Ухвала суду № 83066173, 13.07.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7677/19 1-кс/335/4740/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2019 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Крамаренко І.А., за участю секретаря Тимченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області Циганової Е.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новопетрівка, Запорізького району, Запорізької області, громадянина України, освіта неповна середня, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який не має офіційного місця реєстрації та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 05.04.2005 Ленінським районним судом м. Запоріжжя, за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ст. 69, ст. 70 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Запорізького районного суду м. Запоріжжя від 24.05.2004 та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. Звільнений 13.06.2007. Невідбутний строк 1 рік 1 місяць 26 днів.

- 06.07.2010 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, за ч. 2 ст. 263, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.

- 21.12.2010 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя, за ч. 3 ст. 185 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06.07.2010, остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. Звільнений 09.09.2013 по відбуттю строку покарання.

- 12.05.2014 Ленінським районним судом м. Запоріжжя, за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 70 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці.

- 08.07.2014 Запорізьким районним судом м. Запоріжжя, за ч. 3 ст. 185 КК України, призначено покарання у вигляді 3 роки 4 місяці. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання вироку Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19.05.2014 за ч. 3 ст. 185 КК України, остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 4 місяці. Звільнений 18.06.2016 умовно-достроково, невідбутий строк 7 місяців 7 днів.

- 17.01.2017 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ст.ст. ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць. Звільнений 27.12.2018, умовно-достроково, невідбути строк 2 місяці 27 днів.

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Фененко А.В., слідчого Циганової Е.О., захисника-адвоката Ляшенко О.С., підозрюваного ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

З наданих суду матеріалів вбачається, що в провадженні СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080060001608 від 11.07.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи особою, раніше судимою за вчинення корисливих злочинів проти власності, судимість за які у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення та перевиховання не став та знову вчинив злочин проти власності за наступних обставин: Так, 11 липня 2019 року приблизно о 12 годині 22 хвилині, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом розбиття вікна проник до квартири АДРЕСА_2 , звідки таємно намагався викрасти майно: мобільний телефон марки «Nokia», модель «150», в корпусі білого кольору, імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_1 , вартістю 999 гривень; телевізор марки «Panasonic», в корпусі сірого кольору, вартістю 1600 гривень; ТВ-тюнер марки «Strong», в корпусі чорного кольору, вартістю 400 гривень, яке належить потерпілій ОСОБА_2 , чим спричинив матеріальну шкоду на загальну суму 2 999 гривень 00 копійок. Однак, ОСОБА_1 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено, через причини, які не залежали від його волі, оскільки він був затриманий працівниками поліції безпосередньо на місця скоєння кримінального правопорушення. Умисними діями, ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, яке кваліфікується яке кваліфікується, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана із проникнення у житло, під час якого особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від її волі.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потрепілу у цьому кримінальному провадженні; може вчинити інше кримінальне правопорушення, зазначаючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили його задовольнити у повному обсязі, пояснили, що наявні ризики передбачені ч.ч. 1,3,4,5 ст. 177 КПК України, ОСОБА_1 не працевлаштований, системність вчинення корисливих злочинів, ОСОБА_1 неодноразово судимий за корисливі злочини. Потерпіла по вказаному кримінальному провадженню, є особою похилого віку. Останнє відоме місце мешкання ОСОБА_1 є тимчасовим.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його адвокат в судовому засіданні проти клопотання слідчого заперечували. Просили застосувати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі. Пояснили, що ОСОБА_1 вину визнає у повному обсязі, неофіційно працевлаштований на ринку різноробочим, ризики на які посилаються прокурор та слідчий є припущенями. Просять звернути увагу, що він кається та не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що 11.07.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080060001608 внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

12.07.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин. Тобто стороною обвинувачення надано суду докази на підтвердження підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінуємого йому злочину.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу. Так, під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого злочину, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконний вплив на потерпілу; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, а саме тримання під вартою.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваної, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років. Вивченням даних про особу підозрюваного, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 , не має паспортного документу; не має місця реєстрації та останнє відоме місце мешкання, є тимчасовим, раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, не одружений, не працевлаштований, 27.12.2018 звільнився з місць позбавлення волі, де відбував покарання за попереднім вироком суду за скоєння корисливих злочинів, та знову 11.07.2019 вчинив діяння, в якому підозрюється за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Слідчий суддя на виконання вищезазначених вимог закону враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, конкретні обставини вчинення злочину, сам характер скоєного злочину, системність, його соціальний рівень свідомості та ставлення до скоєного, що посилюється корисливим мотивом, і вважає доцільним з метою запобігання визначеним п.п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, а саме: до 08 вересня 2019 року, оскільки інший, меньш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Отже, слідчим суддею встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину встановлюється розмір застави від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, та з урахуванням ст. 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2019 рік” щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2019 року складає 1 921,00 гривень, вважає за необхідне визначити заставу в межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду із міста Запоріжжя.

Виходячи з вимог ст. 219 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування, до 08.09.2019.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193 - 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області Циганової Е.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 11 липня 2019 року до 08 вересня 2019 року включно.

Одночасно встановити розмір застави у межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять гривень 00 коп.) грн., яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Запорізькій області, рахунок отримувача: № 37319085001205, ДКСУ м. Київ, код отримувача ЄДРПОУ 26316700, МФО 820172, призначення платежу – застава ОСОБА_1 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду із міста Запоріжжя.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення – негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти.

Роз`яснити підозрювавному ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 08 вересня 2019 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя: І.А.Крамаренко