Рішення № 83059195, 16.07.2019, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/162/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюк В.Г., розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

до відповідача: Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України"

про відшкодування збитків у порядку регресу в сумі 130 923 грн. 25 коп.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1

В засіданні приймали участь:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Описова частина:

14 березня 2019 року Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" звернулося у Господарський суд Рівненської області з позовом до відповідача Первинна профспілкова організація філії "Рівненська ДЕД" ДП "Рівненський облавтодор" про відшкодування збитків у порядку регресу в сумі 130 923 грн. 25 коп., в якому просить задоволити позов, посилаючись на ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 1166, 1172, 1188, 1191 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 15 березня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/162/19, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 02 квітня 2019 року.

Ухвалою суду від 02 квітня 2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), також відкладено розгляд справи на 16 квітня 2019 року.

12 квітня 2019 року через канцелярію суду від третьої особи надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просить суд відмовити в задоволенні позову, як безпідставному.

12 квітня 2019 року через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову, покликається на ту обставину, що позивачем невірно визначено відповідача у справі, вказує на те, що ОСОБА_1 не перебуває у трудових відносинах із відповідачем, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 16 квітня 2019 року розгляд справи відкладено на 14 травня 2019 року.

02 травня 2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якому останній наголошує на безпідставності наведених у відзивах на позовну заяву обставинах, просить суд позов задоволити в повному обсязі.

14 травня 2019 року через канцелярію суду відповідачем по справі подано заяву в якій останній просить суд зупинити провадження по справі до вирішення справи №563/501/18 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Ухвалою суду від 14 травня 2019 року, судом замінено первісного відповідача по справі №918/162/19 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" до Профспілкової організації "Рівненська ДЕД" ДП "Рівненський облавтодор" належним відповідачем - Дочірнім підприємством "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Остафова, будинок 7, ідентифікаційний код 31994540).

Ухвалою суду від 14 травня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження по справі №918/162/19 на 30 днів до 14 червня 2019 року.

Ухвалою суду від 14 травня 2019 року розгляд справи відкладено на 04 червня 2019 року.

23 травня 2019 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній знову просить суд зупинити провадження у справі №918/162/19 до вирішення справи в іншому суді, щодо притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності.

Щодо поданих позивачем заяв про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

У відповідності до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Як на підставу зупинення провадження у справі, відповідач вказував на розгляд справи №563/501/18 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (постанова якою притягнуто останнього до відповідальності є підставою позову у даній справі).

Однак в процесі розгляду справи, відповідачем подано поставу апеляційної інстанції, якою прийнято постанову по справі №563/501/18 та скасовано рішення, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Отже, рішення на підставі оскарження якого, відповідач просив суд зупинити провадження у справі, набрало законної сили, тому відпала необхідність в зупиненні провадження у справі.

Враховуючи зазначене вище, суд відмовляє в задоволенні клопотань відповідача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 04 червня 2019 року розгляд справи №918/162/19 розпочато спочатку у зв`язку із заміною відповідача. Підготовче засідання у справі призначено на 02 липня 2019 року.

01 липня 2019 року від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі, яку останній обґрунтовує тим, що постанову Корецького районного суду Рівненської області, яка є підставою позову, було скасовано постановою Рівненського апеляційного суду.

Ухвалою суду від 02 липня 2019 року відмовлено в задоволенні заяви Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про закриття провадження у справі №918/162/19 за позовом ПАТ "Європейський страховий альянс" до ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України про відшкодування збитків у порядку регресу в сумі 130 923 грн. 25 коп.

Ухвалою суду від 02 липня 2019 року закрито підготовче провадження у справі № 918/162/19 з 16 липня 2019 року. Призначено справу до судового розгляду по суті на 16 липня 2019 року.

08 липня 2019 року через відділ канцелярії суду позивачем подано клопотання в якому останній просить суд проводити судове засідання за відсутності представника позивача.

15 липня 2019 року через відділ канцелярії відповідачем подано клопотання в якому останній просить суд проводити судове засідання за відсутності представника відповідача.

У судове засіданні 16 липня 2019 року позивач, відповідач та третя особа не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про дату, місце та час судового засідання було належним чином повідомлені.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Неявка представників позивача, відповідача та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи.

Мотивувальна частина:

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представників сторін, судом встановлено.

05 вересня 2017 року між Львівською дирекцією Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (далі - Страховик) та ТОВ "Південьзахіделектромережбуд" (далі - Страхувальник) було укладено Договір страхування автотранспортних засобів №41905 (далі - Договір страхування, том 1, а.с. 6-10), відповідно до умов якого Страховик зобов`язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв`язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля TOYOTA CAMRY, державний номер НОМЕР_1 , VIN 4 НОМЕР_2 (далі - застрахований автомобіль).

18 березня 2018 року на автодорозі Київ - Чоп (276 км. + 650 м.), відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_2 внаслідок порушення (пунктів) 2.3.б.ПДР, п.12.1.ПДР, внаслідок чого було пошкоджено застрахований автомобіль, за фактом правопорушень, які призвели до скоєння ДТП складено адміністративний протокол БД048924 за статтею 124 КУпАП, зазначені обставини стверджуються довідкою про дорожньо-транспортну пригоду від 10 квітня 2018 року №3018079496281865 (том 1, а.с. 14).

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 25 квітня 2018 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (том 1, а.с. 16-17).

Постановою Корецького районного суду Рівненської області від 06 липня 2018 року провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 140 КУпАП (порушення норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху, чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях міст провадження робіт) закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

При цьому, Постановою суду від 25.04.2018 р. встановлено "з наявної в матеріалах справи схеми ДТП вбачається, що на 276 км автодороги Київ-Чоп на ділянці дороги, де мала місце ДТП, проїзна частина покрита ожеледицею", також, Постановою встановлено, що "крім того, з акту обстеження ділянки вулично- шляхової мережі від 18.03.2018, вбачається, що на проїжджій частині автомобільної дороги Київ-Чоп наявна ожеледиця, ковзання, дорожнє покриття на цій ділянці не оброблено протиожележними матеріалами", також даною Постановою встановлено, що "у схемі ДТП, так і в матеріалах справи відсутні відомості про належне інформування водіїв про такі дорожні умови, зокрема, відсутні відомості про наявність попереджувального дорожнього знаку 1.13 "слизька дорога" - ділянка дороги з підвищеною слизькістю проїзної частини та таблички до дорожнього знаку 7.12 "Ожеледиця".

На переконання позивача, бездіяльність ОСОБА_1 призвела до настання ДТП та пошкодження застрахованого транспортного засобу.

Матеріали справи містять висновок експертного автотоварознавчого дослідження №54/18 від 26 березня 2018 року та № 175/18 від 17.09.2018 року, згідно яких матеріальний збиток, заподіяний Страхувальнику в результаті вказаної вище ДТП, склав 130 923 грн. 25 коп.

На підставі повідомлення Страхувальника про подію з застрахованим автомобілем та заяви на виплату страхового відшкодування, сформованих страхових актів, Страховик на виконання умов Договору страхування виплатив Страхувальнику суму страхового відшкодування у 130 923 грн. 25 коп. (том 1, а.с. 46-47), що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (том 1, а.с. 48-53).

Оскільки ОСОБА_1 є працівником Відповідача, даний факт встановлений судом в Постанові від 06 липня 2018 року, позивач із метою досудового врегулювання спору звернувся до Відповідача із листом про необхідність виплати відшкодування (вих. № 110, том 1. а.с. 54), матеріали справи не містять відповіді на зазначену претензію.

Враховуючи вищенаведене, Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" просить суд стягнути з Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" збитків у порядку регресу в сумі 130 923 грн. 25 коп.

З зазначених обставин справи, суд вбачає, що позов є безпідставним з огляду на наступне.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до статті 1188 Цивільного Кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме - шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Матеріалами справи стверджено, Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс", як страховик, відшкодувало для страхувальника 130 923 грн. 25 коп., а тому звернулося з позовом про відшкодування збитків до відповідача Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" на підставі статті 1191 ЦК України, оскільки ОСОБА_1 є працівником відповідача, а враховуючи наведені вище норми права, саме на відповідача покладено обов`язок відшкодування завданих збитків своїми працівниками.

Також, судом при розгляді справи, враховані наступні норми права.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. З урахуванням обставин справи суд може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З огляду на положення ст. 22 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявність шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вина відповідача.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Аналогічні правові позиції знайшли свої відображення в п. 2. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992р., а також п. 6. роз`яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов`язаних з відшкодуванням шкоди" від 01.04.1994р., задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим у разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов: наявність правил поведінки, встановленого законом або договором, факту порушення такого правила поведінки винною особою, збитків у потерпілої особи, безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

З огляду на вищенаведені норми чинного законодавства, суд констатує, що на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі - наслідком такої протиправної поведінки.

При цьому, на позивача покладає обов`язок довести, що ці збитки є реальними, а не абстрактними, тобто у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

З урахуванням усього зазначеного вище, суд вбачає, що матеріалами справи стверджено наявність шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди), які підтверджуються висновками експертів та сплаченими коштами на відновлення транспортного засобу.

Разом з тим, матеріали справи не містять та позивачем не надано доказів протиправної поведінки відповідача (працівника відповідача ОСОБА_1 ), щодо неналежного виконання обов`язків по утриманню автодороги на якій трапилася ДТП.

Щодо посилань позивачем на постанову Корецького районного суду Рівненської області від 06 липня 2018 року, якою визнано вину ОСОБА_1 в порушенні ч.4 ст. 140 КУпАП, однак закритті провадження у справі у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, суд зазначає наступне.

Матеріали справи містять постанову Рівненського апеляційного суду від 03 червня 2019 року, якою суд встановив відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 140 КУпАП, оскільки при апеляційному розгляді було спростовано, що ОСОБА_1 будучи посадовою особою порушив правила, норми та стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільної дороги.

Також зазначеною постановою Рівненського апеляційного суду скасовано постанову Корецького районного суду Рівненської області від 06 липня 2018 року, яка є підставою позову та одним із доказів вини відповідача (його посадової особи), у настанні ДТП 18 березня 2018 року на автодорозі Київ - Чоп (276 км. + 650 м.).

З вищенаведеного слідує, що матеріали справи не містять доказів вини відповідача або ж його посадових осіб у настанні ДТП, і як наслідок наявності збитків.

Також, позивачем не обґрунтовано причинно-наслідковий зв`язок між діями або бездіяльністю відповідача або його посадових осіб та настанням ДТП, як зазначалося, постановою Рівненського апеляційного суду від 03 червня 2019 року вставнолено, що ОСОБА_1 будучи посадовою особою не порушив правила, норми та стандарти що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільної дороги.

Суд наголошує, матеріали справи не містять доказів протиправної поведінки відповідача (або його працівників), а отже останні не причетні до настання ДТП на автодорозі Київ - Чоп (276 км. + 650 м.).

Отже, Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" не довело належними та допустимими доказами наявності збитків у останнього врозмінні статті 22 ЦК України та наявності усіх складових для застосування до відповідача такої міри відповідальності, як стягнення збитків.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи усе зазначене вище, суд вбачає, позивачем не надано доказів, які підтверджують наявність збитків у Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" через дії або бездіяльність Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" або працівників останнього.

Відтак суд, в задоволенні позову відмовляє, як недоведеному та безпідставному.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що в задоволенні позову відмовлено, судовий збір в розмірі 1 963 грн. 85 коп. залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 17 липня 2019 року.

Суддя Торчинюк В.Г.

Віддруковано 5 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (03038, м. Київ, вул. Ямська 28-А);

3 - відповідачу рекомендованим (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Остафова, будинок 7);

4 - відповідачу рекомендованим (33027, Рівненська область, м. Рівне, вул. Київська, 24А);

5 - третій особі рекомендованим (АДРЕСА_1.