Ухвала суду № 83067479, 17.07.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про витребування доказів

17 липня 2019 року №320/2803/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про виключення зі складу учасників справи неналежного відповідача в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Магнітогорська" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр Магнітогорська” з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України та Державної фіскальної служби України, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1173658/40227592 від 28.05.2019 та №1173677/40227592 від 28.05.2019 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ПН №36 від 18.04.2019 та №112 від 30.04.2019);

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ “Центр Магнітогорська” №36 від 18.04.2019 та №112 від 30.04.2019 за датою їх реєстрації – 14.05.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

10.07.2019 на адресу суду від Головного управління ДФС України надійшли клопотання, у яких відповідач просить суд виключити Головне управління ДФС у Київській області як неналежного відповідача у справі.

Обґрунтовуючи вказані клопотання, відповідач зазначив про те, що комісія Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, не приймала спірні рішення.

Так, відповідач наголосив на тому, що рішення №1173658/40227592 від 28.05.2019 та №1173677/40227592 від 28.05.2019 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими було відмовлено у реєстрації поданих ТОВ “Центр Магнітогорська” податкових накладних, були прийняті комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

У зв`язку з цим, відповідач вважає, що Головне управління ДФС у Київській області не є належним відповідачем по справі, а тому має бути виключене зі складу учасників адміністративної справи.

Дослідивши вказані клопотання, судом встановлено, що відповідачем не додано жодних доказів на підтвердження наведених у клопотаннях обґрунтувань щодо необхідності виключення зі складу учасників справи Головне управління ДФС у Київській області.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне витребувати від відповідачів докази по справі.

Згідно з частиною третьою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Статтею 129 Конституції України обов`язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена як одна з основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому, відповідно до частини восьмої статті 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, накладення штрафу.

Частиною першою статті 149 КАС України закріплено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне витребувати від відповідачів докази по справі та попередити учасників справи про можливість застосування судом заходів процесуального примусу у вигляді накладення штрафу за неподання доказів, необхідних для вирішення справи.

Згідно з абзацом 2 частини п`ятої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.

Керуючись статтями 80, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Витребувати від Головного управління ДФС у Київській області наступні докази:

- документальне підтвердження того, що рішення №1173658/40227592 від 28.05.2019 та №1173677/40227592 від 28.05.2019 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ПН №36 від 18.04.2019 та №112 від 30.04.2019) були прийняті саме Комісією ДФС України, а не Комісією Головного управління ДФС у Київській області;

- документи, які підтверджують формування та персональний склад Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

- документи, які підтверджують формування та персональний склад Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

- рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області про реєстрацію спірних податкових накладних, які, за твердженням відповідача, були скасовані Комісією ДФС України;

- документальне підтвердження скасування Комісією ДФС України раніше прийнятих Комісією Головного управління ДФС у Київській області рішень про реєстрацію спірних податкових накладних;

- нормативно обґрунтовані письмові пояснення щодо того, яким чином, з рішень №1173658/40227592 від 28.05.2019 та №1173677/40227592 від 28.05.2019 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ПН №36 від 18.04.2019 та №112 від 30.04.2019) можна встановити орган, який прийняв такі рішення – чи то Комісія регіонального рівня, чи то Комісія центрального рівня, з огляду на те, що наявність такої ідентифікуючої інформації є необхідною передумовою для забезпечення платнику податків можливість оскаржити таке рішення.

2. Витребувати від ДФС України наступні докази:

- документальне підтвердження того, що рішення №1173658/40227592 від 28.05.2019 та №1173677/40227592 від 28.05.2019 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ПН №36 від 18.04.2019 та №112 від 30.04.2019) були прийняті саме Комісією ДФС України, а не Комісією Головного управління ДФС у Київській області;

- документи, які підтверджують формування та персональний склад Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

- документи, які підтверджують формування та персональний склад Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

- рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області про реєстрацію спірних податкових накладних, які, за твердженням Головного управління ДФС у Київській області, були скасовані Комісією ДФС України;

- документальне підтвердження скасування Комісією ДФС України раніше прийнятих Комісією Головного управління ДФС у Київській області рішень про реєстрацію спірних податкових накладних;

- нормативно обґрунтовані письмові пояснення щодо того, яким чином, з рішень №1173658/40227592 від 28.05.2019 та №1173677/40227592 від 28.05.2019 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ПН №36 від 18.04.2019 та №112 від 30.04.2019) можна встановити орган, який прийняв такі рішення – чи то Комісія регіонального рівня, чи то Комісія центрального рівня, з огляду на те, що наявність такої ідентифікуючої інформації є необхідною передумовою для забезпечення платнику податків можливість оскаржити таке рішення.

3. Витребувані докази надати суду протягом 5 календарних днів з моменту отримання копії даної ухвали.

4. Повідомити відповідачів, що відповідно до положень статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

5. Роз`яснити відповідачам, що відповідно до положень статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України за неподання без поважних причин доказів, витребуваних судом, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, штраф або тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

6. Роз`яснити відповідачам, що відповідно до положень статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

7. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення

Суддя Дудін С.О.