Рішення № 83067437, 16.07.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2019 року № 320/2216/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№58564445 від 07.03.2019 винесену державним виконавцем Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Іськов Світланою Володимирівною.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.05.2019 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

До суду 03.05.2019 надійшло клопотання від позивача про забезпечення позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.05.2019, суд ухвалив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

06 травня 2019 року позивач подав до суду повторно подав клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2019, суд ухвалив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним виконавцем Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Іськов Світланою Володимирівною винесено постанову ВП№5864445 від 07.03.2019 якою відкрито виконавче провадження про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь держави боргу по єдиному соціальному внеску в сумі 3615,94 грн. Позивач вважає, що дана постанова є протиправною, прийнята з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на позов, в якому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Зазначає, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору ВП№58564445 від 07.03.2019 винесена в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, а тому вимоги позивача, викладені в позовній заяві, не можуть бути задоволені.

Через канцелярію суду, сторонами поданні клопотання про розгляд справи без участі сторін.

На підставі ст. ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, до Білоцерківського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області надійшла заява Головного управління ДФС у Київській області про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню вимоги №Ф-277496-50У виданого 24.08.2018 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь держави боргу по єдиному соціальному внеску в сумі 3615,94 грн.

На підставі вказаної заяви, державним виконавцем винесено постанову ВП№58564445 від 07.03.2019 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищезазначеного документа.

Вважаючи зазначене рішення відповідача незаконним, ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження», в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин.

Згідно з частиною першою ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У частині першій ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено вимоги до виконавчого документа, а саме: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувана та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань сгягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Разом з тим, статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" визначено строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, втому числі строк пред`явлення виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Частиною 6 даної статті визначено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, вимога № Ф-277496-50У видана 24.08.2018 Головним управлінням ДФС у Київській області про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь держави борг по єдиному соціальному внеску в сумі 3615,94 грн. відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ч.1 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 25 вищезазначеного Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У матеріалах справи відсутні докази того, що вимога ГУ ДФС у Київській області №Ф-27749650-У від 24.08.2019 позивачем оскаржувалась у адміністративному чи судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що винесення державним виконавцем постанови ВП№58564445 від 07.03.2019 здійснено відповідачем правомірно, у зв`язку з цим суд не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.