Рішення № 83066760, 17.07.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 року м. Житомир справа № 240/8678/19

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

13.06.2019 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій він просить:

- визнати дії Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, які полягають у відмові у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на п`ять років згідно з ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - протиправними;

- зобов`язати Ємільчинське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на п`ять років згідно з ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 06.05.2019;

- зобов`язати Ємільчинське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирської області здійснити нарахування та виплату пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на п`ять років згідно з ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 06.05.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що йому вже виповнилось 55 років, і так як він є особою, яка постійно проживала та працювала на території зони посиленого радіологічного контролю (4 зона) з 03.02.1988 по 16.05.1994, що підтверджується копією відповідних довідок та посвідченням особи серія НОМЕР_1 від 10.08.2000, він має право на призначення пенсії за віком з урахуванням вимог ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку на 5 років.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 2 частини 1 статті 55 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон України №796-ХІІ) особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", потерпілим від Чорнобильської катастрофи, особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, зменшення віку передбачено 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

09.07.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 01.07.2019 №4122/06 (а.с. 27-29). В обґрунтування заперечень останній зазначив, що підстав для призначення позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку не має, оскільки з наданих позивачем документів встановлено, що позивачем підтверджено лише 1 рік 8 місяців 22 дні у зоні гарантованого добровільного відселення, що на думку представника відповідача не дає ОСОБА_1 права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років. Крім того у відзиві представником відповідача зазначено, що позивач матиме право на пенсію, як особа, яка проживала у 4 зоні, із зниженням пенсійного віку на 2 роки лише після досягнення ним 58-річного віку.

Відповідно до ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Згідно з положеннями ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню із таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 18.04.2019 виповнилося 55 років.

З 26.04.1986 по 18.01.1988 він був зареєстрований та проживав у АДРЕСА_1 , а з 03.02.1988 по 16.05.1994 був зареєстрований та постійно проживав у смт . Бородянка , Бородянського району , Київської області, що підтверджується довідками Малоглумчанського старостинського округу Ємільчинської селищної ради Ємільчинського району Житомирської області №471 від 04.06.2019 та Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області №445 від 25.04.2019 (а.с. 18-19) та відміткою про реєстрацією у військовому квитку (а.с. 23).

Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 (зі змінами та доповненнями) (далі - Перелік №106), с. Параніне Ємільчинського району Житомирської області відноситься до ІІІ зони радіоактивного забруднення.

З 03.02.1988 по 16.05.1994 ОСОБА_1 постійно проживав та працював у смт. Бородянка Київської області, де відповідно до Переліку №106 (зі змінами та доповненнями) даний населений пункт відноситься до IV зони посиленого радіоекологічного контролю.

10.08.2000 ОСОБА_1 отримав посвідчення потерпілого від аварії на ЧАЕС 3 категорії серія НОМЕР_1 , видане Житомирською облдержадміністрацією (а.с. 13).

ОСОБА_1 працював на Ємільчинському лісозаводі з 13.09.1984 до 11.01.1988, а з 03.02.1988 до 16.05.1994 у смт. Бородянка, Київської області у Поліськсільбуді, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивача (а.с. 14-17).

Відповідаю до ч.2 ст.55 Закону України №796-ХІІ пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлене інше.

Позивач у позовній заяві зазначає, що ним не ставиться питання про проживання та працю у III зоні радіоактивного забруднення, врахування цього терміну взагалі та призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на 6 років, він просить врахувати тільки термін його проживання та роботи у IV зоні посиленого радіоекологічного контролю, а саме у смт. Бородянка, Київської області з 03.02.1988 станом на 01.01.1993, тобто за однією підставою.

Крім того, позивач зазначає, що він не отримав посвідчення 4 категорії постраждалого від Чорнобильської катастрофи, однак станом на 01.01.1993 він не тільки прожив більше 4-х років, а також і відпрацював більше 4-х років у IV зоні посиленого радіоекологічного контролю.

На думку позивача, не отримання своєчасно посвідчення, не повинно позбавляти його права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на 5 років, оскільки його проживання та праця у IV зоні посиленого радіоекологічного контролю підтверджується відповідною довідкою.

Страховий стаж позивача складає більше 34 років, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці.

Вважаючи, що він набув право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на 5 років, позивач 06.05.2019 звернувся до Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на 5 років.

Відповідач листом №2280/02.2 від 15.05.2019 відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку посилаючись на те, що позивачу не може бути призначена пенсія із зниженням пенсійного віку на 5 років, оскільки в останнього відсутній необхідний період (3 роки) проживання на території ІІІ зони (зони гарантованого добровільного відселення).

Позивач із вказаною відмовою пенсійного органу не погоджується, зазначає, що не отримання своєчасно посвідчення не повинно позбавляти його права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на 5 років, оскільки його проживання та праця у IV зоні посиленого радіоекологічного контролю підтверджується відповідними довідками про проживання та записами у трудовій книжці, з огляду на вказане вважає, що відповідачем порушене його право на дострокове призначення пенсії за віком, що є протиправним, у зв`язку із чим звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до п.2 ст.55 Закону України №796-ХІІ право на пенсію із зниженням пенсійного віку на 6 років мають особи, які постійно проживали або працювали у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, із зниженням пенсійного віку на 3 роки за умови проживання з моменту аварії по 31.07.1986, та додатково на 1 рік за 2 роки проживання або роботи, але не більше як на 6 років.

Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 передбачено, що для визначення права на призначення пенсії за віком з урахуванням положень ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" документом що визначає право на пенсію із зниженням пенсійного віку є посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування.

Позивачем було надано копію трудової книжки серії НОМЕР_2 (а.с. 14-17) та довідки №372 від 15.04.2019, №373 від 15.04.2019, видані Малоглумчанським старостинським округом Ємільчинської селищної ради, в яких зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрований та постійно проживав з 26.04.1986 по 18.01.1988 та з 30.06.1994 по даний час у с. Параніне Ємільчинського району, яке згідно з постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 віднесене до ІІІ зони гарантованого добровільного відселення. Позивачем було надано довідку №445 від 25.04.2019, видану Бородянською селищною радою VII скликання, в якій зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрований та постійно проживав з 03.02.1988 по 16.05.1994 у смт. Бородянка, яке згідно постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 віднесене до IV зони посиленого радіологічного контролю (а.с. 19).

Відповідно наданих довідок позивач станом на 01.01.1993 прожив на території, яка віднесена до 4 зони гарантованого добровільного відселення 1 рік 8 місяців 22 дні, чого недостатньо для права на зниження пенсійного віку.

Згідно з відомостями трудової книжки серія НОМЕР_2 та довідок виданих ДП «Ємільчинський лісгосп» №1103 від 08.05.2019, №951 від 16.04.2019 позивач працював в організаціях, які знаходяться на території ІІІ зони гарантованого добровільного відселення у наступні періоди: з 13.09.1984 по 11.01.1988 у нижньому складі Ємільчинського держлісгоспу; з 01.06.1994 по даний час у нижньому складі Ємільчинського лісового господарства; враховуючи вищевикладене станом на 01.01.1993 позивач не прожив і не пропрацював 3 роки у III зоні гарантованого добровільного виселення.

Згідно з довідкою №445 від 25.04.2019, виданою Бородянською селищною радою VII скликання ОСОБА_1 прожив на території, яка віднесена до IV зони посиленого радіологічного контролю з 03.02.1988 по 16.05.1994, тобто станом на 01.01.1993 ОСОБА_1 прожив на території посиленого радіологічного контролю 4 роки 10 місяців 29 днів та з 01.01.1993 по 16.05.1994 (1 рік 4 місяці 15 днів).

Відповідно до умов п.2 ст.55 Закону України №796-ХІІ право дострокового виходу на пенсію мають особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю (4 зона) за умови, що вони станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, із зниженням пенсійного віку на 2 роки за умови проживання з моменту аварії до 31.07.1986 та додатково на 1 рік за 3 роки проживання або роботи, але не більше як на 5 років.

Враховуючи вищезазначене, та відповідно поданих ОСОБА_1 документів, необхідних для призначення пенсії згідно з ст.55 Закону України №796-ХІІ позивач набуває право на пенсію, як особа, яка проживала чи працювала у IV зоні посиленого радіологічного контролю у 58 років (знижка на 2 роки).

Відповідно до ст.55 Закону України №796-ХІІ право на пенсію зі зниженням пенсійного віку мають особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково на І рік за 3 роки проживання або роботи, але не більше 5 років. При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку (2 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 1 січня 1993 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.

Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Це означає, що при визначенні права на пенсію осіб, що мають статус потерплої особи, необхідно виконання двох обов`язкових умов: станом на 1 січня 1993 року особа повинна прожити (відпрацювати) певний період, що відповідає даній зоні; дотримання умови для застосування початкової величини зниження пенсійного віку, тобто це зниження застосування початкової величини зниження пенсійного віку, тобто це зниження застосовується лише при умові, що особа проживала (пропрацювала) на забрудненій території з 26.04.1986 незалежно від тривалості цього періоду.

Відповідно до ч.3 ст.65 Закону України №796-ХІІ, передбачено, що посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Частиною 3 постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 передбачено, що Інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року - не менше 5, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А . При цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору "Перереєстровано" і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації. Починаючи з 1 жовтня 1998 року зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" і "Постраждалий від Чорнобильської катастрофи" (категорії 1, 2, 3 серії А) без відмітки про перереєстрацію, передбачену у абзаці першому пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 року №135, з тимчасовими вкладками затвердженого цією постановою зразка для осіб, які станом на 1 жовтня 1998 року не отримали відповідної довідки у Державному галузевому архіві Міністерства оборони, вважаються чинними до 1 травня 1999 року.

Виходячи з вищенаведеного, підстав для призначення пенсії зі зниження пенсійного віку на 5 років відповідно до ст.55 Закону України №796-ХІІ не має.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем на виконання вимог ч.2 ст.77 КАС України доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів не спростовано правомірність дій Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії відповідно до вимог ст.55 Закону України №796-ХІІ зі зниженням пенсійного віку на 5 років, а тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні і суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

З огляду на відмову у задоволенні позову у повному обсязі, судові витрати понесені позивачем відповідно до положень ст.139 КАС України стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Свято-Миколаївська, 31, м. Олевськ, Житомирська область, 11001, код ЄДРПОУ 41246527) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено: 17 липня 2019 року.

Суддя О.В. Єфіменко