Ухвала суду № 83059005, 16.07.2019, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

16 липня 2019 року № 10/70

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Легун А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у справі №10/70 від 06.03.2007 про банкрутство державного підприємства "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" (далі - ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів"), 27519, Кіровоградська область, Світловодський район, село Павлівка, вул. Леніна, 2А,

заяву кредитора - Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - ГУ ДФС у Кіровоградській області) (код ЄДР 39393501, 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55 - правонаступника Олександрійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській (код ЄДР 39481571, вул. Пролетарська, 17, м. Олександрія, Кіровоградська область)

до банкрута - ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів", 27519, Кіровоградська область, Світловодський район, село Павлівка, вул. Леніна, 2А,

про визнання грошових вимог в сумі 221 049,33 грн та 3 842,00 грн судового збору

ПРЕДСТАВНИКИ:

від кредиторів - участі не брали;

від банкрута - участі не брали.

В засіданні суду приймають участь:

- від прокуратури - Газібар М.М., посвідчення № 046635 від 13.04.2017;

- від Міністерства юстиції України - Кривенко А.С., довіреність №б/н від 14.02.2019;

- від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - Коваленко О.М., довіреність №2431-03/1164 від 19.06.2018.

В засіданні суду 18.06.2019 оголошено перерву до 11:00 - 16.07.2019.

В засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

ВСТАНОВИВ:

Постановою від 26.06.2013 господарський суд визнав ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру щодо банкрута ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів".

Оголошення про визнання боржника банкрутом опубліковано в газеті "Урядовий кур`єр" № 125 16 липня 2013 року.

Ухвалою від 30.05.2014 господарський суд в ліквідаційній процедурі банкрута визнав грошові вимоги кредиторів та затвердив реєстр вимог кредиторів банкрута ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів", звільнив арбітражного керуючого Заболотного Г.В. від виконання повноважень ліквідатора ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" з 30.05.2014, призначив ліквідатором ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" арбітражного керуючого Чорнокондратенко І.П.

Ухвалою від 12.08.2014 господарський суд звільнив арбітражного керуючого Чорнокондратенко І.П. від виконання повноважень ліквідатора банкрута з 12.08.2014, призначив ліквідатором ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" арбітражного керуючого Авраменка І.М.

До господарського суду 13.05.2019 надійшла заява №2/8/1126/1000 від 10.05.2019 Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області про визнання грошових вимог до банкрута в сумі 221 049,33 грн та 3 842,00 грн судового збору.

Відповідно до п. 1-1 Розділу Х "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції після набрання чинності Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) (далі - Закон) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури".

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону - з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарським судом затверджується реєстр вимог кредиторів і формуються представницькі органи кредиторів.

Законом обмежено строк подання заяв поточних кредиторів двома місяцями з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Вимоги кредиторів, які у встановлений строк не звернулися до господарського суду, погашаються в шосту чергу. (п. 29 Інформаційного лист ВГСУ від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212- VІ)

Ухвалою від 17.05.2019 господарський суд прийняв заяву №2/8/1126/1000 від 10.05.2019 Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області про визнання грошових вимог до банкрута в сумі 221 049,33 грн та 3 842,00 грн судового збору. Розгляд заяви кредитора призначив на 18.06.2019. Зобов`язав кредитора до засідання суду, не пізніше 11.06.2019, надати господарському суду: письмово викладені обґрунтування підстав нарахування грошових вимог до банкрута в період з вересня 2013 року по квітень 2016 року з урахуванням положень абз. 3 ч. 1 ст. 38 Закону. Зобов`язав ліквідатора, арбітражного керуючого Авраменка І.М. до засідання суду, не пізніше 11.06.2019, надати господарському суду: письмове повідомлення заявника про результати розгляду банкрутом вимог кредитора, відповідно до вимог ч. 5 ст. 23 Закону. Явку ліквідатора, арбітражного керуючого Авраменка І.М. та повноважного представника Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області в засідання суду визнав обов`язковою.

Ухвалою від 11.06.2019 господарський суд заяву №б/н від б/д Головного управління ДФС у Кіровоградській області задовольнив. Залучив до участі у справі №10/70 про банкрутство ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" Головне управління ДФС у Кіровоградській області (код ЄДР 39393501, 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55), як правонаступника кредитора - Олександрійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській (код ЄДР 39481571, вул. Пролетарська, 17, м. Олександрія, Кіровоградська область).

Вимоги кредитора обґрунтовані, зокрема, такими обставинами.

"Боржник" перебуває на обліку в Олександрійській об`єднанні державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області як платник єдиного соціального внеску з 01.08.2013.

Станом на 15.03.2016 „Боржник" має заборгованість по єдиному соціальному внеску в сумі 221 049,33 грн, в т.ч. 221 049,33 грн основного платежу.

Заборгованість з єдиного соціального внеску:

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

Відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності з 01.01.2011, зі змінами та доповненнями, визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження орган), що здійснює його збір та ведення обліку.

"єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування" (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що: „роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання. які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та Інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, Інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки Із застрахованими особами".

Пунктами 1 та 4 ч. 2 ст. 6 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що:

„Платник єдиного внеску зобов`язаний:

своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок

подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування".

„Єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - па суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування")

„Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 І 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік (ч. 8 ст. 9 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

Так, „Банкрут" подав до контролюючого органу звіт:

за вересень 2013 року нарахувавши „загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього (р.3+р.5+р6-р.7) - 14 701,91 грн" (рядок 8).

за червень 2014 року нарахувавши „загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього (р.3+р.5+р6-р.7) - 11 418,27 грн" (рядок 8).

за липень 2014 року нарахувавши „загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього (р.3+р.5+р6-р.7) - 12 245,59 грн" (рядок 8).

за серпень 2014 року нарахувавши „загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього (р.3+р.5+р6-р.7) - 13 353,75 грн" (рядок 8).

за вересень 2014 року нарахувавши „загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього (р.3+р.5+р6-р.7) - 14 049,42 грн" (рядок 8).

за жовтень 2014 року нарахувавши „загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього (р.3+р.5+р6-р.7) - 14 487,70 грн" (рядок 8).

за листопад 2014 року нарахувавши „загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього (р.3+р.5+р6-р.7) - 11 447,75 грн" (рядок 8).

за грудень 2014 року нарахувавши „загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього (р.3+р.5+р6-р.7) - 9 575,66 грн" (рядок 8).

за січень 2015 року нарахувавши „загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього (р.3+р.5+р6-р.7) - 9 903,89 грн" (рядок 8).

за лютий 2015 року нарахувавши „загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті. всього (р.3+р.5+р6-р.7) - 9 667,42 грн" (рядок 8).

за березень 2015 року нарахувавши „загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього (р.3+р.5+р6-р.7) - 9 991,30 грн" (рядок 8).

за квітень 2015 року нарахувавши „загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього (р.3+р.5+р6-р.7) - 9 972,71 грн" (рядок 8).

за травень 2015 року нарахувавши „загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього (р.3+р.5+р6-р.7) - 10 115,02 грн" (рядок 8).

за червень 2015 року нарахувавши „загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього (р.3+р.5+р6-р.7) - 9 972,54 грн" (рядок 8).

за липень 2015 року нарахувавши „загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього (р.3+р.5+р6-р.7) - 9 053,48 грн" (рядок 8).

за серпень 2015 року нарахувавши „загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього (р.3+р.5+р6-р.7) - 5 459,24 грн" (рядок 8).

за вересень 2015 року нарахувавши „загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього (р.3+р.5+р6-р.7) - 5 578,60 грн" (рядок 8).

за жовтень 2015 року нарахувавши „загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього (р.3+р.5+р6-р.7) - 4 832,60 грн" (рядок 8).

за листопад 2015 року нарахувавши „загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього (р.3+р.5+р6-р.7) - 6 324,60 гри" (рядок 8).

за грудень 2015 року нарахувавши „загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього (р.3+р.5+р6-р.7) - 7 816,60 грн" (рядок 8).

за січень 2016 року нарахувавши „загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті. всього (р.3+р.5+р6-р.7) - 5 270,32 грн" (рядок 8).

за лютий 2016 року нарахувавши „загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті. всього (р.3+р.5+р6-р.7) - 5 270,32 грн" (рядок 8).

за березень 2016 року нарахувавши „загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього (р.3+р.5+р6-р.7) - 5 270,32 грн" (рядок 8).

за квітень 2016 року нарахувавши „загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього (р.3+р.5+р6-р.7) - 5 270,32 грн" (рядок 8).

Відповідно до ч. 16 ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Таким чином, відповідно до довідки про заборгованість, розрахунку заборгованості та інтегрованої картки, за „Банкрутом" рахується заборгованість з єдиного соціального внеску в сумі 221 049,33 грн, в т.ч. 221 049,33 грн основного платежу.

"У другу чергу задовольняються: вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та Інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників)" (п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

Пунктом 3.1. ч. 1 ст. 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.

Частиною 1 ст. 12 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що: "Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску".

Органи доходів і зборів мають право: стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску, (п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

„Банкрут" самостійно подавав до контролюючого органу звіти в період вересень 2013 - квітень 2016 року, якими нараховував суму єдиного внеску, що підлягає сплаті.

Таким чином, підставами нарахування грошових вимог до банкрута в період з вересня 2013 року по квітень 2016 року є самостійно подані Боржником до контролюючого органу звіти з єдиного внеску в період вересень 2013 - квітень 2016 p.p.

Щодо підстав для звернення до суду з заявою про визнання грошових вимог до банкрута за період з вересня 2013 року по квітень 2016 року, контролюючий орган в даному випадку керується ч. 4 ст. 23 Закону.

За повідомленням №02-07_292_від 07.06.2019 ліквідатора, арбітражного керуючого Авраменка І.М. у відповідності до ст. 98 Закону ліквідатор мас право залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами.

Отже, укладаючи угоди цивільно-правового характеру з фізичними особами щодо охорони майна, бухгалтерських послуг, тощо, ліквідатор у відповідності до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, ліквідатором здійснювалось подача з відповідного до органів ДФС та Пенсійного фонду України Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

У відповідності до ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове.державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є

"1) роботодавці:

підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою -підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видим діяльності відповідно до відомостей з Єдиного дероюавного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;"

Крім того, даним Законом регулюються відносини, пов`язані з нарахуванням та сплатою єдиного соціального внеску загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яке безпосередньо впливає на визначення розміру пенсійного забезпечення застрахованої особи, а саме;

У відповідності до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення"

"застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування".

Таким чином, у відносинах між боржником та особою, з якою укладено договір цивільно-правового характеру діють спеціальні закони: "Про пенсійне забезпечення", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Олександрійська об`єднана ДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області звернулась із вимогою про визнання грошових вимог після спливу строку на пред`явлення вимог, встановлених ст. 38 Закону.

Враховуючи вищевикладене, ліквідатор повідомив про визнання грошових вимог в сумі 221 049,33 грн та 3 842,00 грн судового збору з віднесенням їх до шостої і першої черги задоволення відповідно.

Оскільки розгляд грошових вимог, як конкурсних так і поточних здійснюється безпосередньо господарським судом і суд не обмежений позицією розпорядника майна чи ліквідатора банкрута, відповідно, має право здійснити перевірку підстав таких грошових вимог незалежно від наявності чи відсутності відповідного повідомлення ліквідатора на адресу кредитора.

В результаті здійснення перевірки підстав таких грошових вимог господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для їх визнання виходячи з такого.

За ч. 1 ст. 2 Закону - провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

За ч. 1 ст. 98 Закону - арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право, зокрема: залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав;

у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

вимоги за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

виконання зобов`язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом. (ч. 1 ст. 38 Закону)

Відповідно, з припиненням господарської діяльності, боржник (банкрут) не має права укладати будь-які угоди направлені на здійснення такої діяльності.

При цьому, як зазначалося раніше, за ст. 98 Закону, угоди пов`язані з забезпеченням виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією чи ліквідатора укладаються арбітражним керуючим з іншими особами та спеціалізованими організаціями з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами.

Тобто, стороною у такому договорі за визначенням вказаної норми Закону - є арбітражний керуючий, а не боржник чи банкрут.

Відповідно, при укладені таких угод платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є роботодавець за переліком, визначеним п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

В даному випадку роботодавцем має бути арбітражний керуючий.

За приписами ч. 2 ст. 41 вказаного Закону ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю.

При цьому, наявність незвільнених працівників - є порушенням вищевказаної норми Закону.

Згідно положень п. 1.3. ст. 1 Податкового Кодексу України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 7 Закону, щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства:

- розпорядження майном боржника;

- мирова угода;

- санація (відновлення платоспроможності) боржника;

- ліквідація банкрута.

Аналіз положень п. 1.3. ст. 1 Податкового Кодексу України та ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 38 Закону, дає підстави дійти до висновку, що з моменту визнання боржника у справі про банкрутство банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, порядок погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з такого боржника регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Положеннями ст. 2 ГПК України визначено основні засади (принципи) господарського судочинства.

Відповідно п. 1 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією із основних засад (принципом) господарського судочинства є верховенство права.

У пункті 3.1. Рішення Конституційного Суду України від 29.06.2010 у справі №1-25/2010 зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

З системного аналізу положень п. 1.3. ст. 1 Податкового Кодексу України та положень ч. 1 ст. 38 Закону, вбачається, що з моменту визнання боржника банкрутом (ухвалення постанови у справі про банкрутство) у банкрута не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) (котрі нараховані після моменту визнання боржника банкрутом банкрутом), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Відповідно до положень п. 36.1. ст. 36 Податкового Кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з положеннями підпункту 37.3. ст. 37 Податкового Кодексу України, підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб.

Оскільки у розумінні п. 1.3. ст. 1 Податкового Кодексу України, вказаний кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом, а також беручи до уваги те, що положеннями статті 38 Закону (яка встановлює наслідки визнання боржника банкрутом внаслідок відкриття ліквідаційної процедури, що є однією із судових процедур у справі про банкрутство) встановлено, що з моменту визнання боржника банкрутом (ухвалення постанови у справі про банкрутство) у банкрута не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), господарський суд, на підставі підпункту 37.3. ст. 37 Податкового Кодексу України, дійшов до висновку, що приписами ст. 38 Закону передбачено підставу для припинення податкового обов`язку боржника, якого визнано банкрутом, щодо обчислення та сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) термін сплати яких настав після моменту визнання боржника банкрутом.

Відповідно до п. 33.1. ст. 33 Податкового Кодексу України, податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.

Виникнення у боржника, щодо якого введено ліквідаційну процедуру у справі про банкрутство, податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав після моменту визнання боржника банкрутом, буде нести за собою порушення права такого боржника, яке визначене законодавством, на звільнення від сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що у свою чергу суперечить принципу правової визначеності, який є одним із елементів верховенства права.

Як було зазначено, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч. 1 ст. 38 Закону).

Приписами ч. 1 ст. 38 Закону не передбачено виникнення податкового обов`язку у боржника, щодо якого господарським судом відкрито ліквідаційну процедуру, з підстав самостійного визначення таким боржником обов`язку щодо обчислення та декларування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 38 Закону, а також положення підпункту 1.3. ст.1 та підпункту 14.1.147 ст. 14 Податкового Кодексу України, суд дійшов висновку, що подання боржником, щодо якого введено ліквідаційну процедуру, декларацій до контролюючого органу не є підставою виникнення у такого боржника зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Господарський суд, з урахуванням приписів ч. 5 ст. 23 та ч. 2 ст. 25 Закону, перевіряє обґрунтованість та законність дій розпорядника майна боржника та власне боржника, щодо розгляду грошових вимог, про що за результатами розгляду виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна або ліквідатором до реєстру вимог кредиторів та розмір грошових вимог кредиторів, які підлягають відхиленню.

Боржник у справі про банкрутство, щодо якого ухвалене рішення про визнання його банкрутом, на підставі положень ст. 38 Закону має право на легітимне очікування щодо звільнення від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Легітимні очікування безпосередньо випливають із конституційної норми ч. 2 ст. 19 Конституції України про те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Характеристика очікувань як легітимних поєднує в собі: 1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб`єктивного права, 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

Звільнення від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом передбачена законом (ч. 1 ст. 38 Закону), а також зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов`язання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 45 Закону - кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому у першу чергу задовольняються витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії.

Відповідно до відомостей ч. 7 ст. 115 Закону - звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Враховуючи вищенаведене, податковий борг з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 221 049,33 грн, який виник після визнання боржника банкрутом, не є витратами, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії.

При цьому, вищевказане узгоджується з висновком про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 910/14827/16.

З огляду на вищевикладене, грошові вимоги кредитора - Головного управління ДФС у Кіровоградській області (правонаступника Олександрійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській) до банкрута - ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" в сумі 221 049,33 грн податкового боргу підлягають відхиленню.

Оскільки грошові вимоги кредитора до банкрута судом не визнані повністю, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на кредитора.

Керуючись ст. 1-2, 23-24, 38, 45, п. 1-1 Розділу Х "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI), ст. 3, 12, 129, 234-235, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Грошові вимоги кредитора - Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код ЄДР 39393501, 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55 - правонаступника Олександрійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській (код ЄДР 39481571, вул. Пролетарська, 17, м. Олександрія, Кіровоградська область) до банкрута - ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" в сумі 221 049,33 грн податкового боргу - відхилити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Примірники ухвали направити кредиторам, включеним до реєстру вимог кредиторів (п. 1 ухвали від 30.05.2014, в тому числі: ГУ ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55), як правонаступнику Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, Головному управлінню Пенсійного фонду України Кіровоградської області, як правонаступнику Світловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області, Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Михайлівська, 64), як правонаступнику Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Олександрійському районі Кіровоградської області, Кіровоградському обласному центру зайнятості як правонаступнику Світловодського міськрайонного центру зайнятості (25015, м. Кропивницький, вул. Леоніда Куценка, буд. 12), Павлівській сільській раді (Кіровоградська обл., Світловодський р-н, с. Павлівка); Світловодській районній раді (Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Леніна, 14), Державному агентству України з управління державними корпоративними правами та майном (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3), Міністерству економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2), Міністерству оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрянофлотський, 6), Державній службі України з надзвичайних ситуацій (01030, м. Київ, вул. О. Гончара, 55-А), управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (25015, м. Кіровоград, вул. Пашутінська, 1), Міністерству екології та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35), Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області (25022, м. Кропивницький, вул. Дзержинського, 84/37), прокурору Кіровоградської області (25006, м. Кропивницький, вул. В.Пермська, 4), Міністерству економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2), Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9), представнику трудового колективу - ОСОБА_1 (АДРЕСА_12), гр. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), гр. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), гр. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ), Міністерству юстиції України, Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, Городецького, 13), ПАТ ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" в особі філії "Кіровоградський аукціонний центр" (25009, м. Кропивницький, вул. Глінки, 2, оф. 303), ліквідатору - арбітражному керуючому Авраменку І.М. (36014, м. Полтава, вул. Шведська, 2, оф. 417), гр. ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 ), гр. ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 ), гр. ОСОБА_7 ( АДРЕСА_8 ), гр. ОСОБА_8 ( АДРЕСА_9 ), гр. ОСОБА_9 ( АДРЕСА_10 ), гр. ОСОБА_10 ( АДРЕСА_11 ), Державному агентству резерву України (вул. Пушкінська, 28, м. Київ, 01601).

Повний текст ухвали складено 17.07.2019.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.