Ухвала суду № 83063106, 09.07.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

провадження № 1-кс/243/1877/2019

Справа № 243/779/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ КРАЇНИ

09 липня 2019 року

Слідчий суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області Ільяшевич О.В.,

за участю секретаря судового засідання Хміль О.М..,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 2) розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Слов`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Матрьоніна П.А. від 11 березня 2019 року про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12017050510001961 від 29 липня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 190, ч.ч. 2, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 356-2 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор Страшненко О.В.,

потерпіла ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИЛА:

05 червня 2019 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Слов`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Матрьоніна П.А. від 11 березня 2019 року про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12017050510001961 від 29 липня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 190, ч.ч. 2, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 356-2 КК України, яка мотивована тим, що 11 березня 2019 року слідчим СВ Слов`янського ВП Матрьоніним П.А. винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12017050510001961. 15 травня 2019 року вона отримала постанову про закриття кримінального провадження № 12017050510001961. Зазначає, що 22 травня 2019 року нею було подано скаргу на рішення слідчого про закриття кримінального провадження на електронну адресу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, після чого 03 червня 2019 року з Єдиного реєстру судових рішень їй стало відомо про те, що ухвалою від 23 травня 2019 року слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області скаргу їй було повернуто. З огляду на викладене просила суд поновити строк оскарження на рішення слідчого про закриття кримінального провадження № 12017050510001961 від 29 липня 2017 року, скасувати постанову слідчого СВ Слов`янського відділу поліції Матрьоніна П.А. від 11 березня 2019 року про закриття кримінального провадження № 12017050510001961 від 29 липня 2017 року.

У судовому засідання заявник ОСОБА_2 . Свою скаргу підтримала, просила її задовольнити. Також пояснила, що як тільки вона дізналася про те, що справу провадженням закрито, то вона подала до суду скаргу, однак її було повернуто, оскільки вона її подала електронною поштою. Після чого, вона подала її безпосередньо до суду, однак строк оскарження був пропущений, просила його поновити. Щодо пістав закриття кримінального провадження, то зазначила, що слідство фактично проведено не було, просить постанову про закриття кримінального провадження скасувати.

Прокурор Слов`янської місцевої прокуратури Страшненко О.В. в судовому засідання проти скарги заперечив, повідомивши, що слідчим проведено експертизу довіреності, за якою підпис під довіреністю вчинений ОСОБА_1 , крім того слідчим були допитані свідки, які підтвердили, що дійсно гроші ОСОБА_3 ОСОБА_4 були повернуті, а частку грошей вона йому віддала самостійно. Вважає, що в данмуо випадку були вчинені всі слідчі дії, і правовідносини, які виникли між скаржницею та ОСОБА_4 є цивільно-правовими.

Заслухавши прокурора та дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до висновку про її задоволення з огляду на такі встановлені у судовому засіданні обставини, відповідні ним докази, та норми діючого законодавства.

В судовому засіданні були досліджені матеріали кримінального провадження № 12017050510001961.

В ході досудового слідства були опитана потерпіла ОСОБА_1 , яка пояснила, що в жовтня 2016 року у м. Єнакієво Донецької області вона познайомилася з ОСОБА_4 , та дала йому свою згоду на оформлення на підконтрольній українській владі території документів для оформлення спадщини. Після чого 18 листопада 2016 року у нотаріуса ОСОБА_5 вона оформила довіреність на представництво її інтересів ОСОБА_4 . Того ж дня в відділенні АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_1 працівником ОСОБА_6 було оформлено банківській рахунок, банківська картка знаходилася у ОСОБА_4 , який їй пообіцяв, що на картковий рахунок будуть зараховані кошти з страхового фонду, які їй належать. Зазначає, що з того дня до червня 2017 року вона від ОСОБА_4 ніяких коштів не отримувала. На початку червня 2017 року вона дізналася, що на її рахунок повинно було прийти 939636 грн. Після чого з вказаного приводу вона посварилася із ОСОБА_4 , оскільки ніяких грошових коштів він їй не віддавав та з того моменту вони більше не спілкувалися.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що 18 листопада 2016 року до неї звернулася ОСОБА_1 , яка виявила бажання оформити довіреність від свого імені на ім`я ОСОБА_4 , вказаною довіреністю ОСОБА_4 було довірено право оформлення спадкових документів, право оформлення банківських документі, а також зняття грошових коштів. Крім того ОСОБА_5 вказала на те, що 29 липня 2017 року ОСОБА_1 знову звернулася до неї з проханням анулювати вищевказану довіреність, оскільки ОСОБА_4 вже зняв її кошти. Крім того при додатковому допиті ОСОБА_5 , остання пояснила, що на момент оформлення довіреності, ОСОБА_1 в кабінеті нотаріуса знаходилася одна, текст довіреності зачитувався ОСОБА_1 і був посвідчений тільки після згоди останньої, вказану довіреність ОСОБА_7 підписувала власноруч у двох екземплярах.

Допитаний ОСОБА_4 , пояснив, що з початку 2016 року він разом із своєю родиною винаймав житло у Жінки на ім`я ОСОБА_8 . В кінці 2016 року на вулиці він зустрів ОСОБА_1 яка звернулася до нього з допомогою щодо ви наймання житла у м. Слов`янську строком на 2 дні. Він домовився із ОСОБА_9 , щоб вона надала житло ОСОБА_1 , після чого ОСОБА_1 попросила допомогти їй у оформленні документі, що полягали у встановленні факту смерті її батька, після чого посилаючись на те, що вона не може залишати одного вдома свого хворого сина, вони оформили довіреність у нотаріуса Орлової Л.О. на представництво інтересів ОСОБА_1 – ОСОБА_4 .

Після того як вона отримала свідоцтво про смерть батька, ОСОБА_1 знову звернулася до нього із проханням щоб він отримав страхові виплати на банківську картку АТ «Ощадбанк», зазначає, що всі кошти він зняв та на початку травня 2017 року суму в розмірі 860000 грн. передав ОСОБА_1 , а також попросив йому віддати 1/3 частину вказаних коштів за надання ним послуг останній, як вони і домовлялися, але ОСОБА_1 почала з ним сперечатися та надала йому 60000 грн., вказавши, що на більше він не заслуговує. Після чого вони не спілкувалися зовсім. Крім того вказав на те, що при передачі грошей була присутня господарка ви найманого будинку – ОСОБА_9 .

Свідок ОСОБА_9 , пояснила, що ОСОБА_4 з вересня 2014 року винаймав у неї житло, крім того періодично з жовтня 2016 року приїжджала із м. Горлівка – ОСОБА_1 яка винаймала в неї житло строком на один тиждень. Зазначає, що за вказаною адресою вона надала дозвіл ОСОБА_1 оформити довідку тимчасово переміщеної особи. В подальшому ОСОБА_4 звернувся до неї з проханням приховати гроші, оскільки в будинку існували інші квартиранти, передав їй пакет та вказав, що вказані кошти належать ОСОБА_1 . Вказала на, те що коли приїхала ОСОБА_1 ОСОБА_4 передав останній гроші, які остання рахувала та якусь суму надала ОСОБА_4 . Після цього ОСОБА_1 викликала таксі, попрощалася з нею, та вказала на те, що вона вдячна ОСОБА_4 в тому, що завдяки ОСОБА_4 вона отримала стільки грошей. зазначила, що ОСОБА_1 знаходилася у гарному настрої. Після чого на адресу ОСОБА_9 почали надходити листи з поліції та органів соціального захисту. В подальшому вона дізналася від ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 скаржиться всюди, що ОСОБА_4 не віддав їй гроші.

Свідок ОСОБА_10 вказав, що він знайомий із ОСОБА_4 приблизно з листопада 2014 року. Періодично, коли таксував в районі «Слов`янський курорт» він заїжджав До ОСОБА_4 . Одного такого дня, він заїхав до ОСОБА_4 , та бачив що до нього приходила жінка – ОСОБА_1 ОСОБА_4 висипав останній на стіл грошові кошти, після чого спросив у ОСОБА_1 про «свою частку», на що ОСОБА_1 віддала йому три пачки грошей купюрами номіналом 200 грн., та вказала, що цього буде достатньо. Крім того ОСОБА_10 вказав на те, що ОСОБА_1 натякала Бойчуку жити разом із нею, оскільки в неї багато грошей.

Крім того було досліджено висновок почеркознавчої експертизи №2/6-166 згідно якого рукописний запис « ОСОБА_1 » у довіреності від 18 листопада 2016 року укладеної від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_4 виконаний саме ОСОБА_1 ..

Виходячи з встановлених в судовому засіданні слідчий суддя приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 не перевірна належним чином та не проведене ефективне розслідування, як – то вимагається нормами КПК України.

Так в основу закриття кримінального провадження покладено те, що ОСОБА_1 сама підписала довіреність та відповідно довірила ОСОБА_4 отримати гроші у банку, при цьому, досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_4 вказані кошти отримав. Та обставина, що ОСОБА_4 повернув кошти ОСОБА_1 на думку слідчого підтверджується показаннями свідків. Слідчий суддя не може погодитися із вказаними висновками, оскільки показання свідків слідчим не перевірені. Не встановлені відносини між ОСОБА_4 та іншими допитаними свідками, не перевірено, матеріальний стан вказаних осіб, які можливо могли отримати гроші у незаконний спосіб, не встановлені інші особи, які знають вказаних свідків та могли дати показання по вказаній кримінальній справі.

Слідчий фактично обмежився лише встановленням тієї обставини, що ОСОБА_1 самостійно надала довіреність ОСОБА_4 , отже тим самим між ними встановилися цивільно - правові відносини. Разом з тим, суть укладення договору довіреності за ЦК України полягає у добросовісному виконанні обов`язків, покладених довірителем на особу, яка повинна їх вчинити, і у разі встановлення злочинної складової при невиконання таких обов`язків, така особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про те, що групою слідчих на досудовому розслідуванні не в повному обсязі були зібрані докази, а саме:

Не проведено очні ставки між допитаними особами, не виявлено наявність, або відсутність зв`язків між ОСОБА_4 та допитаними свідками, не встановлених кола осіб, які знають ОСОБА_4 та вищевказаних свідків, які могли дати свідчення по справі, щодо їх правовідносин, не встановлено їх матеріальне становище.

Крім того слідчим в повній мірі не зроблено запитів щодо руху коштів ОСОБА_4 та вищевказаних свідків.

У разі необхідності слід провести весь спектр передбачених чинним КПК України слідчих дій для проведення ретельного та ефективного розслідування.

Згідно зі ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.

Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності. Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Вказані обставини в сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що досудове розслідування у кримінальному провадженні проведено без всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів, тому висновок слідчого про закриття кримінального провадження є передчасним, а постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, заявником може бути оскаржено до суду рішення слідчого про закриття кримінального провадження. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 307 КПК України, за наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування виноситься ухвала, якою може бути скасовано рішення слідчого чи прокурора, зобов`язано припинити певну дію, зобов`язано вчинити певну дію, відмовлено у задоволенні скарги. Нормою ч. 3 цієї статті встановлено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

У зв`язку із наведеним, слідчий суддя приходить до висновку, що вимога особи, яка подала скаргу на постанову про закриття провадження, ґрунтується на нормах закону, що є належною підставою для задоволення скарги.

Статтею 117 КПК України передбачено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

При вирішенні питання про поновлення процесуального строку слідчий суддя враховує завдання кримінального провадження, передбачені ст. 2 КПК України, приймає до уваги доводи скаржниці щодо причин пропущення нею строку оскарження рішення слідчого про закриття кримінального провадження та поновлює його.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 214, 303, 306, 309, 376 КПК України, - УХВАЛИЛА:

Поновити процесуальний строк у зверненні до слідчого судді зі скаргою ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Слов`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Матрьоніна П.А. від 11 березня 2019 року про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12017050510001961 від 29 липня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 190, ч.ч. 2, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 356-2 КК України.

Скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Слов`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Матрьоніна П.А. від 11 березня 2019 року про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12017050510001961 від 29 липня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 190, ч.ч. 2, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 356-2 КК України, задовольнити.

Скасувати постанову слідчого слідчого СВ Слов`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Матрьоніна П.А. від 11 березня 2019 року про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12017050510001961 від 29 липня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 190, ч.ч. 2, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 356-2 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвалу складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст ухвали проголошений 12 липня 2019 року, о 14 год. 00 хв.

Слідчий суддя

Слов`янського міськрайонного суду

Донецької області О.В. Ільяшевич