Рішення № 83067285, 17.07.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.002389

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області в особі Залізничного районного відділу у місті Львові про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (79007, м. Львів, вул. Січових стрільців, 11) в особі Залізничного районного відділу у місті Львові (79015, м. Львів, вул. Городоцька, 126) про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову у видачі позивачу паспорта у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, яке було затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII, яка була вчинена Головним управлінням ДМС України у Львівській області в особі Залізничного районного відділу міста Львова;

- зобов`язати відповідача оформити та видати паспорт ОСОБА_1 у формі паспорта книжечки;

- покласти оплату судових витрат на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне. 19 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Залізничного районного відділу у місті Львові Головного управління ДМС України у Львівській області із заявою прийняти паспорт у формі паспортної книжечки серії НОМЕР_1 , виданий 30 листопада 2009 року Залізничним РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області та вклеїти до нього фотографію у зв`язку з досягненням позивачем 25-річного віку з подальшою видачею позивачеві цього паспорта без заміни його на паспорт у формі пластикової картки типу ID-1, що містить безконтактний електронний носій. У відповідь на заяву позивач отримала листа № 14/2477 від 21.12.2018 року, яким позивач відмовив у задоволенні такої заяви. 5 лютого 2019 року позивач вдруге звернувся з аналогічною заявою. Відповідач вдруге відмовив позивачу листом № 14/300 від 12.02.2019 року. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, адже Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.09.2018 року в справі № 806/3265/17 дійшла висновку, що норми Закону № 5492-VI на відміну від Положення про паспорт №2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без контактного електронного носія персональних даних та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, що є порушенням вимог статті 22 Конституції України. Таким чином, позов підлягає до задоволення, а рішення відповідача скасуванню.

Ухвалою суду від 17 травня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 03 червня 2019 року відкрито спрощене провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами у справі.

Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

03 липня 2019 року представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву. У задоволенні позову просить відмовити з наступних підстав. Відповідно до пп. 24-29 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України № 302, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35,46 і 69 Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства. У разі відповідності поданих документів вимогам Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта із використанням електронного цифрового підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (у тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів).

Позивач звернулася із заявою до Залізничного районного відділу у місті Львові Головного управління ДМС у Львівській області, заява була розглянута у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян», оскільки пунктом 7 Порядку оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) обмін та видача паспорта здійснюється, зокрема, особі, яка досягла 14-річного віку - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Пунктом 2 Порядку № 302 запроваджено:

- з 1 січня 2016 р. оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-XII;

- з 1 листопада 2016 р. оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

До завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою з 1 листопада 2016 року припиняється. Тобто, станом на сьогодні Положення про паспорт має переважаючу дію і поширюється на тих осіб, які отримали паспорт у вигляді книжечки до прийняття Закону № 5492-VI. На нові правовідносини, які виникли вже після прийняття цього Закону, дія Положення про паспорт не поширюється. З огляду на викладене, позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими. Також вважає, що не підлягають до задоволення вимоги щодо зобов`язання відповідача оформити та видати позивачу паспорт ОСОБА_1 у формі паспортної книжечки, оскільки позивач не зверталася до відповідача з даного приводу.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засідання до суду не зверталися.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

19 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Залізничного районного відділу у місті Львові Головного управління ДМС України у Львівській області із заявою в якій просила прийняти паспорт у формі паспортної книжечки серії НОМЕР_1 , виданий 30 листопада 2009 року Залізничним РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області та дві фотокартки розміром 35 мм * 45 мм для подальшого вклеювання до цього паспорта фотографій у зв`язку з досягненням позивачем 25-річного віку з подальшою видачею позивачеві цього паспорта без заміни його на паспорт у формі пластикової картки типу ID-1, що містить безконтактний електронний носій.

У відповідь на заяву позивач отримала листа № 14/2477 від 21.12.2018 року, яким позивач повідомив про розгляд заяви та відмовив у задоволенні такої заяви з наступних підстав. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 року № 795 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302», якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток, здійснюється обмін паспорта. Визначення початку перебігу строку та закінчення строку здійснюється відповідно до статей 253-254 Цивільного кодексу України. Оскільки паспорт позивача є недійсним з двох причин: несвоєчасне вклеєння фотокартки по досягненню відповідного віку та не придатний для подальшого використання з причини розірвання сторінок, він підлягає обов`язковому обміну відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.

5 лютого 2019 року позивач вдруге звернувся з аналогічною заявою до відповідача, де зазначила, що відмовляється від паспорта у формі пластикової картки типу ID-1, що містить безконтактний електронний носій через релігійні переконання.

Відповідач вдруге відмовив позивачу листом № 14/300 від 12.02.2019 року. В обґрунтування такої відмови зазначив наступне. Постанова Верховної ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII, на яку посилається позивач зобов`язує видати паспорт громадянина України у формі книжечки, але механізм видачі та порядку його видачі відсутній. Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, що встановлював зразки печаток, штампів і бланків документів, які застосовувались для виконання вказаного Положення, був затверджений наказом МВС від 13.04.2012 року № 320 «Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України», який втратив свою чинність на підставі наказу МВС № 161 від 01.03.2018 року і, відтак, на сьогоднішній день відсутні затверджені у встановленому Порядку:

- форма заяви для отримання ПГУ у вигляді паспортної книжечки;

- порядок реєстрації такої заяви;

- процедура оформлення ПГУ у вигляді паспортної книжечки;

- порядок дій працівників уповноважених органів під час приймання документів, перевірки поданих документів, перевірки та підтвердження тотожності особи, яка подає заяву та особи,зображеної на фотокартці, заходи з ідентифікації особи;

- форма бланку ПГУ у вигляді паспортної книжки.

На даний час для ДМС України, її територіальних органів і підрозділів є прийнятною і обов`язковою для застосування і виконання, в силу норм Конституції України, постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланку, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання. Вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України».

Однак, постановою № 302 затверджено порядок щодо видачі паспорта громадянина України лише у формі картки.

Виготовлення паспорту у вигляді паспортної картки немає на меті втручання в питання, що стосуються реалізації громадянами їх конституційного права на свободу совісті і віросповідання, оскільки відображення в документі максимальної кількості ідентифікаційних ознак громадянина забезпечує якісну ідентифікацію особи і захист документа.

Враховуючи зазначене та беручи де уваги відсутність механізму видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, у Державної міграційної служби України та її територіальних органів відсутні правові підстави для видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки. ?

Щодо вклеювання фотокартки у поданий позивачем паспорт по досягненню 25- річного віку, то згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 795 від 03.10.2018 року), якщо особа досягла 25- чи 45- річного віку та не звернулася вчасно в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток, здійснюється обмін паспорта.

Отже, паспорт ОСОБА_1 є недійсним з двох причин: несвоєчасне вклеєння фотокартки по досягненню відповідного віку та непридатний для подальшого використання з причини розірвання сторінок, він підлягає обов`язковому обміну відповідно до «Порядку. оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України».

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Вирішуючи спірні відносини суд виходить з наступного.

За приписами статті 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Із зазначених конституційних норм, зокрема, випливає, що, встановлюючи ті чи інші правила поведінки, держава має в першу чергу дбати про потреби людей, утримуючись за можливості від встановлення таких правил, які негативно сприйматимуться тими чи іншими групами суспільства. Встановлення таких правил може бути виправдане тільки наявністю переважаючих суспільних інтересів, які не можуть бути задоволені в інший спосіб, але і в цьому разі має бути дотриманий принцип пропорційності.

Відповідно до вимог статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.01.2012 № 2-рп/2012 надано офіційне тлумачення положення частини другої статті 32 Конституції України, зокрема: неможливо визначити абсолютно всі види поведінки фізичної особи у сферах особистого та сімейного життя, оскільки особисті та сімейні права є частиною природних прав людини, які не є вичерпними‚ і реалізуються в різноманітних і динамічних відносинах майнового та немайнового характеру, стосунках, явищах, подіях тощо. Право на приватне та сімейне життя є засадничою цінністю, необхідною для повного розквіту людини в демократичному суспільстві, та розглядається як право фізичної особи на автономне буття незалежно від держави, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Суд зазначає, що у даному випадку відсутня будь-яка загроза національній безпеці, економічному добробуту або правам людини, а тому збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням держави в її особисте та сімейне життя.

Відповідно до вимог частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України.

Частинами 1, 2, 4, 5 статті 14 Закону № 5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. (частина перша статті 21 Закону № 5492-VI).

Згідно з вимогами частини третьої статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

Відповідно до вимог пункту 3 Положення про паспорт, який затверджений постановою Верховної Ради України «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» від 26.06.1992 № 2503-XII (далі - Положення № 2503-ХІІ) бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта (пункт 5 Положення № 2503-ХІІ).

Як вбачається з пункту 6 Положення № 2503-ХІІ, у верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис «Україна», нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис «Паспорт». На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис «Паспорт громадянина України». На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев`ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев`ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється.

Згідно з вимогами пункту 8 Положення № 2503-ХІІ встановлено, що термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.

Водночас, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається.

За змістом пункту 2 Постанови № 302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:

- з 1 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII;

- з 1 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

До завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється (пункт 3 Постанови № 302).

Пунктом 131 Постанови № 302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація:біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи. Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні дані особи.

Позивач вважає, що відмова у вклеюванні фотографії до паспорта у формі книжечки та примушення до видачі паспорта у вигляді пластикової картки спричинить обробку її персональних і конфіденційних даних, отже є неправомірним втручанням в її особисте життя з боку держави та порушенням вимог Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI (далі - Закон №2297-VI), оскільки вона згоди на таку обробку не надає.

Дослідивши цю обставину, суд вважає доводи позивача обґрунтованими та зазначає наступне.

Персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (стаття 2 Закону № 2297-VI).

Згідно з вимогами частини першої статті 6 Закону № 2297-VI мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 6 Закону № 2297-VI обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Як вбачається з частини шостої статті 6 Закону № 2297-VI, не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб`єкта персональних даних.

Водночас, суд звертає увагу, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неналежну якість закону та порушення конституційних прав такої особи.

Суд вважає за доцільне зазначити, що реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19.09.2018 у справі № 806/3265/17 зроблено висновок про те, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначає, що самі по собі дії Відділу УДМС щодо відмови особі у видачі їй паспорта громадянина України у формі книжечки відповідали Закону № 5492-VI.

Разом з тим, при вирішенні спору у вказаній зразковій справі Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що законодавець, приймаючи Закон № 1474-VIII, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З врахуванням наведеного суд у даній адміністративній справі також дійшов висновку, що позбавлення позивача права мати та користуватися паспортом у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

Враховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було відмовлено позивачу у вклеюванні фотокартки у паспорт громадянина України у формі книжечки при досягнення особи 25-річного віку, яке мало місце вже після прийнятої постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 806/3265/17, отже порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Як встановлено частиною другою статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить за закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Виходячи із наданих пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України суду повноважень, з метою належного способу захисту прав позивача, суд дійшов висновку, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправною відмови Головного управлінням ДМС України у Львівській області в особі Залізничного районного відділу міста Львова щодо вклеювання у паспорт у формі книжечки, який виданий на ім`я ОСОБА_1 у видачі ОСОБА_1 нового паспорта у формі паспортної книжечки, оформлену листом від 12.02.2019 року №14/300 та зобов`язання Головного управлінням ДМС України у Львівській області в особі Залізничного районного відділу міста Львова оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 832 грн., сплачений згідно з квитанцією від 08.04.2019 № 0.0.1318596789.1.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області в особі Залізничного районного відділу у місті Львові про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії - задоволити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управлінням ДМС України у Львівській області (79007, м. Львів, вул. Січових стрільців, 11; код ЄДРПОУ 378331493) в особі Залізничного районного відділу міста Львова (79015, м. Львів, вул. Городоцька, 126;) у видачі ОСОБА_1 нового паспорта у формі паспортної книжечки, оформлену листом від 12.02.2019 року №14/300.

Зобов`язати Головне управлінням ДМС України у Львівській області (79007, м. Львів, вул. Січових стрільців, 11; код ЄДРПОУ 37831493) в особі Залізничного районного відділу міста Львова (79015, м. Львів, вул. Городоцька, 126) оформити та видати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

Стягнути з Головного управлінням ДМС України у Львівській області (79007, м. Львів, вул. Січових стрільців, 11; код ЄДРПОУ 37831493) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 832 (вісімсот тридцять дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17.07.2019 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна