Ухвала суду № 83059774, 15.07.2019, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/492/19

Провадження № 1-кп/496/196/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Галич О.П.,

за участю:

секретаря – Величко Н.М.,

прокурора – Богомолова Г.Ю.,

захисників – Дирдіна О.О., Дирдіна О.Д.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Біляївського районного суду Одеської області клопотання захисників обвинуваченого про повернення обвинувального акту, у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбачених ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Біляївського районного суду Одеської області надійшли для розгляду обвинувальний акт та додані до нього документи за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбачених ч. 2 ст. 286 КК України, та ухвалою суду призначено підготовче судове засідання.

Захисниками обвинуваченого було надано суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. Вказані клопотання захисники, мотивують тим, що прокурором в обвинувальному акті в загалі не вказані, та навіть не наведені фактичні обставини кримінального правопорушення, про які вказано в витязі з ЄРДР кримінального правопорушення № 12018160000000731 від 14.10.2018 року, де дослівно у фабулі відзначається, що 14.10.2018 р. приблизно о 20.00 год. водій ОСОБА_1 керуючи а/м «ВАЗ-11840» д/н НОМЕР_1 , рухаючись по а/д «Одеса-Рені» на території Біляївського району Одеської області в с. Розселенець на нерегульованому пішохідному переході скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 . Після наїзду тіло пішохода відкинуло назад, після чого стався повторній наїзд на пішохода а/м «ЗАЗ-1102» р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався позаду у попутному напрямку. Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_2 від отриманих травм загинула на місці пригоди. Дані фактичні обставини кримінального правопорушення стався повторний наїзд на пішохода а/м «ЗАЗ-1102» р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався позаду у попутному напрямку, та внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_2 від отриманих травм загинула на місті пригоди, який також порушив ПДР п. 12.3, в обвинувальному акті взагалі не наведені. Ці указані фактичні обставини мають суттєве значення для конкретизації формулювання обвинувачення, а також для розмежування наслідків від дій якого водія ВАЗ чи ЗАЗ потерпіла отримала ушкодження, які безсумнівно є несумісними для життя, смерть якої настала на місці дорожньо-транспортної пригоди. Вказівка слідчого в обвинувальному акті про те, що тільки водій ВАЗ ОСОБА_1 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження: ... травму голови, а також травму грудної клітини у вигляді розриву аорти, множинні крововиливи під плевру та у тканину обох легень; розрив спинного мозку на рівні 2-3 грудними хребцями,численні двосторонні переломи ребер; перелом хребта між 2 і 3 грудними хребцями, перелом тіла грудини на рівні 2 міжребер,я; травма органів грудної порожнини у вигляді розриву капсули і тканини селезінки та печінки; рана черевної стінки з переходом на праву пахову ділянку, взагалі не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить матеріалам кримінального провадження, а саме висновку Комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизі № 3 від 28.01.2019 року за фактом смерті ОСОБА_2 за кримінальним провадженням №12018160000000731. Слідчий в основу формулювання обвинувачення ОСОБА_1 навмисно вніс недостовірні дані та вказав в обвинувальному акті про ті тілесні ушкодження, які отримані пішохід ОСОБА_2 при повторному наїзду на неї а/м «ЗАЗ-1102» р/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 . Так, згідно вказаної Комплексної СМТТЕ № 3 від 28.01.2019 року Голова комісії та 4 члени комісії експерти прийшли до висновку, що після падіння постраждалої ( ОСОБА_2 ) на дорожнє покриття з її тілом контактував автомобіль ЗАЗ-1102, за рахунок чого у постраждалої утворилася масивна травма тулубу (травма органів грудної клітини у вигляді розриву аорти, множинні крововиливи під плевру та у тканину обох легень; розрив спинного мозку на рівні 2-3 грудними хребцями, численні двосторонні перелому ребер; перелом хребта між 2 і 3 грудними хребцями, перелом тіла грудини на рівні 2 міжребер`я; травма органів грудної порожнини у вигляді розриву капсули і тканини селезінки та печінки. Рана черевної стінки з переходом на праву пахову ділянку із випаданням з рани петлі тонкої кішки. Дані ушкодження, згідно з п.2.1.3 «Правил судово-медичного визнання -ступені тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. А на поставлене запитання члени комісії далі відповіли, що смерть ОСОБА_2 настала від ушкоджень, які безсумнівно є несумісними для життя (розрив аорти, спинного мозку, руйнування внутрішніх органів), і таким чином настала від контакту з автомобілем «ЗАЗ-1102» р/н НОМЕР_2 . Захисники вважають, що з вказаних обставин обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, унеможливлює призначення його до судового розгляду та підлягає поверненню прокурор.

Обвинувачений підтримав клопотання захисників.

Прокурор заперечував проти клопотання захисників, вважав що обвинувальний акт відповідає нормам КПК України.

Потерпілий у підготовче судове засідання не з`явився, але надав нотаріально посвідчену заяву про проведення засідання без його участі.

Вислухавши думку сторін, а також дослідивши обвинувальний акт з доданими документами, суд дійшов до висновку, що клопотання захисників підлягають задоволенню та обвинувальний акт поверненню прокурору у зв`язку з невідповідністю вимогам КПК України з наступних підстав.

Згідно п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Зокрема, п.5 ч.2 ст.291 КПК України визначає, що формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Так, обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та його правову кваліфікацію але в ньому відсутнє чітке формулювання обвинувачення, що свідчить про недотримання слідчим та прокурором вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України, що є підставою для повернення обвинувального акту прокурору зі стадії підготовчого провадження.

Тобто у вказаному обвинувальному акті при викладенні фактичних обставин та формулювання обвинувачення, відсутні будь-які дані про причинно-слідчий зв`язок між інкримінованими обвинуваченому діями та спричиненими наслідками (яким чином здійснено наїзд, якою частиною транспортного засобу та в результаті наїзду якого транспортного засобу настала смерть потерпілої), що свідчить про неможливість роз`яснення судом висунутого обвинувачення ОСОБА_4 , від якого сторона захисту повинна здійснювати захист в суді.

Вказані обставини унеможливлюють якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення і, безперечно, порушують право обвинуваченого на захист, яке гарантується кожній особі приписами п.«с» ч.3 ст.6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», положення якої імплементовані у ст.20 КПК України.

Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини (далі Суд) у справі «Камасінскі проти Австрії» (рішення від 19 грудня 1989 року) та у справі «Абрамян проти Росії» (рішення від 09 жовтня 2008 року) зазначив, що у тексті підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення. Крім того, Суд зазначив, що положення підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», № 25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», № 23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п. 34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (рішення від 1 березня 2001 р. у справі «Даллос проти Угорщини», № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що вищенаведені обставини свідчать про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, у зв`язку з чим обвинувальний акт та додані до нього матеріли підлягають поверненню прокурору для виправлення допущених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 109, 291, 314, 394, 395, КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання захисників обвинуваченого про повернення обвинувального акту, у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбачених ч. 2 ст. 286 КК України – задовольнити.

Обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр судових розслідувань за № 12018160000000731 від 14.10.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбачених ч. 2 ст. 286 КК України - повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи діб з дня її проголошення

Суддя О.П. Галич