
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про закриття провадження в частині позовних вимог
15 липня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1339/18
Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Луцович М.М.
при секретарі Симканич Ю.В.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача та третьої особи - Кордас О.О.
розглянувши у відкритому судовому адміністративну справу за позовною заявою Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне територіальне управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування подання та наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства юстиції України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне територіальне управління юстиції у Львівській області, яким просить: 1) Визнати протиправними дії Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо складання акту № 28 від 23 серпня 2018 року; 2) Визнати протиправним та скасувати подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 02 жовтня 2018 року № 873 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 3) Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 26 жовтня 2018 року № 3366/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 17 липня 2013 року, виданого ОСОБА_1"; 4) Зобов`язати Міністерство юстиції України внести відомості до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України про скасування запису про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
У судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання щодо закриття провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 02 жовтня 2018 року № 873 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), оскільки такі не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Позивач в судовому засіданні зазначила, що позовні вимоги в частині оскарження подання про застосування дисциплінарного стягнення належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні не заперечував проти закриття провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування подання про застосування до позивача дисциплінарного стягнення.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа це - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.
Однією з ознак рішень, діянь суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і носять обов`язковий характер, а тому можуть порушувати права, свободи та інтереси відповідної особи.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації.
Крім того, відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Отже, судовому захисту підлягають лише порушене право або інтерес особи, при чому такі порушення мають полягати у відповідних правових наслідках у вигляді зміни стану прав та обов`язків позивача або створення об`єктивних перешкод у реалізації законного інтересу відповідної особи, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи. Лише в такому разі позовні вимоги можуть бути задоволені.
Відповідно до ч. 2 ст. 107 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 107 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.
У відповідності до ч. 5 та ч. 6 ст. 108 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" рішення дисциплінарної комісії приймаються на її засіданнях шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі присутності не менше п`яти членів комісії.
Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії.
Згідно з ч. 1 ст. 109 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Відповідно до ч. 1 ст. 113 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання.
Згідно з ч. 2 ст.113 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Як вбачається із оскарженого позивачем подання Дисциплінарної комісії № 873 від 02 жовтня 2018 року про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), воно винесене на підставі прийнятого Дисциплінарною комісією рішення про застосування дисциплінарного стягнення та з метою направлення для складання проекту наказу Міністерства юстиції України про анулювання свідоцтва позивача про право здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Тобто, зазначене подання не породжує для позивача негативних наслідків у вигляді обмеження її прав, як арбітражного керуючого, або притягнення до відповідальності, оскільки воно не є документом, який встановлює відповідальність арбітражного керуючого та, відповідно, не є рішенням суб`єкта владних повноважень (актом індивідуальної дії) у розумінні частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, що з урахуванням положень ст. 5 КАС України унеможливлює розгляд позовних вимог в цій частині у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 02 жовтня 2018 року № 873 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Відповідно до ч.1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Оскільки, оскаржене подання не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, тому воно не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 238, ч. 3 ст. 243, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Провадження в адміністративній справі за позовною заявою Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне територіальне управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування подання та наказу, зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 02 жовтня 2018 року № 873 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) - закрити.
2 . Продовжити розгляд справи в решті позовних вимог.
3. Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 256 КАС України. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а у разі, якщо ухвалу було оскаржено та не скасовано судом апеляційної інстанції, така ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя М.М. ЛуцовичВідповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України ухвала суду у повному обсязі складена та підписана 16.07.2019 року.
Судове рішення № 83067249, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 15.07.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 260/1339/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: