Ухвала суду № 83059258, 08.07.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"08" липня 2019 р.Справа № 922/1362/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

розглянувши заяву комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" про визнання недійсними договорів по справі

за заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, до Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території", м. Харків, про визнання банкрутом за участю :

ліквідатора – Драліна А.В.,

представника КП "ОІТЦ" – Радигіна Є.С. (дов., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю),

представника НАК "Нафтогаз України" – Саранюка В.М. (дов.),

ВСТАНОВИВ:

26.04.2019 на адресу суду надійшла заява комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" про визнання недійсним договорів про переведення боргу від 24.10.2018 № 1/10/18, № 2/10/18, № 3/10/18, № 4/10/18, № 5/10/18, № 6/10/18, № 7/10/18, № 8/10/18, № 9/10/18, № 10/10/18, № 11/10/18, № 12/10/18, № 47/10/17, які були укладені між Харківським обласним комунальним підприємством "Дирекція розвитку інфраструктури території", Комунальним підприємством "Обласний інформаційно-технічний центр" та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України".

Ухвалою суду від 26.04.2019 вказану заяву прийнято до розгляду, залучено до участі у справі в межах розгляду заяви комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" про визнання недійсними договорів - Куп`янську міську раду Харківської області, призначено заяву до розгляду в судовому засіданні на 21.05.2019.

В розгляді заяви оголошені перерви до 18.06.2019 об 11:00, 03.07.2019 о 10:00, 08.07.2019 о 12:30.

У судове засідання 08.07.2019 з`явились ліквідатор, представник заявника, представник НАК "Нафтогаз України", інші учасники судового процесу не з`явились, суд вважає, що їх нез`явлення не перешкоджає розгляду заяви в даному судовому засіданні.

Заявник у судових засіданнях підтримав подану заяву з урахуванням додаткових пояснень, поданих 05.06.2019, які долучені до справи.

Ліквідатор проти заяви заперечує з підстав, викладених у відзиві на заяву, який поданий електронною поштою 20.05.2019 та долучений до матеріалів справи.

НАК "Нафтогаз України" проти заяви заперечує з підстав, викладених у відзиві на заяву, який поданий 20.05.2019 та долучений до матеріалів справи, а також заперечень, які подані 18.06.2019 та долучені до матеріалів справи.

Куп`янською міською радою надані письмові пояснення щодо позову, які долучені до матеріалів справи. Представник Куп`янської міської ради в судовому засіданні 21.05.2019 підтримав подану заяву.

Вислухавши учасників судового процесу, які були присутні в судових засіданнях з розгляду заяви КП "ОІТЦ", дослідивши подані докази та матеріали справи, суд встанови наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.05.2017р. порушено провадження у справі про банкрутство Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Драліна Андрія Володимировича.

Постановою від 04.06.2019 Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території", код 03361721, визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Драліна А.В.

05.06.2019 оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

24.10.2018 між НАК "Нафтогаз України" (кредитор), ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території" (первісний боржник) та КП "Обласний інформаційно-технічний центр" (новий боржник) укладено договори :

- № 1/10/18 переведення 23 072 323,94 грн. боргу за Договором купівлі - продажу природного газу від 28.12.2012 № 13/2717-БО-32 ;

- № 2/10/18 переведення 68 417,22 грн. боргу за Договором купівлі - продажу природного газу від 28.12.2012 № 13/2716-ТЕ-32;

- № 3/10/18 переведення 13 869 891,60 грн. боргу за Договором купівлі-продажу природного газу від 25.11.2013 № 1672/14-БО-32 ;

- № 4/10/18 переведення 1 843 095,62 грн. боргу за Договором купівлі-продажу природного газу від 31.01.2014 № 2195/14-КП-32 ;

- № 5/10/18 переведення 998 401,26 грн. боргу за Договором купівлі-продажу природного газу від 18.12.02014 № 3224/15-КП-32 ;

- № 6/10/18 переведення 23 485 818,95 грн. боргу за Договором купівлі-продажу природного газу від 18.12.2014 № 3223/15-БО-32 ;

- № 7/10/18 переведення 13 555 836,64 грн. боргу за Договором постачання природного газу від 15.12.2015 № 2087/16-БО-32 ;

- № 8/10/18 переведення 4 353 801,04 грн. боргу за Договором постачання природного газу від 31.10.2016 р. № 2577/1617-БО-32;

- № 9/10/18 переведення 3 610 305,33 грн. боргу за Договором купівлі-продажу природного газу від 02.07.2012 № 010712-БО-32;

- № 10/10/18 переведення 18 990 622,88 грн. боргу за Договором про закупівлю природного газу від 23.01.2012 № 030112-БО-32;

- № 11/10/18 переведення 724 410,15 грн. боргу за Договором купівлі - продажу природного газу від 30.09.2011 № 14/2453/11;

- № 12/10/18 переведення 278 465,20 грн. боргу за Договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 р. № 14/2336/11.

За умовами договорів про переведення боргу за згодою кредитора первісний боржник переводить на нового боржника свій борг, який виник за зазначеними договорами купівлі-продажу природного газу. Новий боржник прийняв на себе борг первісного боржника у зобов`язанні та замінив первісного боржника у зобов`язанні. (п.1.1 Договорів).

Суд встановив, що на підставі рішення XXVIII сесії Куп`янської міської ради VII скликання від 26 травня 2017 року № 511-VII "Щодо повернення майна у комунальну власність територіальної громади м. Куп`янська, яке знаходиться у господарському віданні ХОКП "ДРІТ"" надано згоду на передачу у користування майна тепло виробничого призначення КП "Обласний інформаційно - технічний центр" на праві господарського відання, яке раніше використовувалося ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території".

02 серпня 2017 року між Куп`янською міською радою та КП "Обласний інформаційно - технічний центр" укладено договір № 02/08-17 про користування майном, що перебуває у власності територіальної громади міста Куп`янська.

Відповідно до умов договору № 02/08-17 від 02.08.2017 р. та акту приймання - передачі від 02.08.2017 Куп`янська міська рада передала КП "ОІТЦ" на праві господарського відання майно, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Куп`янська з метою впровадження господарської діяльності на території Куп`янської міської ради у сфері надання якісних послуг з теплопостачання (житлово-комунальних послуг).

Заявник посилається на те, що оспорювані договори суперечать ст. ст. 65, 75, 78, 136 ГК України, підпунктам 5.1.16; 5.3.1; пункту 10.4. Договору № 02/08-17 від 02.08.2017; п. 4.2 Статуту КП "ОІТЦ" та є недійсними відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України як такі, що суперечать вказаним нормам актів цивільного законодавства, ст. 241 ЦК України як такі, що укладені з перевищенням повноважень, ст. 207 ГК України, як такі, що не відповідають вимогам закону, або вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Суд не приймає дані посилання заявника з огляду на те, що відповідно до ст. 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Відповідно до частини десятої статті 78 ГК України особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.

Частинами другою та третьою статті 76 ГК України встановлено, що казенне підприємство створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. У рішенні про створення казенного підприємства визначаються обсяг і характер основної діяльності підприємства, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство, що створюється. Реорганізація і ліквідація казенного підприємства проводяться відповідно до вимог цього Кодексу за рішенням органу, до компетенції якого належить створення даного підприємства.

Відповідно до частини третьої статті 77 ГК України орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, здійснює контроль за використанням та збереженням належного підприємству майна, і має право вилучити у казенного підприємства майно, яке не використовується або використовується не за призначенням, та розпорядитися ним у межах своїх повноважень.

Згідно з приписами частини сьомої статті 77 ГК України казенне підприємство відповідає за своїми зобов`язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями казенного підприємства.

У частині 5 ст. 75 ГК України вказано, що державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об`єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до п. 2.2 Статуту КП "ОІТЦ" підприємство має відокремлене майно та самостійний баланс.

Підприємство може від свого імені укладати договори, набувати майнових і немайнових прав, нести обов`язки, бути позивачем і відповідачем у судах загальної юрисдикції (п. 2.3 Статуту).

Підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями відповідно до чинного законодавства (п. 2.5 Статуту).

Згідно з п. 4.2 Статуту підприємство зобов`язане забезпечувати ефективне цільове використання і збереження об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, переданих підприємству в господарське відання або на інших правових підставах.

Підприємство зобов`язане від свого імені набувати майнові і немайнові права, нести обов`язки, пов`язані з його діяльністю.

Відповідно до п. 6.3 Статуту директор підприємства:

- є повноважним представником Підприємства;

- діє без доручення від імені підприємства, представляє його інтереси на всіх підприємствах, в установах, та організаціях, в органах виконавчої влади, місцевого самоврядування, судових органах;

- укладає договори.

Згідно з п.1.1 Договору № 02/08-17 Куп`янською міською радою передано КП "ОІТЦ" на праві господарського відання майно у складі мереж, насосів, устаткування, приміщень, спеціального автотранспорту тощо, необхідного для надання житлово-комунальних послуг у сфері теплопостачання.

У відповідності до п.2.1 Договору № 02/08-17 майно передається і закріплюється з метою впровадження господарської діяльності на території Куп`янської міської ради у сфері надання якісних послуг з теплопостачання (житлово-комунальних послуг).

Після припинення дії цього Договору Підприємство зобов`язане повернути Власнику (Куп`янська міська рада) майно в стані не гіршому, ніж при прийнятті (з урахуванням зносу) протягом 30 календарних днів.

При цьому, Куп`янська міська рада зобов`язана не втручатися у господарську діяльність Підприємства (п.5.1.15. Договору).

Відповідно до п. 5.1.16 Договору (з урахуванням змін внесених Додатковою угодою від 18.07.2018) власник (Куп`янська міська рада) зобов`язана здійснювати контроль за ефективністю використання та збереження закріпленого за підприємством майна на праві господарського відання. Виключно за умови погодження з власником майна приймає рішення, зокрема, передачу майна або майнових прав, що належать підприємству, в заставу, майнову поруку, укладання договорів про переведення боргу, відступлення права вимоги.

З вищезазначених питань Власником приймається письмове рішення, яке доводиться до відома Підприємства

Відповідно до ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно - господарську діяльність підприємства.

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Суд зазначає, що оспорювані договори не є договорами, що стосуються розпорядження майном КП "ОІТЦ", яке передано останньому на праві повного господарського відання, не спрямовані на відчуження або обтяження майна, або погіршення якимось іншим чином саме стосовно майна підприємства, а за таких обставин та враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства суд вважає, що в даному випадку і не вимагалось погодження укладення оспорюваних договорів з Куп`янською міською радою.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що формулювання в Договорі № 02/08-17 умови про те, що виключно за умови погодження з власником майна приймає рішення про укладання договорів про переведення боргу не є чітким та коректно сформулюваною умовою, оскільки власник майна може приймати рішення лише щодо майна, переданого на праві господарського відання підприємству, та не має права втручатись у господарську діяльність комунального підприємства, з чого можна зробити висновок, що погодженню підлягають договори про переведення боргу, які стосуються саме переданого Куп"янською міською радою майна підприємству.

Однією з підстав для визнання спірних договорів про переведення боргу недійсними КП "ОІТЦ" є те, що оспорювані договори укладені під впливом тяжкої обставини, що згідно ст. 233 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Такими тяжкими обставинами заявник зазначає обов`язок захисту прав та інтересів споживачів теплової енергії, забезпечення початку опалювального сезону 2018/2019 p.p. в умовах дискримінації з боку постачальника НАК "Нафтогаз України". Заявник зазначає, що за відсутності вказаних обставин переведення на підприємство 104 851 389,83 грн. боргу без будь-яких компенсацій не було б вчинено або було б вчинено на інших умовах.

За змістом ч. 1 ст.233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Відповідно до позиції, яка викладена в п. 3.10. постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013 р. ознаками правочину, що підпадає під дію ст. 233 ЦК України, є вчинення особою правочину на вкрай невигідних для себе умовах (зокрема, реалізації за низьку оплату майна, що має значну цінність), під впливом тяжкої для неї обставини (наприклад, під загрозою банкрутства) і добровільно, тобто за відсутності насильства, обману чи помилки, можливо, навіть з ініціативи самого позивача. Доведення того, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено або було б вчинено на інших умовах, покладається на позивача.

Листом № 26-5814/1.8-18 від 12.09.2018 року Національна Акціонерна Компанія "Нафтогаз України" щодо подовження строку дії договорів постачання природного газу повідомила про те, що з моменту набрання чинності законної сили ухвали Господарського суду Харківської області від 05.03.2018 року по справі № 922/1362/17 питання щодо визначення правонаступництва за борговими зобов`язаннями перед НАК "Нафтогаз України" з оплати використаного ХОКП "ДРІТ" природного газу досі залишається не визначеним, що протирічить чинному законодавству України. Враховуючи невизначеність питання щодо правонаступництва за борговими зобов`язаннями ХОКП "ДРІТ" за використаний природний газ, що протирічить нормам статті 22 Закону України "Про теплопостачання", повідомлено про неможливість укладення договорів з КП "ОІТЦ" до врегулювання цього питання.

Заявник вказує, що НАК "Нафтогаз України" в усній формі було запропоновано укласти договори про переведення боргу з ХОКП "ДРІТ" на КП "ОІТЦ", а у разі не укладення таких договорів керівництво НАК "Нафтогаз України" погрожувало відмовити в постачанні природного газу та укладанні договорів на постачання природного газу в опалювальному сезоні 2018/2019 p.p

Листом від 03.10.2018 № 10/10 КП "ОІТЦ" повідомило НАК "Нафтогаз України" про те, що у зв`язку із провадженням господарським судом Харківської області справи № 922/1362/17 про банкрутство КП "ДРІТ" та припиненням КП "ДРІТ" господарської діяльності з виробництва теплової енергії, КП "ОІТЦ" отримало від територіальних громад м. Куп`янськ та смт. Чкаловське Чугуївського району Харківської області у господарське відання тепловиробничі об`єкти (котельні) цих громад для виробництва та постачання теплової енергії населенню та соціально важливим споживачам - лікарням, дошкільним та шкільним закладам.

Вказаним листом повідомлено, що КП "ОІТЦ" готово прийняти на себе боргові зобов`язання КП "ДРІТ" перед НАК "Нафтогаз України", які утворилися на прийнятих у господарське відання котельних у попередніх періодах та просило терміново надати проекти договорів про переведення боргу.

Листом від 17.10.2018 № 42/10 КП "ОІТЦ" направило на адресу НАК "Нафтогаз України" підписані акти розподілу заборгованості у розрізі котелень.

Листом від 18.10.2018 № 47/10 КП "ОІТЦ" направило на адресу НАК "Нафтогаз України" для розгляду та подальшого оформлення підписані з боку КП "ОІТЦ" та КП "ДРІТ" договори про переведення боргу.

Аналізуючи доводи заявника про дискримінацію та примус з боку НАК "Нафтогаз України" як постачальника, на якого покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, до укладення спірних договорів переведення боргу суд виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867 затверджено Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, згідно з яким на ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - НАК "Нафтогаз України") покладено спеціальні обов`язки.

Відповідно до п.1 вищевказаного Положення - це Положення визначає обсяг та умови виконання спеціальних обов`язків, що покладаються на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - спеціальні обов`язки), зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам без загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації.

Згідно з визначеним ч. 3 ст. 2 Закону України "Про ринок природного газу" принципом недискримінації рішення, дії, бездіяльність суб`єктів ринку природного газу не можуть призводити: 1) до юридичного або фактичного обсягу прав та обов`язків особи, який є відмінним від обсягу прав та обов`язків інших осіб у подібних ситуаціях, якщо тільки така відмінність не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу; 2) до юридичного або фактичного обсягу прав та обов`язків особи, який є таким, як і обсяг прав та обов`язків інших осіб у неподібних ситуаціях, якщо така однаковість не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу.

Погодження порядку погашення заборгованості з оплати спожитих енергоносіїв за попередній період є обов`язковим при укладенні договорів про постачання та транспортування енергоносіїв з правонаступниками реорганізованої теплопостачальної та/або теплогенеруючої організації.

Дискримінація – це ситуація, за якою особа або група осіб зазнає обмежень у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивну обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними. Пряма дискримінація полягає у застосуванні без об`єктивного й розумного обґрунтування різного поводження щодо осіб, які перебувають в однаковій ситуації, тобто йдеться про незаконну відмінність у поводженні з особами, що перебувають у схожій ситуації. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пічкур проти України" від 07.11.2013 (заява № 10441/06) (пункти 48-49) зазначив, що дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування (рішення у справі "Вілліс проти Сполученого Королівства" (Willis v. the United Kingdom), заява № 36042/97).

Суд зазначає, що КП "ОІТЦ" не доведено обставини дискримінації, а матеріали справи не містять доказів, що до інших контрагентів були застосовані інші умови.

Необхідним критерієм для визнання правочину недійсним на підставі ст. 233 ЦК України є доведення нерозривного причинно-наслідкового зв`язку між тяжкими обставинами та вчиненням спірного правочину, який вчиняється виключно для усунення та/або зменшення тяжких обставин, тобто внаслідок вчинення такого правочину особа отримує можливість усунути тяжку обставину, яка змусила її це зробити.

Суд вказує, що будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження обставин укладення КП "ОІТЦ" оспорюваних правочинів під впливом тяжкої для нього обставини до матеріалів справи не надано.

В обґрунтування своєї заяви КП "ОІТЦ" посилається також на те, що на час укладення спірних договорів переведення боргу від 24.10.2018 року на загальну суму 104 851 389,83 грн., НАК "Нафтогаз України" в установленому законом порядку не відмовлявся від таких вимог до ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території" у справі про банкрутство № 922/1362/17, що призводить до подвійного стягнення.

Суд зазначає, що ухвалою суду від 14.03.2019 у справі № 922/1362/17 затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включено вимоги НАК "Нафтогаз України" в сумі 3 200,00 грн. (перша черга), в сумі 207582769,36 грн. (четверта черга), в сумі 29634722,67 грн. (шоста черга), тобто до реєстру вимог кредиторів у справі № 922/1362/17 не було включено вимоги НАК "Нафтогаз України" на суму 104 851 389,83 грн., оскільки було відповідне повідомлення від НАК "Нафтогаз України".

Отже, твердження КП "ОІТЦ про подвійне стягнення заборгованості в сумі 104 851 389,83 грн. є необґрунтованими.

Суд встановив, що спірні договори укладені відповідно до ст. ст. 520-523 ЦК України з урахуванням ст. 22 Закону України "Про теплопостачання"

Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 521 ЦК України передбачено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Новий боржник у зобов`язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником (ст. 522 ЦК України).

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" зміна форми власності або перехід права власності на відповідні об`єкти з виробництва, постачання та транспортування теплової енергії, яка здійснюється в порядку, передбаченому законами України, не повинна призводити до погіршення умов та якості теплопостачання споживачам.

У разі якщо суб`єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб`єкт стає правонаступником за борговими зобов`язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб`єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

Договори про постачання та транспортування енергоносіїв укладаються з правонаступниками реорганізованої теплопостачальної та/або теплогенеруючої організації виключно за умови погодження порядку погашення заборгованості з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання за попередній період.

Учасник (засновник) теплопостачальної або теплогенеруючої організації у разі прийняття рішення про її ліквідацію забезпечує погашення боргу такої організації перед постачальниками енергоносіїв.

Суд вважає обґрунтованими посилання на неправильне включення сторонами в загальну суму переведеного боргу - судових витрат, стягнутих з ХОКП "ДРІТ" за рішеннями Господарського суду Харківської області.

Згідно ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Так, витрати щодо сплати судового збору не є зобов`язаннями, які виникли з договорів постачання природного газу, та не є складовою такого зобов`язання, а отже на такі суми не розповсюджується дія ст. 22 Закону України "Про теплопостачання".

Вищезазначені суми судового збору є складовою заборгованості, що виникла виключно на підставі рішень суду та не стосуються договірного зобов`язання, а отже і можливість передати цю частину заборгованості лише договірним шляхом неможливо, для цього нормами господарського процесуального законодавства передбачений інший порядок виконання такого обов`язку.

На підставі договорів про переведення боргу необхідно здійснити заміну сторони у виконавчому провадженні щодо стягнення судового збору, що на даний час є неможливим у зв`язку з перебуванням КП "ДРІТ" в процедурі банкрутства.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що лише включення сум по оплаті судового збору до умов оспорюваних договорів про переведення боргу не свідчить про недійсність таких договорів у цілому.

Одночасно, суд звертає увагу на те, що в пунктах 3.2 оспорюваних договорів визначено, що новий боржник зобов`язується перераховувати грошові кошти у сумі, зазначеній в п. 2.1. Договорів, в порядку та на умовах, що визначені відповідними Договорами постачання (купівлі-продажу) природного газу.

Так, КП "ДРІТ" прострочило виконання своїх зобов`язань за договорами постачання (купівлі-продажу) природного газу від 28.12.2012 № 13/2717-БО-32, від 28.12.2012 № 13/2716-ТЕ-32, від 25.11.2013 № 1672/14-БО-32, від 31.01.2014 № 2195/14-КП-32, від 18.12.02014 № 3224/15-КП-32, від 18.12.2014 № 3223/15-БО-32, від 15.12.2015 № 2087/16-БО-32, від 31.10.2016 р. № 2577/1617-БО-32, від 02.07.2012 № 010712-БО-32, від 23.01.2012 № 030112-БО-32, від 30.09.2011 № 14/2453/11, від 30.09.2011 р. № 14/2336/11. Строк виконання зобов`язань за вказаними договорами настав, у зв`язку з чим і були здійснені донарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" передбачено, що у разі наявності у виробника теплової та електричної енергії боргових зобов`язань перед НАК "Нафтогаз України" з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли до дати прийняття об`єктів, на яких здійснювалося виробництво теплової та електричної енергії, в управління управителем, погашення зазначених боргових зобов`язань здійснюється управителем за рахунок коштів, одержаних від погашення дебіторської заборгованості, що належала власнику (користувачу) майна об`єкта, на якому здійснюється виробництво теплової та електричної енергії, на дату прийняття його в управління управителем.

Тобто не за рахунок господарської діяльності КП "ОІТЦ", а саме за рахунок дебіторської заборгованості, яка виникла при експлуатації цих об`єктів до моменту їх передачі. Однак, оспорювані договори не містять умов, які були б погоджені сторонами, щодо строку та джерел погашення переведеного боргу, що суперечить вимогам Постанови Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018 p.

Таким чином, суд вважає, що умови оспорюваних договорів не містять положень, які визначені діючими нормами законодавства щодо таких договорів та такі договори не відповідають вимогам закону.

Таким чином, укладення спірних правочинів переведення боргу дійсно призвело до збільшення юридичного та фактичного обсягу обов`язків КП "ОІТЦ" без дотримання вимог діючого законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема якщо він суперечить актам цивільного законодавства.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 20, ч. 9 ст. 30 ГПК України, ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає наявними підстави для задоволення заяви КП "Обласний інформаційно-технічний центр" у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 129, 232-235 ГПК України, ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд

УХВАЛИВ:

Заяву комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" про визнання недійсними договорів задовольнити.

Визнати недійсними договори про переведення боргу від 24.10.2018 № 1/10/18, № 2/10/18, № 3/10/18, № 4/10/18, № 5/10/18, № 6/10/18, № 7/10/18, № 8/10/18, № 9/10/18, № 10/10/18, № 11/10/18, № 12/10/18, які були укладені між Харківським обласним комунальним підприємством "Дирекція розвитку інфраструктури території", Комунальним підприємством "Обласний інформаційно-технічний центр" та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України".

Стягнути з Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 3-й під`їзд, 5-й поверх, код 03361721) на користь Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 9-й під`їзд, 5-й поверх, код 32335218) витрати по сплаті судового збору в сумі 11526,00 грн.

Стягнути з Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код 20077720) на користь Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 9-й під`їзд, 5-й поверх, код 32335218) витрати по сплаті судового збору в сумі 11526,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дати складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 15.07.2019.

Суддя Яризько В.О.