Рішення № 83066553, 09.07.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 липня 2019 р. справа № 120/1034/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Слободянюка В.О.,

представника позивача: Черналівського Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу

в с т а н о в и в :

26.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу.

В своєму позові зазначав, що 21.02.2019 року засобами поштового зв`язку від ГУ ДФС у Вінницькій області отримав повідомлення № 452 від 06.02.2019 року та копію наказу № 670 від 06.02.2019 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, зі змісту яких слідувало про податкову перевірку щодо нього, яка почалась 12.02.2019 року тривалістю 5 робочих днів.

Згідно Наказу №670 від 06.02.2019 року, документальна позапланова невиїзна перевірка відповідачем проводиться на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 72.1 ст. 75, п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України, за період діяльності з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року з метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати військового збору та податку на доходи фізичних осіб, з доходів, одержаних у вигляді суми грошових переказів за здійснені поштові відправлення.

Незгода позивача з наказом на перевірку стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Основними підставами, за яких позивач вважає оскаржуваний наказ про призначення перевірки протиправним, ОСОБА_1 в своєму позові вказує на відсутність у податкового органу обумовленої п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України, підстави для призначення позапланової перевірки, а саме відсутність передбаченого законом у нього обов`язку подавати податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення. Також, позивач вказує, про відсутність в оскаржуваному наказі чіткого формулювання підстав проведення перевіврки.

Окремою підставою, що свідчить про протиправність наказу про призначення перевірки позивач зазначає, що про проведення податкової перевірки його було несвоєчасно повідомлено, а саме 21.02.2019 року, тобто вже після спливу термінів на її проведення. В той же час, у відповідності до п. 79.2 ст. 79 ПК України, відповідач не може розпочинати податкову перевірку за відсутності інформації про вручення наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Одночасно з позовною заявою, позивачем 26.03.2019 року подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Головного управління ДФС у Вінницькій області № 670 від 06.02.2019 року до набрання законної сили судовим рішення у даній справі.

Ухвалою суду від 27.03.2019 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду 01.04.2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження в судове засідання 24.04.2019 року.

19.04.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.21857), в якому відповідач заперечував щодо обґрунтованості адміністративного позову та просив в його задоволенні відмовити. Зазначали, що згідно з п. 73.3. ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. В зв`язку із отримання інформації про суми отриманих платником податків через ТОВ "Пост Фінанс" грошових переказів за здійснення відправлення поштових вантажів із залученням ТОВ "Нова Пошта", Головним управлінням ДФС у Вінницькій області на адресу Позивача надіслано Запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 30.11.2018 року №10879/23-02-50-06 в якому зазначено перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати. Пояснень та документів, що були зазначені в Запиті від 30.11.2018 року №10879/23-02-50- 06 Позивачем не надано.

Підпунктом 78.1.2 п. 78.1. ст. 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка може бути проведена у разі, якщо платником податків не подав в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом. При цьому, надання платнику запиту в даній ситуації Податковий кодекс України не передбачає.

У зв`язку із вищевказаних обставин Головним управлінням ДФС у Вінницькій області видано оспорюваний про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки тривалістю 5 робочих днів.

08.05.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив (вх. 24644), в якому позивач вказав, що відзив на позов складений відповідачем за шаблоном і по суті не стосується предмету спору і позивача - ОСОБА_1 . Наведена у відзиві інформація не є опискою, а стосується зовсім іншого платника податків, що свідчить про поверховість, необґрунтованість, протиправність дій відповідача щодо проведення податкової перевірки ОСОБА_1

21.05.2019 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. 27048), в змісті яких відповідач вказує, що той факт, що відзив складений за шаблоном, і по суті не стосується позивача і предмету спору не може свідчити про протиправність дій котролюючого органу, оскільки посадовими особами Головного управління ДФС у Вінницькій області здійснено ряд заходів, передбачених ПК України, без порушень чинного законодавства.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 26.06.2019 року, закрито підготовче засідання, розгляд справи по суті призначено на 09.07.2019 року.

У судовому засіданні по суті представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час, місце та дату розгляду справи. 09.07.2019 року до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення сторін та оцінивши інші докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги належить задовольнити, з огляду на таке.

Судом встановлено, що згідно довідки про реєстрацію місця проживання, за відомостями Департаменту адміністративних послух Вінницької міської ради № 62792 від 06.12.2018 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

ТОВ "Пост Фінанс" у відповідь на запит ДФС України №3521/16/9999-13-04-03-15 від 29.10.2018 року листом вих. 16-11/2018-5 від 16.11.2018 року надало інформацію про суми отриманих платниками податків-фізичними особами грошових переказів за 2015-2018 роки. Даний лист містить також посилання на фізичну особу - ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , дата видачі 09.03.2006 рік.

В зв`язку з чим, у відповідності до п.п. 16.1.3, п.16.1 ст. 16, п. 179.1 ст. 179 ПК України, 07.12.2018 року ГУ ДФС у Вінницькій області направило позивачу запрошення на 18.12.2018 року до 3 залу Центру обслуговування платників податків Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, з питання подання декларації про майнові доходи.

За даними електронного сервісу Укрпошти (http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku (трек-номер листа - 2331000444018) запрошення повернулось на адресу відповідача без вручення 22.01.2019 року, в зв`язку із закінченням терміну зберігання.

В подальшому, Наказом №670 від 06.02.2019 на підставі п.п. 20.1. 4, п.20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2, п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України призначено провести в період з 12 лютого 2019 року, тривалістю 5 робочих днів, документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 за період діяльності з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року, з метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати військового збору та податку на доходи фізичних осіб з доходів отриманих у вигляді суми грошових переказів за здійснені поштові відправлення.

На підставі вказаного Наказу видано направлення на проведення перевірки № 452 від 06.02.2019 року.

За даними електронного сервісу Укрпошти (http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku (трек-номер листа - 2100402544203) копія наказу (відправлення) не вручена позивачу 09.02.2019 року. 21.02.2019 року відправлення повернулось на адресу відповідача.

Вважаючи дії відповідача щодо призначення перевірки протиправними та зважаючи на відсутність підстав для призначення перевірки, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч. ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Статтею 79 ПК України визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Зокрема, пунктом 79.1 статті 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За правилами пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

При цьому, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім, що також узгоджується із приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України.

Сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об`єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.

Отже, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення).

Наведене правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду України у постанові від 27 січня 2015 року (справа №21-425а14), а також Верховного Суду у постановах від 06 лютого 2018 року (справа №802/1241/17-а) та від 21 лютого 2018 року (справа №821/371/17).

В мажах розгляду даної справи, як вже було встановлено судом, наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 06 лютого 2019 року №670 та повідомлення про проведення перевірки направлено відповідачем на адресу позивача засобами поштового зв`язку 06 лютого 2019 року та повернулись на адресу відповідача з відміткою про невручення лише 21 лютого 2019 року, про що свідчить дані електронного сервісу Укрпошти (http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku (трек-номер листа - 2100402544203).

З огляду на що, вказані обставини позбавили можливості позивача в реалізації свого права на ознайомлення із ними до початку здійснення контрольного заходу та подання відповідних пояснень й документів, крім того, розпочавши перевірку, відповідач не володів інформацію про обізнаність позивача про призначення такої перевірки щодо нього, а тому суд приходить до висновку, що відповідачем, в межах встановлених фактичних обставин справи, призначена перевірка без наявності на те правових підстав.

В той же час, суд зауважує, що судом не ставить під сумнів наявність підстав в контролюючого органу на призначення та проведення перевірки щодо позивача, проте, таке право може бути реалізовано виключно в чіткій послідовності, з дотримання всіх процедур, визначених ПК України.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що оскаржуваний Наказ від 06.02.2019 № 670 ГУ ДФС у Вінницькій області прийнято з порушенням визначеної ПК України процедури призначення, що свідчить про його протиправність та наявність підстав для його скасування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

У відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою розмір судового збору становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Не дивлячись на те, що позивачем, згідно квитанції про сплату судового збору було здійснено платіж за вказаним призначенням в сумі 1921 грн., разом з тим, оскільки адміністративний позов подано ОСОБА_1 , як фізичною особою, в адміністративному позові міститься одна вимога, яка носить немайновий характер, то розмір судового збору має становити 768,40 грн., який і підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

В той же час, інша частина коштів, може бути повернути позивач, як надмірно/помилково сплачені кошти, в порядку визначеному "Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління ДФС у Вінницькій області від 06.02.2019 року № 670 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39402165) в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення у повному обсязі виготовлене 19.07.2019 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович