Рішення № 83066561, 09.07.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 липня 2019 р. Справа № 120/1884/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.

представника позивача: Дмитренко О.В.

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця Агро Транс"

до: Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області

про: визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінниця Агро Транс" (далі - ТОВ "Вінниця Агро Транс", позивач) звернулось в суд з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що 04.04.2019 під час перевірки автотранспортного засобу, який належить ТОВ "Вінниця Агро Транс" виявлені порушення, зафіксовані у акті від 04.04.2019, на підставі яких 22.05.2019 відповідачем прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн., а саме через не оформлення індивідуально-контрольної книжки водія. Позивач вказує, що законодавством України не передбачено щодо внутрішніх перевезень обов`язковості ведення тахокарт водіями, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу при здійсненні перевезень вантажів у внутрішньому сполученні.

Ухвалою суду від 13.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

У встановлений судом строк відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Відповідно частини четвертої статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся завчасно та належним чином.

За відсутності заперечень з боку представника позивача, суд враховуючи положення статті 205 КАС України, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив адміністративний позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зважає на наступні обставини.

04.04.2019 о 13 год. 30 хв. працівниками Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (на підставі направлення від 01.04.2019 №000116) під час проведення перевірки автотранспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 і який належить ТОВ "Вінниця Агро Транс", виявлено порушення, відповідальність за які передбачена ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, в т/з діючий та повірений тахограф, не оформлено: індивідуальна карта водія та або індивідуальна контрольна книжка водія щодо режиму праці та відпочинку, чим порушено вимоги ст.48 ЗУ "Про автомобільний транспорт", відповідальність за що передбачена абз.3 ч.1 ст.60 цього Закону.

Вказане порушення зафіксоване актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.04.2019.

22.05.2019 управлінням Укртрансбезпеки у Вінницькій області постановою №119128 "Про застосування адміністративно-господарського штрафу" за порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" накладено на ТОВ "Вінниця Агро Транс" на підставі абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" штраф в розмірі 1700 грн.

Не погоджуючись з правомірністю винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт".

Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до частини 11 статті 6 зазначеного вище Закону державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно пункту 15 зазначеного вище Порядку, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлені документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340), встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

В силу п.7.1, 7.2 Положення №340 перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.

Головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює перевірку встановленого режиму праці і відпочинку водіїв відповідно до чинного законодавства України.

Додатком №3 до Положення №340 затверджено форму Індивідуальної контрольної книжки водія.

Актом від 04.04.2019 зафіксовано наявність діючого та повіреного тахографу в автотранспортному засобі марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 і який належить ТОВ "Вінниця Агро Транс". Проте, у акті вказано, що не оформлено: індивідуальна карта водія та або індивідуальна контрольна книжка водія щодо режиму праці та відпочинку, чим порушено вимоги ст.48 ЗУ "Про автомобільний транспорт", відповідальність за що передбачена абз.3 ч.1 ст.60 цього Закону.

При цьому, пунктом 1.3 Положення № 340, встановлено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Відповідно до пункту 6.3 Положення № 340, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

24.06.2010р. Міністерством транспорту та зв`язку України на виконання вимог законодавства про автомобільний транспорт видано наказ №385 про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція №385 ). Цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух". Вона визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Пунктом 1.4 Інструкції №385 встановлено, що контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Пунктом 3.3 Інструкції, визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 60 цього Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В силу положень статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Суд зважає, що ст.18 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Таким чином, варто наголосити, що обов`язок ведення реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарт, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, непред`явлення яких до перевірки тягне застосування адміністративно-господарської відповідальності, покладений на водіїв, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення.

З товарно-транспортної накладної, яка досліджена при перевірці, вбачається, що вантажні перевезення здійснювались в межах України і є внутрішніми.

Докази здійснення автомобілем позивача міжнародного автомобільного перевезення відповідачем суду не надані, як не надані і докази дослідження вказаного питання під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Щодо порушень зазначених в акті зокрема щодо відсутності у водія транспортного засобу індивідуальної контрольної картки та або індивідуальної контрольної книжки, суд наголошує, що відповідно до пункту 6.3 Положення № 340, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

В контексті даної спірної ситуації слід зауважити, що транспортний засіб належний позивачеві був обладнаний діючим та повіреним тахографом, що зафіксовано в акті від 04.04.2019, відтак, суд зважає на відсутність обов`язку вести індивідуальну контрольну книжку водія та як наслідок у представників Укртрансбезпеки можливості вимагати її при проведені перевірки за умови обладнання перевіряємого транспортного засобу тахографом.

Відповідно до абз.3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд враховує, що оскаржувана у даній справі постанова, винесена на підставі висновків акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.04.2019, які спростовані під час розгляду даної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити, а відтак, постанова Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області №119128 від 22.05.2019 підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області №119128 від 22.05.2019.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця Агро Транс" судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінниця Агро Транс" (вул. Пирогова, 185, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 42677050)

Відповідач: Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця)

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати 16.07.19

Суддя Томчук Андрій Валерійович