Ухвала суду № 83067530, 17.07.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 липня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1698/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Сагун А.В., розглянувши матеріали у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006) про скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати податкову вимогу № Ф95153-53У від 06.11.2018 року Головного управління ДФС у Кіровоградській області про недоїмку за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску.

При ознайомленні з матеріалами позовної заяви, встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення вищевказаної норми в позовній заяві не зазначено своїх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В позовній заяві позивач просить суд, зокрема, поновити строк звернення до суду з даним адміністративним позовом та зазначає, що 24.05.2019 року з поштового листа загальної кореспонденції йому стало відомо про відкриття виконавчого провадження №58720825 від 26.03.2019 року щодо стягнення в примусовому порядку недоїмки в сумі 15819,54 грн.

Суддя звертає увагу, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, а також елементом правової визначеності. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням процесуальними правами, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Зазначене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 18 липня 2018 року по справі № 263/3644/17 (адміністративне провадження № К/9901/23479/18).

Водночас, матеріали позовної заяви не містять жодних доказів, в тому числі й поштового листа загальної кореспонденції з якого стало відомо про відкриття виконавчого провадження, та які б свідчили про поважні причини пропуску строку звернення до суду у вказаний період, тому клопотання позивача про поновлення строку є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Таким чином, враховуючи викладене, позивачу необхідно надати до суду докази поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

При цьому суддя зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Згідно з ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, позивач просить суд скасувати податкову вимогу № Ф95153-53У від 06.11.2018 року Головного управління ДФС у Кіровоградській області про недоїмку за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску, натомість копії оскаржуваної вимоги позивачем до суду не надано.

Таким чином для усунення вказаного недоліку позовної заяви позивачу потрібна надати до суду оскаржувану вимогу або, у разі неможливості її подання, клопотання про витребування вимоги у відповідача.

Також відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею сьомою Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 гривень.

Зі змісту п.3.1.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що представником позивача заявлено позовну вимогу майнового характеру, по якій належить сплати судовий збір розмірі 768,40 грн.

В порушення ч.3 ст.161 КАС України позивачем судовий збір не сплачено.

Відтак для усунення вищезазначеного недоліку позивачу необхідно подати до суду докази сплати судового збору у вищевказаному розмірі.

Окрім того, згідно ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.2, 5 ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивачем до суду подано копії документів (додатки до позовної заяви), які в свою чергу належним чином не завірені. Таким чином, виникла необхідність зобов`язати позивача надати до суду належним чином завірені копії таких документів.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкової вимоги - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун