Рішення № 83059275, 04.07.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/348/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона №90", Дніпропетровська обл., смт. Слобожанське до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Буд Проект", м. Харків про стягнення 25 920,00 грн. за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з додатковою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона №90" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Буд Проект" суму основного боргу у розмірі 25 920,00 грн., а також стягнення з останнього суму судового збору за подання позову.

11.02.2019 р. судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 922/348/19, розгляд якої здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 08.04.2019р. суд перейшов до розгляду справи № 922/348/19 за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначенням підготовчого засідання на "06" травня 2019 р. о 10:30.

Представник Позивача не з`явився, у наданій заяві (вх. № 15340 від 24.06.2019р.) позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд розглядати справу без участі представника позивача.

Представник Відповідача не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвали суду, що були направлені на адресу Відповідача повернулись до суду з довідкою поштового відділення, де зазначені причини повернення поштових відправлень - за закінченням терміну зберігання та інші причини не вручення.

Частиною 7 статті 120 ГПК України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Також, ухвалою суду, сторони були повідомлені про можливість надання додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотання, заяви та пояснення до суду у відповідний строк.

Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Між Товариством з додатковою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона №90" (Виконавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Буд Проект" (Замовник, Відповідач) 01 серпня 2018 року був укладений договір № 01/08 від 01.08.2018 року, про надання послуг транспорту, будівельної техніки і механізмів (надалі - Договір).

Згідно з умов п.1.1 Договору предметом є надання послуг автотранспортом, будівельною технікою та вантажопідйомними машинами та механізмами які належать Виконавцю, з особами, які мають право на керування такою технікою, в технічно справному стані для використання її у виробничій діяльності Замовника.

Вартість виконаних робіт та сума оплати за техніку визначається сторонами в акті здачі-приймання робіт (надання послуг) визначено згідно п. 2.1 Договору.

Так відповідно до п.2.2. Договору підставою для оплати виконаних робіт/послуг є акт виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно п. 4.1. Договору оплата за роботи, передбачені цим Договором здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця через 2 робочих дні після підписання акту виконаних робіт (наданих послуг).

З Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 407 від 21 серпня 2018 року вбачається, що ТДВ «Спеціалізована пересувна механізована колона № 90» було надано ТОВ "ГРАНД БУД ПРОЕКТ" послуги автокрана КС-4574 на загальну суму 90 720,00 грн., у тому числі ПДВ 15120,00 грн., де останній повинен був сплатити на користь Виконавця зазначену суму через два робочих дні після 21 серпня 2018 року, тобто не пізніше 23 серпня 2018 року.

Згідно п. 2.4. Договору за згодою Сторін Замовник може виконувати авансову оплату за надані послуги.

Відповідачем оплата за надані послуги проведена частково: - 10.08.2018 року в сумі 20160,00 грн., що підтверджується випискою банку від 10.08.2017 року по банківському рахунку ТДВ «Спеціалізована пересувна механізована колона № 90»; -17.08.2018 року в сумі 44 640,00 грн., що підтверджується випискою банку від 17.08.2018 року по банківському рахунку ТДВ «Спеціалізована пересувна механізована колона № 90».

Станом на 23.08.2018 року ТОВ "ГРАНД БУД ПРОЕКТ" повинна була бути сплаченою на користь ТДВ «Спеціалізована пересувна механізована колона № 90» вся сума зазначена в Акті здачі-приймання робіт ( надання послуг) № 407 від 21 серпня 2018 року, тобто 90 720,00 грн., а з урахуванням раніше сплачених сум 23.08.2918 року повинна була бути сплачена грошова сума в розмірі 25 920,00 грн.

В порушення положень п. 4.1. Договору оплата за роботи, передбачені цим Договором Замовником своєчасно в повному обсязі не проведена, у зв`язку з чим порушені права Позивача.

Оскільки Відповідачем в порушення вимог ч.1 ст. 193 ГК, ч.1 ст. 901 ЦК, ч.1 ст.903, та вимог п. 4.1 Договору надані послуги оплачені частково, то з 24.08.2018 року почав відраховуватись термін дії заборгованості в сумі 25920,00 грн.

11.12.2018 року за вихідним № 388 від 10.12.2018 року ТОВ "ГРАНД БУД ПРОЕКТ" було направлено претензію про сплату суми основного боргу за договором № 01/08 від 01.08.2018 року, про надання послуг транспорту, будівельної техніки і механізмів з двома екземплярами акту звіряння взаємних розрахунків, яка отримана 14.12.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповіді на претензію від ТОВ "ГРАНД БУД ПРОЕКТ" не надходило, а заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 31.01.2019 року погашена не була та складає 25 920,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом Верховенства права суд вирішив, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Буд Проект" (Ідентифікаційний код юридичної особи 38383639, місцезнаходження: 61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, будинок 44, литер Д-2, позиція 28) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона № 90» (Ідентифікаційний код юридичної особи: 01036247, місцезнаходження: 52005, Дніпропетровська обл. Дніпровський район, селище міського типу Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 74) суму основного боргу 25 920,00 грн. за договором № 01/08 від 01.08.2018 року про надання послуг транспорту, будівельної техніки і механізмів, а також суму сплаченого судового збору 1921,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "15" липня 2019 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Суддя І.П. Жигалкін