Рішення № 83059319, 15.07.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" липня 2019 р. Справа № 924/479/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Баськової Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Хмельницькгаз збут”,

м. Хмельницький

до управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області, м. Хмельницький

про стягнення 3% річних та інфляційних втрат

за участю представників:

позивача: Канюка Т.В. - за довіреністю від 03.01.2019 р.

відповідача: Юзьвак І.В. – за довіреністю від 03.01.2019 р.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: товариство з обмеженою відповідальністю “Хмельницькгаз збут”, м. Хмельницький звернулось до суду з позовом до управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області, м. Хмельницький про стягнення 38222,14 грн. три відсотка річних, 55779,86 грн. інфляційних втрат за надані послуги постачання природного газу пільговій категорії громадян; 385852,72 грн. три відсотка річних, 550205,05 грн. інфляційних втрат за надані послуги постачання природного газу категорії громадян, що користуються житловою субсидією.

Ухвалою суду від 2705.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 13.06.2019 р., яке ухвалами суду відкладено на 26.06.2019 р., 04.07.2019 р.

При цьому у засіданні 04.07.2019 р. з огляду на відповідність положенням ст. ст. 14, 46 ГПК України судом прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог (від 02.07.2019 р.), в якій просить стягнути з відповідача 38222,14 грн. три відсотка річних, 55779,86 грн. інфляційних втрат за надані послуги постачання природного газу пільговій категорії громадян; 381344,63 грн. три відсотка річних, 550542,64 грн. інфляційних втрат за надані послуги постачання природного газу категорії громадян, що користуються житловою субсидією; постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні на 08.07.2019 р.

Ухвалою суду від 08.07.2019 р. підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 15.07.2019 р.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем несвоєчасно проведено розрахунки за надані послуги поставки природного газу пільговій категорії громадян та отримувачам житлових субсидій. При цьому посилається на договір №38Анmz85-18/11 від 29.01.2018 р. про порядок здійснення розрахунків за надані послуги поставки природного газу пільговій категорії громадян та отримувачам житлових субсидій, положення ст. 92 Конституції України, ст. ст. 11, 254, 509, 525-527, 530, 598, 610, 612, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 48, 87, 89, 97, 102 Бюджетного кодексу України, ст. 19 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, п. п. 2, 3, 5, 8 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 р. (далі - постанова №256), п. п. 3, 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003 р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (від 10.06.2019 р.) позовні вимоги не визнає. Посилаючись на п. п. 3, 8 постанови №256, зазначає, що відповідач як головний розпорядник коштів самостійно не визначає суму розрахунку за спожитий газ, а лише перераховує суму субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам в межах отриманих коштів за відповідним видом послуг (витрат). Стверджує, що відповідач здійснював розрахунки у встановлений законодавством строк, а сама заборгованість виникла внаслідок того, що відповідач не має можливості оплати будь-яких зобов`язань до моменту отримання відповідних коштів на свій рахунок. Акцентує увагу на тому, що державою фактично визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що, по суті, усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами. Повідомив, що заборгованість за спожитий у 2018 р. газ відсутня. При цьому також посилається ст. 626 ЦК України, ст. ст. 48, 87, 89, 97, 102 Бюджетного кодексу України, п. 4 постанови №256, наказ Міністерства фінансів України від 04 січня 2018 року № 1 "Про затвердження Порядку проведення органами Казначейства розрахунків, передбачених пунктами 8, 81 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256, та взаємодії учасників таких розрахунків".

Позивач у відповіді на відзив (від 21.06.2019 р.) зазначив, що на відповідача покладено обов`язок щодо проведення з позивачем розрахунків за постачання природного газу споживачам, які користуються пільгами і субсидіями. Стверджує, що незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору, грошові зобов`язання в частині, яку держава буде компенсувати за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства. Вважає, що несвоєчасне виділення субвенції для проведення розрахунків не звільняє відповідача від обов`язку своєчасної оплати вартості наданих послуг. Вказує, що Порядком №256 визначено механізм дій відповідача, що є передумовою безпосереднього виділення коштів для фактичних розрахунків з надавачем послуг. Обґрунтовуючи кінцевий строк розрахунків, позивач посилається на положення ст. 530 ЦК України та наказ Міністерства фінансів України №372 від 02.04.2014 р. щодо визначення простроченої кредиторської заборгованості. Зазначає, що оскільки відповідач самостійно готує акти звіряння розрахунків, то за передбаченою п. 5 Постанови №256 процедурою йому стало відомо про наявність заборгованості на дату підписання відповідних актів.

У додаткових поясненнях (від 02.07.2019 р.) позивач звернув увагу на те, що узгоджуючи відповідний акт звірки заборгованості відповідач визначив та погодився з кожним відповідним періодом прострочення відшкодування пільг та субсидій, сумою заборгованості та періодом її виникнення. Повідомив, що у розрахунку 3% річних та інфляційних страт сума заборгованості зменшується на невикористану суму субсидій, що підтверджується відповідними актами розрахунків загального обсягу невикористаних сум субсидій станом на дату їх складання. При цьому посилається на Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 р. №848.

У запереченнях (від 03.07.2019 р.) відповідач зазначив, що з огляду на п. 8 Постанови №256 він у межах отриманих коштів протягом 2 операційних днів здійснював перерахування коштів субвенції позивачу на оплату природного газу. Вважає, що направлення позивачем актів звірки взаємних розрахунків підтверджує лише факт надання послуг та містить суму, яка підлягає оплаті, але не є письмовою вимогою про оплату. Вказує, що державою фактично визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні грошових коштів на рахунок позивача. Зауважує, що заборгованість за спожитий у 2018 р. газ перед позивачем відсутня і жодним нормативно-правовим актом не передбачається стягнення 3% річних та інфляційних виплат за здійснення розрахунків, порядок фінансування яких забезпечується за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Представник позивача у судовому засідання підтримала позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини та підстави, зазначені у позові, відповіді на відзив, поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, наведених у відзиві на позов та запереченнях.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

29.01.2018 р. між управлінням соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації (розпорядник коштів), товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут" (товариство) та публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" (ПАТ) укладено договір №38Анmz85-18/11 про порядок здійснення розрахунків за надані послуги поставки природного газу пільговій категорії громадян та отримувачам житлових субсидій (далі - договір), який регламентує взаємовідносини сторін щодо відшкодування коштів за надання комунальних послуг з постачання природного газу пільговим категоріям громадян, які мають право на пільги та отримувачам житлових субсидій на оплату за спожитий природний газ за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, що здійснюється відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256 “Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету” (із змінами), Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 року №117 “Про Єдиний державний автоматизований Реєстр осіб, які мають право на пільги” (із змінами), Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року №848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) палива” (із змінами), Постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 року №187 “Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу” (із змінами), Постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016р. №534 "Деякі питання надання субсидій для відшкодування витрат на оплату послуг з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення та послуг з газо-, електропостачання для індивідуального опалення” (із змінами). У випадках неврегульованих даним договором, а також у разі внесення змін у законодавчі акти, якими регулюються порядок надання пільг та субсидій громадянам на оплату послуг газопостачання, сторони керуються чинним законодавством України.

Відповідно до п. 2.1.8 договору розпорядник коштів зобов`язаний здійснювати розрахунки з товариством за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам у відповідному бюджетному році відповідно до Постанови КМУ від 04.03.2002 року №256 “Про затвердження порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здіснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету".

Згідно з п. 2.2.1 договору товариство зобов`язане надавати громадянам, які мають право на відповідні пільги та житлові субсидії, послуги з газопостачання; згідно з п. 2.2.3 договору – надавати розпоряднику коштів перелік осіб (отримувачів субсидії), яких відключено від системи газопостачання; згідно з п. 2.2.4 договору – після проведеної звірки відповідно до п. п. 2.1.3, п. 2.1 р. 2, щомісяця до 10-го числа місяця наступного за звітним періодом подавати на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці згідно формою "2-пільга"; згідно з п. 2.2.5 договору - щомісяця до 10-го числа місяця наступного за звітним періодом подавати розпоряднику коштів акти звірки окремо по пільгах та окремо по субсидіях по формі "3-пільга", "Акт звіряння розрахунків за надані пільги/субсидії на оплату житлово-комунальних послуг окремим категоріям громадян відповідно до чинного законодавства"; згідно з п. 2.2.6 договору - щомісяця до 14-го числа місяця наступного за звітним періодом подавати додаток 1 “Реєстр обсягів спожитих енергоносіїв та наданих послуг за надані населенню пільги/субсидії з газопостачання”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 04.01.2018 р. №1 “Про затвердження Порядку проведення органами Казначейства розрахунків, передбачених пунктом 8-1 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 р. № 256, та взаємодії учасників таких розрахунків (пункт 3 розділу І).

Сторони несуть відповідальність за не дотримання умов Договору відповідно до чинного законодавства України (п. 3.1 договору).

За умовами п. 6.1 договору сторони дійшли згоди, що термін дії договору встановлюється з 01.01.2018 до 31.12.2018 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору.

У п. 7.2 договору зазначено, що у випадках не врегульованих даним договором, а також у разі внесення змін у нормативно-правові акти, якими регулюється порядок надання пільг на оплату послуг з газопостачання громадянам, які мають право на такі пільги, сторони керуються чинним законодавством України.

У разі зміни законодавства, що регулюють відносини сторін стосовно фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, умови договору повинні бути приведені у відповідність до діючого законодавства (п. 7.3 договору).

Сторонами підписано та скріплено відтисками печаток акти звіряння розрахунків за надані пільги на оплату житлово-комунальних послуг окремим категоріям громадян відповідно до чинного законодавства по природному газу між ТОВ "Хмельницькгаз збут" та управлінням соціального захисту населення Хмельницької РДА (форма №3-пільга), у яких визначено розміри фактично спожитого і профінансованого природного газу та заборгованості: станом на 01.02.2018 р. (зокрема, спожито за звітний місяць на 0,00 грн., заборгованість поточного року 0,00 грн.), станом на 01.03.2018 р. (спожито за звітний місяць на 3073889,53 грн., заборгованість поточного року 3073889,53 грн.), станом на 01.04.2018 р. (спожито за звітний місяць на 1587682,55 грн., заборгованість поточного року 4555944,99 грн.), станом на 01.05.2019 р. (спожито за звітний місяць на 584895,23 грн., заборгованість поточного року 3279620,29 грн.), станом на 01.06.2018 р. (спожито за звітний місяць на 101054,37 грн., заборгованість поточного року 2672223,81 грн.), станом на 01.07.2018 р. (спожито за звітний місяць на 123493,90 грн., заборгованість поточного року 2194582,97 грн.), станом на 01.08.2018 р. (спожито за звітний місяць на 0,00 грн., заборгованість поточного року 1823473,63 грн.), станом на 01.09.2018 р. (спожито за звітний місяць на 74379,62 грн., заборгованість поточного року 1539433,42 грн.), станом на 01.10.2018 р. (спожито за звітний місяць на 157885,92 грн., заборгованість поточного року 1330185,49 грн.), станом на 01.11.2018 р. (спожито за звітний місяць на 118669,47 грн., заборгованість поточного року 1225501,43 грн.), станом на 01.12.2018 р. (спожито за звітний місяць на 762601,51 грн., заборгованість поточного року 1590624,93 грн.), станом на 01.01.2019 р. (спожито за звітний місяць на 2261877,73 грн., заборгованість поточного року 2261877,73 грн.).

Також між ТОВ "Хмельницькгаз збут" та управлінням соціального захисту населення Хмельницької РДА підписано акти звіряння розрахунків за надані субсидії (з урахуванням повернутих сум субсидій) на оплату житлово-комунальних послуг окремим категоріям громадян відповідно до чинного законодавства по природному газу (форма №3-пільга), у яких визначено розміри фактично спожитого і профінансованого природного газу та заборгованості: станом на 01.02.2018 р. (спожито за звітний місяць на 0,00 грн., заборгованість поточного року 0,00 грн.), станом на 01.03.2018 р. (спожито за звітний місяць на 44577865,23 грн., заборгованість поточного року 44577865,23 грн.), станом на 01.04.2018 р. (спожито за звітний місяць на 21806424,34 грн., заборгованість поточного року 64852474,47 грн.), станом на 01.05.2018 р. (спожито за звітний місяць на 8890411,29 грн., заборгованість поточного року 46752265,25 грн.), станом на 01.06.2018 р. (спожито за звітний місяць на -18143920,87 грн., заборгованість поточного року 18334691,30 грн.), станом на 01.07.2018 р. (спожито за звітний місяць на 165205,26 грн., заборгованість поточного року 17296181,72 грн.), станом на 01.08.2018 р. (спожито за звітний місяць на -366348,32 грн., заборгованість поточного року 14719212,98 грн.), станом на 01.09.2018 р. (спожито за звітний місяць на -92943,36 грн., заборгованість поточного року 12628322,32 грн.), станом на 01.10.2018 р. (спожито за звітний місяць на -99314,95 грн., заборгованість поточного року 10608411,47 грн.), станом на 01.11.2018 р. (спожито за звітний місяць на -70607,50 грн., заборгованість поточного року 9427505,13 грн.), станом на 01.12.2018 р. (спожито за звітний місяць на 8836748,77 грн., заборгованість поточного року 12955529,38 грн.), станом на 01.01.2019 р. (спожито за звітний місяць на 11404567,99 грн., заборгованість поточного року 11405234,01 грн.).

Відповідно до зведених реєстрів актів звіряння розрахунків за надані населенню пільги та субсидії по природному газу між ТОВ "Хмельницькгаз збут" та управлінням соціального захисту населення Хмельницької РДА Хмельницької області (підписані та скріплені відтисками печаток) сторонами погоджено розміри фактично спожитого природного газу, фінансування та заборгованості. Зокрема, відповідно до реєстру станом на 01.02.2018 р. заборгованість поточного року становила 0,00 грн., станом на 01.03.2018 р. – 47651754,76 грн., станом на 01.04.2018 р. – 69408419,46 грн., станом на 01.05.2018 р. – 50031885,54 грн., станом на 01.06.2018 р. – 21006915,11 грн., станом на 01.07.2018 р. – 19490764,69 грн., станом на 01.08.2018 р. – 16542686,61 грн., станом на 01.09.2018 р. – 14167755,74 грн., станом на 01.10.2018 р. – 11938596,96 грн., станом на 01.11.2018 р. – 10653006,56 грн., станом на 01.12.2018 р. – 14546154,31 грн., станом на 01.01.2019 р. – 13667111,74 грн.

При цьому позивачем надано складені ним акти-розрахунки загального обсягу невикористаних сум субсидій по природному газу по Хмельницькому району за опалювальний сезон 2016-2017 р. р.: станом на 30.05.2018 р. - -2867,06 грн., за опалювальний сезон 2017-2018 р. р.: станом на 30.05.2018 р. - -161284,71 грн. та -17988441,38 грн., за червень 2018 р. - -6310,07 грн. та -379952,71 грн., за липень 2018 р. - -524,95 грн., 2262,72 грн. та -119862,20 грн., за серпень 2018 р. - -7883,22 грн. та -108282,33 грн., станом на 31.10.2018 р. - -7601,88 грн., за вересень 2018 р. - -730,59 грн., -1281,90 грн. та -64645,58 грн.

У матеріалах справи наявний лист управління фінансів Хмельницької РДА від 12.04.2019 р. до управління соціального захисту населення райдержадміністрації щодо надання щомісячних обсягів фінансування в розрізі послуг на оплату природного газу за рахунок відповідних субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам за 2018 р. з додатками - інформаціями про обсяги перерахованої у відповідному місяці субвенції з державного бюджету на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату, зокрема природного газу за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету. Так, відповідно до інформації за березень 2018 р. обсяг перерахованої субвенції на оплату природного газу у Хмельницькому районі становить 33634009,65 грн. (на погашення заборгованості на 01.01.2018 р.) та 1637442,19 грн. (на погашення поточного споживання); за квітень 2018 р. – 28851840,44 грн.; за травень 2018 р. – 40982103,93 грн.; за червень 2018 р. – 1804849,58 грн.; за липень 2018 р. – 2576614,58 грн.; за серпень 2018 р. – 2355317,13 грн.; за вересень 2018 р. – 2280792,79 грн.; за листопад 2018 р. – 5705202,53 грн.; за грудень 2018 р. – 14667599,29 грн.

Також відповідачем надано інформацію про обсяги перерахованої у січні 2019 року субвенції з місцевого бюджету на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату, в тому числі природного газу, зокрема у м. Хмельницькому – 13482968,17 грн., у лютому 2019 року – 380488,04 грн.

Відповідно до виписок з рахунку позивача відповідачем з посиланням на постанову КМУ №256 від 04.03.2002 р. було перераховано: 22.03.2018 р. – 48383,69 грн. («опл.субс.нас.на опл.прир.газу за 17 р.»), 105627,09 грн. («опл.ком.вип. за прир.газ піл.к.г. за 02.18 р.»), 1531815,10 грн. («опл.субс.нас.на опл.прир.газу за 02.18 р.»), 3149303,62 грн. («опл.ком.вип. за прир.газ піл.к.г. за 17 р.»), 30436322,34 грн. («опл.субс.нас.на опл.прир.газу за 17 р.»), 24.04.2018 р. – 1861219,93 грн. («опл.ком.вип. за прир.газ піл.к.г. за 02(ч.)18 р.»), 26990620,51 грн. («опл.субс.нас.на опл.прир.газу за 02(ч.)18 р.»), 23.05.2018 р. – 708450,85 грн. («опл.ком.вип. за прир.газ піл.к.г. за 02(ч.)18 р.»), 10273653,08 грн. («опл.субс.нас.на опл.прир.газу за 02(ч.)18 р.»), 23.06.2018 р. – 202543,08 грн. («опл.ком.вип. за прир.газ піл.к.г. за 03(ч.)18 р.»), 398591,66 грн. («опл.ком.вип. за прир.газ піл.к.г. за 02.18 р.»), 1203714,84 грн. («опл.субс.нас.на опл.прир.газу за 03.18 р.»), 25.07.2018 р. – 371109,34 грн. («опл.ком.вип. за прир.газ піл.к.г. за 03.18 р.»), 2210620,42 грн. («опл.субс.нас.на опл.прир.газу за 03.18 р.»), 23.08.2018 р. – 358419,83 грн. («опл.ком.вип. за прир.газ піл.к.г. за 03.18 р.»), 1997947,30 грн. («опл.субс.нас.на опл.прир.газу за 03.18 р.»), 25.09.2018 р. – 367133,85 грн. («опл.ком.вип. за прир.газ піл.к.г. за 03.18 р.»), 1918708,94 грн. («опл.субс.нас.на опл.прир.газу за 03.18 р.»), 26.09.2018 р. – 1886,96 грн. («опл.субс.нас.на опл.прир.газу за 03.18 р.»), 25.10.2018 р. – 223353,53 грн. («опл.ком.вип. за прир.газ піл.к.г. за 09.18 р.»), 1107798,84 грн. («опл.субс.нас.на опл.прир.газу за 09.18 р.»), 31.10.2018 р. – 2500,00 грн. («опл.ком.вип.за прир.газ суб.к.г. за 03(ч)18 р»), 23.11.2018 р. – 14549,40 грн. («опл.субс.нас.на опл.прир.г. за 03.18 р.»), 65122,92 грн. («опл.ком.вип. за пр.газ піл.к.г. за 03.18 р.»), 249643,02 грн. («опл.субс.нас.на опл.прир.г. за 03.18 р.»), 332355,09 грн. («опл.ком.вип. за пр.газ піл.к.г. за 04(ч)18 р.»), 5044532,10 грн. («опл.субс.нас.на опл.прир.г. за 04(ч)18 р.»), 3652,45 грн. («опл.субс.нас.на опл.прир.г. за 10.18 р.»), 16850,60 грн. («опл.субс.нас.на опл.прир.г. за 09.18 р.»), 19914,46 грн. («опл.субс.нас.на опл.прир.г. за 07.18 р.»), 25181,07 грн. («опл.субс.нас.на опл.прир.г. за 08.18 р.»), 74379,62 грн. («опл.ком.вип. за прир.газ піл.к.г. за 08.18 р.»), 101054,37 грн. («опл.ком.вип. за прир.газ піл.к.г. за 05.18 р.»), 118669,47 грн. («опл.ком.вип. за прир.газ піл.к.г. за 10.18 р.»), 123493,90 грн. («опл.ком.вип. за прир.газ піл.к.г. за 06.18 р.»), 157885,92 грн. («опл.ком.вип. за прир.газ піл.к.г. за 09.18 р.»), 165205,26 грн. («опл.субс.нас.на опл.прир.г. за 06.18 р.»), 252540,14 грн. («опл.ком.вип. за прир.газ піл.к.г. за 04.18 р.»), 762601,51 грн. («опл.ком.вип. за прир.газ піл.к.г. за 11.18 р.»), 3830663,7 грн. («опл.субс.нас.на опл.прир.г. за 04.18 р.»), 8884723,47 грн. («опл.субс.нас.на опл.прир.г. за 11.18 р.»), 25.01.2019 р. – 34667,20 грн. («опл.ком.вип.за прир.г. піл.к.г. за 12(ч)18 р»), 146194,05 грн. («опл.субс.нас.на опл.прир.г. за 12(ч)18 р.»), 2201470,22 грн. («опл.ком.вип. за прир.газ піл.к.г. за 12(ч)18 р.»), 11100636,70 грн. («опл.субс.нас.на опл.прир.г. за 12(ч)18 р.»), 26.02.2019 р. – 27,22 грн. («опл.ком.вип.за прир.г. піл.к.г. за 01(ч)19 р»), 60407,51 грн. («опл.ком.вип. за прир.газ піл.к.г. за 12.18 р.»), 304597,31 грн. («опл.субс.нас.на опл.прир.г. за 12.18 р.»), 1688570,09 грн. («опл.субс.нас.на опл.прир.г. за 01(ч)19 р.»), 9309455,68 грн. («опл.ком.вип. за прир.г. піл.к.г. за 01(ч)19 р.»).

Також у матеріалах справи наявні платіжні доручення про сплату коштів позивачу, а саме: від 22.03.2019 р. №96 на суму 105627,09 грн., №117 на суму 1531815,10 грн., від 24.04.2018 р. №188 на суму 26990620,51 грн., №189 на суму 1861219,93 грн., від 22.05.2018 р. №204 на суму 708450,85 грн., №215 на суму 10273653,08 грн., від 22.06.2018 р. №256 на суму 398591,66 грн., №257 на суму 202543,08 грн., №274 на суму 1203714,84 грн., від 24.07.2018 р. №30-2 на суму 371109,34 грн., №319 на суму 2210620,42 грн., від 22.08.2018 р. №336 на суму 358419,83 грн., №355 на суму 1997947,30 грн., від 24.09.2018 р. №398 на суму 367133,85 грн., від 25.09.2018 р. №403 на суму 1886,96 грн., від 24.10.2018 р. №414 на суму 223353,53 грн., №431 на суму 1107798,84 грн., від 30.10.2018 р. №456 на суму 2500,00 грн., від 22.11.2018 р. №472 на суму 65122,92 грн., №473 на суму 332355,09 грн., №494 на суму 249643,02 грн., №495 на суму 14549,40 грн., №496 на суму 5044532,10 грн., від 21.12.2018 р. №534 на суму 252540,14 грн., №535 на суму 5642,09 грн., №536 на суму 101054,37 грн., №537 на суму 3251,75 грн., №538 на суму 123493,90 грн., №539 на суму 828,78 грн., №540 на суму 996,32 грн., №541 на суму 74397,62 грн., №542 на суму 428,13 грн., №543 на суму 157885,92 грн., №544 на суму 4693,02 грн., №545 на суму 118669,47 грн., №546 на суму 8208,80 грн., №547 на суму 762601,51 грн., №566 на суму 3830663,77 грн., №567 на суму 8672,28 грн., №568 на суму 165205,26 грн., №569 на суму 19914,46 грн., №570 на суму 25181,07 грн., №571 на суму 16850,60 грн., №572 на суму 3652,45 грн., №573 на суму 97396,09 грн., №574 на суму 8884723,47 грн., від 24.01.2019 р. №20 на суму 34667,20 грн., №21 на суму 2201470,22 грн., №43 на суму 146194,05 грн., №44 на суму 11100636,70 грн., від 22.02.2019 р. №75 на суму 951,26 грн., №76 на суму 60407,51 грн., №108 на суму 4011,51 грн., №109 на суму 304597,31 грн.

Відповідно до наявних у матеріалах справи актів звіряння розрахунків за надані пільги на оплату житлово-комунальних послуг окремим категоріям громадян відповідно до чинного законодавства по природному газу, актів звіряння розрахунків за надані субсидії (з урахуванням повернутих сум субсидій) на оплату житлово-комунальних послуг окремим категоріям громадян відповідно до чинного законодавства по природному газу, зведених реєстрів актів звіряння розрахунків за надані населенню пільги та субсидії по природному газу, виписок з рахунку позивача та платіжних доручень відповідачем було погашено заборгованість за надані у 2018 році послуги з поставки природного газу пільговій категорії громадян та отримувачам житлових субсидій, що підтверджується сторонами.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 38222,14 грн. три відсотка річних, 55779,86 грн. інфляційних втрат за надані послуги постачання природного газу пільговій категорії громадян; 381344,63 грн. три відсотка річних, 550542,64 грн. інфляційних втрат за надані послуги постачання природного газу категорії громадян, що користуються житловою субсидією, вважаючи, що погашення заборгованості за надані у 2018 році послуги здійснено відповідачем з порушенням передбачених для цього строків.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

У свою чергу, охоронюваний законом інтерес - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, який зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам (Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №1-10/2004).

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Пунктами 1, 6 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту тощо.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, зазначена стаття передбачає договори та інші правочини. Крім того, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій.

Відповідно до ст. 19 зазначеного Закону державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець послуг має право отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг.

За змістом ч. 2 ст. 16 Закону України "Про ринок природного газу" вразливі споживачі мають право на субсидію для відшкодування витрат за спожитий природний газ та іншу адресну допомогу, що надається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України видатки на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг (житлові субсидії населенню) здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 6 статті 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як убачається з матеріалів справи, 29.01.2018 р. між управлінням соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації (розпорядник коштів), товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут" (товариство) та публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" (ПАТ) укладено договір №38Анmz85-18/11 про порядок здійснення розрахунків за надані послуги поставки природного газу пільговій категорії громадян та отримувачам житлових субсидій, який регламентує взаємовідносини сторін щодо відшкодування коштів за надання комунальних послуг з постачання природного газу пільговим категоріям громадян, які мають право на пільги та отримувачам житлових субсидій на оплату за спожитий природний газ за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, що здійснюється відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256 “Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету” (із змінами), Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 року №117 “Про Єдиний державний автоматизований Реєстр осіб, які мають право на пільги” (із змінами), Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року №848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) палива” (із змінами), Постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 року №187 “Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу” (із змінами), Постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016р. №534 "Деякі питання надання субсидій для відшкодування витрат на оплату послуг з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення та послуг з газо-, електропостачання для індивідуального опалення” (із змінами).

Відповідно до п. 2.1.8 договору відповідач зобов`язаний здійснювати розрахунки з позивачем за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам у відповідному бюджетному році відповідно до Постанови КМУ від 04.03.2002 року №256 “Про затвердження порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здіснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі - Порядок №256).

Вищезазначеним Порядком №256 встановлено механізм фінансування видатків з місцевих бюджетів щодо надання житлових субсидій населенню на оплату природного газу за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Зокрема, пунктом 3 Порядку № 256 передбачено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Відповідно до п. п. 5-7 Порядку №256 головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), об`єднаних територіальних громад на підставі інформації, зазначеної у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри сум, що підлягають перерахуванню, та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі: протягом місяця, але не пізніше 15 числа місяця, що настає за звітним періодом, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання); Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові органи обласних держадміністрацій в межах сум, отриманих від Казначейства за відповідним видом послуг, протягом двох операційних днів після отримання коштів субвенцій надають органам Державної казначейської служби платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки районних бюджетів, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, об`єднаних територіальних громад відповідно до фактичних зобов`язань з пільг, субсидій і допомоги населенню відповідних бюджетів на дату проведення платежів з їх оплати. Щомісячні суми субвенцій перераховуються органами Державної казначейської служби на рахунки місцевих бюджетів з урахуванням їх обсягів, передбачених у бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних бюджетах для відповідних місцевих бюджетів. Органи Державної казначейської служби протягом операційного дня з часу отримання відповідних платіжних доручень направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби.

Згідно з абзацом першим пункту 8 Порядку №256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій в межах отриманих коштів за відповідним видом послуг (витрат) перераховуються протягом двох операційних днів на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. При цьому Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів в межах отриманих коштів за відповідним видом послуг (витрат) здійснюють протягом двох операційних днів розрахунки із постачальниками відповідних послуг (абзац другий названого пункту).

Розрахунки за надані пільги та субсидії на оплату природного газу, послуг з транспортування, розподілу та постачання природного газу, тепло-, водопостачання і водовідведення з підприємствами-надавачами здійснюються на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в органах Казначейства, а за електроенергію на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в уповноваженому банку (абзац сьомий пункту 8 Порядку №256).

З матеріалів справи слідує та сторонами підтверджується, що станом на дату звернення з позовом до суду відповідачем повністю відшкодовано ТОВ "Хмельницькгаз збут" кошти за надання послуг з постачання природного газу категоріям громадян, які мають право на пільги, та отримувачам житлових субсидій на оплату за спожитий природний газ за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам у 2018 р.

Позивач, посилаючись на норми ст. 625 ЦК України, просить стягнути з відповідача за прострочення оплат по спожитому природному газу у 2018 році на підставі,зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. №256, умов договору 38222,14 грн. 3% річних та 55779,86 грн. інфляційних втрат за надані послуги постачання природного газу пільговій категорії громадян, а також 381344,63 грн. 3% річних і 550542,64 грн. інфляційних втрат за надані послуги постачання природного газу категорії громадян, що користуються житловою субсидією.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому порядок проведення розрахунків за надані надавачем послуги врегульований як умовами договору, так і низкою підзаконних нормативно-правових актів. У свою чергу, алгоритм дій відповідача щодо оформлення документів, що супроводжують процес надання послуг і проведення розрахунків за них, також чітко регламентований.

Судом враховується, що укладений сторонами договір не визначає конкретного строку здійснення відповідачем розрахунків з позивачем, натомість передбачає, що розрахунки здійснюються за рахунок субвенцій з державного бюджету відповідно до Постанови КМУ від 04.03.2002 року №256.

Правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами (у розмірі наданих пільг і субсидій, отриманих населенням) зазнають імперативного регулівного впливу держави, яка приймає законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг та субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. Отже, на виконання таких законодавчих актів держава в особі відповідних державних органів приймає підзаконні нормативні акти, до яких належить і Порядок №256.

При цьому незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема адміністративного (бюджетного), застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови.

Відповідач заперечує щодо порушення ним строків здійснення розрахунків з позивачем та зазначає, що грошові кошти на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг та субсидій, які надходили на рахунок відповідача, перераховувались на розрахунковий рахунок позивача відповідно до вимог Порядку №256, що підтверджується реєстрами, доведеними листами департаменту фінансів облдержадміністрації, та платіжними дорученнями.

З огляду на зазначене, позивачем не надано доказів відступлення відповідачем від унормованого порядку проведення розрахунків з позивачем і як наслідок - не доведено допущену відповідачем прострочку у виконанні грошових зобов`язань.

Також судом враховується, що відповідач проводив розрахунки не власними коштами. Державою фактично визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що, по суті, усуває відповідача від процесу розподілу отриманих грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні грошових коштів на рахунки позивача.

Матеріалами справи підтверджується, що заборгованість, яка виникла, утворилась через ненадходження коштів у вигляді державної субвенції на відшкодування субсидій та пільг на рахунок відповідача. Разом з тим, умовами договору передбачено, що розпорядник коштів зобов`язаний здійснювати розрахунки з товариством за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.

При цьому звертається увага на те, що позивачем будь-яких претензій, вимог щодо здійснення розрахунків за надання послуг з постачання природного газу категоріям громадян, які мають право на пільги, та отримувачам житлових субсидій не заявлялось.

З огляду на зазначене вище судом критично оцінюються доводи позивача щодо порушення строків здійснення відповідачем розрахунків з позивачем.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищенаведені обставини справи та положення законодавства, суд доходить висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю “Хмельницькгаз збут” до управління соціального захисту населення Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області про стягнення 38222,14 грн. три відсотка річних, 55779,86 грн. інфляційних втрат за надані послуги постачання природного газу пільговій категорії громадян; 381344,63 грн. три відсотка річних, 550542,64 грн. інфляційних втрат за надані послуги постачання природного газу категорії громадян, що користуються житловою субсидією, не підлягає задоволенню.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010 року Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Також у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України" Суд вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову витрати зі плати судового збору покладаються на позивача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові товариства з обмеженою відповідальністю “Хмельницькгаз збут”, м. Хмельницький до управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області, м. Хмельницький про стягнення 38222,14 грн. три відсотка річних, 55779,86 грн. інфляційних втрат за надані послуги постачання природного газу пільговій категорії громадян; 381344,63 грн. три відсотка річних, 550542,64 грн. інфляційних втрат за надані послуги постачання природного газу категорії громадян, що користуються житловою субсидією, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 17.07.2019 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 4 прим.: 1 – до справи, 2 – ТОВ “Хмельницькгаз збут” (29019, м. Хмельницький, пр. Миру, 41), 3, 4 – управління соціального захисту населення Хмельницької РДА (29018, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 4; 31344, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Бахматівці). Всім рек. з пов. про вруч.