Рішення № 83066951, 17.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 року Справа № 160/4457/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неправильного обчислення та перерахунку пенсії протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області обчислити розмір пенсії ОСОБА_1 з дня її призначення на підставі даних, викладених у довідках № 712/1 від 12.12.2018 року, № 712 від 12.12.2018 року ГУ НП та виплатити недоотриману частину пенсії;

- провести перерахунок пенсії після спливу 24 місяців страхового стажу з моменту призначення пенсії з урахуванням заробітної плати, стажу, участі в бойових діях, зазначених в довідках № 712/1 від 12.12.2018 року, № 712 від 12.12.2018 року ГУ НП, № 20/7-с-52 від 04.03.2019 року, та виплатити недоотриману частину пенсії з урахуванням вже виплачених сум.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на підставі постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі №183/6357/15 від 10.11.2015 р. йому була призначена пенсія за віком з 06 липня 2015 року. Останнє місце роботи - служба з 23.05.2014 р. по 01.08.2017 р. в лавах Національної поліції на посаді поліцейського. У листопаді 2018 року при ознайомленні зі своєю пенсійною справою на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України стало відомо, що відповідачем безпідставно при обчисленні та нарахуванні пенсії не врахований страховий стаж, заробітна плата, сплачений єдиний внесок за період служби з червня 2014 року по липень 2016 року. Дії відповідача щодо неправильного обчислення пенсії зменшують її розмір, не відповідають вимогам ч.1 ст. 40, абз. 2 ч.2 ст. 24, абз.6 ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Крім того, після призначення пенсії позивач продовжував службу в Національній поліції в Дніпропетровській області на посаді поліцейського, приймав участь в АТО і до звільнення з 01.08.2017 р. мав 24 місяці додаткового страхового стажу, що дає право на перерахунок пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На неодноразові звернення до місцевого управління Пенсійного фонду про перерахунок пенсії, такий перерахунок не проведений і до теперішнього часу, що зумовило звернення до суду. Просить відновити порушене право.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 р. відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/4457/19 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

11 червня 2019 року відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що пенсійна справа позивача була переглянута з дати призначення пенсії за віком (учасник бойових дій) за рішенням суду з 06.07.2015 року. Згідно з пенсійною справою страховий стаж позивача складає 39 років 14 місяць та 12 днів. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 1,96120. З 01 жовтня 2017 року позивачу автоматичним способом проведено перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону №2148, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40грн.) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. З 01.03.2019 року середня заробітна плата по Україні становить 4404,35грн., у зв`язку з чим, розрахунок пенсії за віком згідно зі ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 3850,05грн., з яких: 4404,35*1,96120-8637,81 - середній заробіток; 8637,81*0,39083=3375,92 - основний розмір пенсії; 59,88 - доплата за понаднормативний стаж (4 роки); 374,25 - підвищення учаснику бойових дій; 40,00 - цільова допомога УБД. Відповідач також зазначив, що у зв`язку з прийняттям змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №2148, який ввійшов в дію з 01.10.2018 року, відповідно до ч.2 ст. 24 у разі якщо за період з 01.07.2000 року по 31.12.2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків та відповідно до ст. 40 вищезазначеного закону у разі якщо за період з 01.07.2000 року по 31.12.2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески. Зважаючи на викладене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви.

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив відповідача, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 06 липня 2015 року отримує пенсію за віком, що призначена відповідно до вимог абзацу 6 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2015 року по справі № 183/6357/15 (2а/183/170/15).

Згідно з відомостями з пенсійної справи, пенсія позивачу обчислена з урахуванням страхового стажу 38 років 08 місяців 24 дні та заробітної плати 5764,77грн., визначеної за періоди страхового стажу з 01.07.2000 р. по 30.06.2015 р. (протокол №2166 від 10.02.2016 року).

Розрахунок пенсії: коефіцієнт стажу - 0,38667, коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1.35 - 0.52200, доплата за понаднормативний стаж - 28.47000, загальний розмір пенсії за віком - 3037.68000, підвищення учасникам війни (бойових дій) - 237,25грн.

Згідно з розрахунком стажу: період з 23.05.2014 р. по 30.06.2015 р. - 1 рік 1 місяць 8 днів - в/служба інша.

Згідно із записами в трудовій книжці, позивач з 23 травня 2014 року по 01 серпня 2017 року проходив службу в лавах Національної поліції тобто на момент призначення і виплати пенсії по 01 серпня 2017 року позивач продовжував працювати.

06 листопада 2018 року позивач звернувся до Управлінням Пенсійного фонду України в м. Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області із скаргою щодо неврахування при розрахунку розміру пенсії усього 2014 та 2015 років з урахуванням тієї обставини, що до 23.05.2014 р. він працював у ТОВ «Техно-СІЗ» м. Макіївка Донецької області, а з 23.05.2014 року по 01.08.2017 року він перебував на службі в Національній поліції, перерв в службі не мав і заробітну плату отримував без затримок та в повному обсязі.

Скарга зареєстрована у Новомосковському відділі обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 07.11.2018 р.

Листами від 20.11.2018 р. №С17611-18 та від 12.12.2018 р. №С18926-18 (аналогічного змісту) Відділ з питань призначення та перерахунку пенсій №17 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомив позивачу, що з 01.10.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсії» №2148, у зв`язку з чим перераховано пенсію із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески 3764,40грн. і величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%. Відповідно до вказаного, основний розмір пенсії складає 2776,25грн., 42,96 грн. - доплата за понаднормативний стаж (4 роки), 363,00грн. - підвищення учаснику бойових дій, 40,00грн. - доплата по «709», 171,47грн. - доплата «835».

18 лютого 2019 року позивач звернувся до Новомосковського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», в якій повторно просив провести перерахунок пенсії згідно із даними довідок №712/1 від 12.12.2018 р. та №712 від 12.12.2018 р., що видані Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області, про заробітну плату і єдиний соціальний внесок за період з 23.05.2014 р. по 01.08.2017 р.

До заяви надав нотаріально завірені копії довідок №712/1 від 12.12.2018 р. та №712 від 12.12.2018 р.

Заява зареєстрована у Новомосковському відділі обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 19.02.2019 р.

Листом від 19.03.2019 р. №367/03-21 Відділ з питань призначення та перерахунку пенсій №17 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомив позивачу, що з 01.10.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсії» №2148, у зв`язку з чим перераховано пенсію із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески 3764,40грн. і величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%. З 01.03.2019 року середня заробітна плата в Україні становить 4404,35грн. Відповідно до вказаного, перераховано пенсію, основний розмір пенсії складає 3375,92грн., 59,88 грн. - доплата за понаднормативний стаж (4 роки), 374,25грн. - підвищення учаснику бойових дій, 40,00грн. - цільова допомога УБД. Усього з 01.03.2019 року - 3850,05грн. Також, повідомлено про необхідність його особистого звернення у червні 2019 року для перерахунку пенсії по ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

26 березня 2019 року позивач знову звернувся до Новомосковського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із заявою про проведення перерахунку на підставі даних довідок №712/1 від 12.12.2018 р. та №712 від 12.12.2018 р., виданих Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області.

Заява зареєстрована у Новомосковському відділі обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 26.03.2019 р.

Доказів надання відповіді на заяву від 26.03.2019 р. відповідачем не надано.

Відтак, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною 4 ст. 42 Закону №1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Відповідно до пункту 1 Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 5 статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 44 Закону №1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Відповідні положення кореспондуються і в Законі України «Про пенсійне забезпечення».

Так, згідно з ч. 1 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1).

Згідно з пунктом 1.5 Порядку №22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Відповідно до пункту 2.7. Порядку №22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Пунктом 2.10. Порядку № 22-1 передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Пунктом 4.1. Порядку передбачено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Відповідно до пункту 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

На підставі пункту 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, чинним законодавством України передбачено право органів Пенсійного фонду при призначенні/перерахунку пенсії перевіряти обґрунтованість видачі документів та достовірність поданих відомостей.

Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії з дня її призначення на підставі довідок від 12.12.2018 р. №712/1 та №712 про розмір грошового забезпечення та єдиного соціального внеску за період з 23.05.2014 р. по 01.08.2017 р.

Матеріалами справи підтверджено отримання відповідачем вказаних довідок 19.02.2019 року разом із заявою від 18.02.2019 року.

Згідно з листом від 04.2019 р. за вих.524/03-21, що адресований Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Управлінню внутрішнього аудиту та фінансового контролю та Відділу контрольно-перевірочної роботи, Відділ з питань призначення та перерахунку пенсій №17 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області "…просить здійснити зустрічну перевірку достовірності видачі довідки про заробітну плату для призначення/перерахунку пенсії. В наданій довідці є місяці, в яких висока заробітна плата і коефіцієнт розрахунку становить 5.6. В довідках про зарплату є неспівпадіння сум за 2014 рік, а також в довідках про перебування в АТО теж не співпадають періоди".

Відтак, з квітня 2019 року пенсійними органами проводиться перевірка достовірності видачі довідок про заробітну плату для призначення/перерахунку пенсії: довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 12.12.2018 року №712/1 про розмір нарахованого грошового забезпечення та єдиного соціального внеску за період з 23.05.2014 р. по 06.11.2015 р., довідки ГУНП в Дніпропетровській області від 12.12.2018 р. №712 про розмір нарахованого грошового забезпечення та єдиного соціального внеску за період з 07.11.2015 р. по 01.08.2017 р., довідки ГУНП в Дніпропетровській області від 04.03.2019 року №20/7-С-52 про відрядження до зони проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

На момент розгляду справи відповідачем не надано результатів такої перевірки.

Не надано і доказів запиту уточнюючих довідок тобто виконання дій, передбачених ч.3 ст. 44 Закону №1058, ч.1 ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п. 4.2 Порядку №22-1.

Крім того, доказів надання вмотивованої відповіді позивачу на його численні заяви про проведення перерахунку пенсії саме на підставі довідок від 12.12.2018 року №712/1, від 12.12.2018 р. №712, від 04.03.2019 року №20/7-С-52, як і прийняття рішення про перерахунок пенсії або відмову у його проведенні в розумінні частини 5 статті 45 Закону № 1058-IV відповідачем не надано.

Листи Пенсійного фонду від 20.11.2018 р. №С17611-18, від 12.12.2018 р. за №С18926-18 та від 19.03.2019 р. №367/03-21 не містять інформації щодо причин непроведення перерахунку пенсії саме на підставі вказаних довідок та підстав їх неврахування. Не містять вони і інформації щодо ініційованої перевірки достовірності їх видачі.

Відповідного обґрунтування не містить і відзив відповідача на позовну заяву.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач при розгляді заяв позивача про перерахунок пенсії з моменту призначення на підставі довідок від 12.12.2018 року №712/1, від 12.12.2018 р. №712, від 04.03.2019 року №20/7-С-52, діяв не на підставі та не у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

Суд зауважує, що тривале невирішення питання достовірності та обґрунтованості видачі довідок не може позбавляти позивача його конституційного права на соціальний захист в питанні отримання належного розміру пенсії.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позивач в позовних вимогах просить визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неправильного обчислення та перерахунку пенсії протиправними, що є неналежним способом захисту з урахуванням відсутності результатів перевірки по довідкам та фактично відсутності відмови відповідача у здійсненні перерахунку на їх підставі.

Враховуючи викладене, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо розгляду заяв позивача про перерахунок пенсії на підставі довідок від 12.12.2018 року №712/1, від 12.12.2018 р. №712 та від 04.03.2019 року №20/7-С-52.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області обчислити розмір пенсії ОСОБА_1 з дня її призначення на підставі даних, викладених у довідках № 712/1 від 12.12.2018 року, № 712 від 12.12.2018 року ГУ НП та виплатити недоотриману частину пенсії; провести перерахунок пенсії після спливу 24 місяців страхового стажу з моменту призначення пенсії з урахуванням заробітної плати, стажу, участі в бойових діях, зазначених в довідках № 712/1 від 12.12.2018 року, № 712 від 12.12.2018 року ГУ НП, № 20/7-с-52 від 04.03.2019 року, та виплатити недоотриману частину пенсії з урахуванням вже виплачених сум, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, спосіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 (заява № 38722/02)).

«Ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі. Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.

Так, призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу.

Оскільки на час розгляду справи судом в матеріалах справи відсутні відомості про результати перевірки довідок про заробітну плату позивача у період з 23.05.2014 р. по 01.08.2017 р., то суд позбавлений можливості зобов`язати відповідача вчинити дії у спосіб, визначений позивачем у позовних вимогах.

Враховуючи викладене, а також з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення (перерахунку) пенсії та визначення наявності підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку), суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача розглянути заяви позивача про проведення перерахунку пенсії за результатами перевірки довідок від 12.12.2018 року №712/1, від 12.12.2018 р. №712 та від 04.03.2019 року №20/7-С-52, та прийняти вмотивоване рішення про проведення перерахунку або відмову у його проведенні, з урахуванням правової оцінки, що надана судом обставинам у цьому судовому рішенні.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій, натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору, то відсутні підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо розгляду заяв ОСОБА_1 про перерахунок пенсії на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 12.12.2018 року №712/1, довідки ГУНП в Дніпропетровській області від 12.12.2018 р. №712, довідки ГУНП в Дніпропетровській області від 04.03.2019 року №20/7-С-52.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії з моменту її призначення за результатами перевірки достовірності відомостей та обґрунтованості видачі довідок від 12.12.2018 року №712/1, від 12.12.2018 р. №712 і від 04.03.2019 року №20/7-С-52, та прийняти вмотивоване рішення про проведення перерахунку або відмову у його проведенні, з урахуванням правової оцінки, що надана судом обставинам у цьому судовому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський