласної ЛКК основним діагнозом визначено наслідки ЗЧМТ ( 2003 року) у вигляді травматичної арахноенцефалопатії, кіста лівої лобної ділянки з лікворно-гіпертензійним синдромом, часткова низхідна атрофія зорових нервів, правобічна сенсорно-моторна недостатність, вегето-судинні та вегето-вісцеральні пароксизми в анамнезі, легкий вестибулярно-атактичний синдромом. Органічний розлад особистості у вигляді частих дистрофій, когнітивні порушення, стійка цефалгія та інсомнія. (а.с. 11).

Рішенням МСЕК 2003 року позивачу встановлено третю групу інвалідності від загального захворювання на один рік, яка пов`язана з наслідками перенесеної ЗЧМТ. У подальшому інвалідність позивачу підтверджувалась рішеннями МСЕК. Рішенням МСЕК 2013 року встановлено третю групу інвалідності від загального захворювання безтерміново. У зв`язку з оскарженням рішення Зарічної МСЕК та обласної МСЕК № 2 був оглянутий Центральною лікарсько-експертною комісією Міністерства охорони здоров`я України, рішенням якої від 08.02.2017 встановлено, що наявній у позивача захворювання не пов`язані з умовами праці (а.с. 89).

У травні 2015 року рішенням Зарічної МСЕК ОСОБА_1 визнаний інвалідом 2 групи від загального захворювання безтерміново. Правомірність рішення підтверджено Сумською обласною МСЕК № 2 (а.с. 48-57). 29.06.2016 ОСОБА_1 у зв`язку з оскарженням висновків МСЕК позивач був оглянутий Зарічною МСЕК та направлений на консультацію до обласної МСЕК №2, що підтверджується актом засідання комісії № 548 (58-62). 28.07.2016 обласною МЕК № 2 прийнято рішення про відсутність підстав для зміни причин інвалідності ОСОБА_1 , його направлено до Зарічної МСЕК для завершення експертизи, якою підтверджено позивачу 2 групу інвалідності від загального захворювання безтереміново ( а.с. 63-67).

Відповідно до п. 11 п.п. 1 "Положення про медико-соціальну експертизу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. N 1317, до обов`язків районних МСЕК належить визначення ступеню обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потреб в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційного потенціалу, групи інвалідності, причини і часу її настання, професії, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступеню втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків. Відповідно до п.п. 12, 13, зазначеного Положення обласні комісії здійснюють контроль за діяльністю відповідно районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють правомірність прийнятих ними рішень і в разі визнання їх безпідставними змінюють їх; повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють якість розроблення індивідуальних програм реабілітації, здійснюють контроль за повнотою і якістю їх виконання; проводять у складних випадках огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій. Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними комісіями, і в разі необхідності скасовує їх; повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних комісій; проводить у складних випадках огляд хворих та осіб з інвалідністю за направленнями обласних центрів (бюро) медико-соціальної експертизи.

З наведеного вбачається, що встановлення інвалідності, причин її виникнення, наявність зв`язку ушкодження здоров`я з професією, ступеню втрати професійної працездатності віднесено до повноважень районних, міських медико-соціальних експертиз. У зв`язку з цим, суд вважає безпідставним твердження позивача про встановлений зв`язок інвалідності з виробничою травмою у записах його історії хвороби у лікувальних закладах. Також суд вважає безпідставним твердження позивача про зміну відповідачем діагнозу, або врахування діагнозу не у повному обсязі. З наведених норм вбачається, що встановлення діагнозу не віднесено до повноважень МСЕК. З досліджених у судовому засіданні доказів вбачається, що відсутність зв`язку інвалідності з позивача з травмою на виробництві 1983 року встановлена МСЕК з моменту першого огляду у 2003 році. У подальшому такі висновки неодноразово підтверджувались як Зарічною МСЕК, так і комісіями вищого рівня, у тому числі Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ.

Відсутність зв`язку між електротравмою на виробництві та інвалідністю позивача підтверджено і висновком спеціалізованої установи - Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності № 5496. Зокрема встановлено, що погіршення зору позивача пов`язане поступовим прогресуванням міопії та наявністю часткової атрофії зорових нервів. При огляді органів зору наслідків електроопіку не виявлено, що не дає підстав для встановлення відсотку втрати професійної працездатності по трудовому каліцтву у 1983 році (а.с. 36-37).

Таким чином, невиробничий характер причин інвалідності позивача встановлювався МСЕК з моменту першого випадку встановлення такої інвалідності у 2003 році. При проведенні огляду у 2016 році, Зарічною районною МСЕК м. Суми фактично підтверджено висновок від 07.05.2015, яким позивачу вперше встановлено другу групу інвалідності, також вкотре встановлено відсутність зв`язку її причин з каліцтвом на виробництві. Дослідженими у судовому засіданні доказами не підтверджується виникнення після 07.05.2015 нових обставин, отримання нових відомостей про стан здоров`я ОСОБА_1 , що могли б бути підставою для прийняття відповідачем рішення про зв`язок інвалідності з каліцтвом на виробництві.

На підставі викладеного, суд вважає, що Зарічна районна МСЕК м. Суми приймаючи рішення від 29.06.2016 про відсутність підстав для зміни причин інвалідності діяв у межах наданих повноважень та у встановленому порядку. Підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Сумський обласний центр медико-соціальної експертизи про визнання незаконним рішення Зарічної районної медико-соціальної експертної комісії від 23 червня 2016 року в частині встановлення невиробничого характеру інвалідності відмовити в зв`язку з необгрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено 04.07.2019.

Суддя О.В. Соп`яненко