Ухвала суду № 83055897, 16.07.2019, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/8460/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року м. Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

слідчого судді - Осіпенко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання – Тиріної В.С.,

за участю прокурора Сватівського відділу Старобільської місцевої прокуратури Луганської області – Тарасова О.С.,

слідчого СВ Сватівського ВП ГУНП в Луганській області - Петрієнка Г.Г.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

захисників – Малика Д.О., Рибаса А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сватове Луганської області клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Курячівка Старобільського району Луганської області, громадянина України, маючого вищу освіту, який працює на посаді начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Сватівського ВП ГУНП України в Луганській області старший лейтенант поліції Петрієнко Г.Г. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вказавши, що ОСОБА_1 будучи призначеним на посаду начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме у одержанні службовою особою неправомірної вигоди, для себе чи третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Обґрунтовуючи клопотання сторона кримінального провадження посилається на те, що Старобільською місцевою прокуратурою Луганської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42019131580000032 від 16 квітня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про що до ЄРДР внесено відповідну інформацію.

Слідчий вважає наявними підстави для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У зв`язку з цим, просить обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор Тарасов О.С. та слідчий Петрієнко Г.Г. подане клопотання підтримали, просили його задовольнити, вважали, що підозра є обґрунтованою, наявні ризики, що дають підставу для застосування саме вказаного запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу відносно нього у вигляді тримання під вартою.

Захисники Малик Д.О., Рибас А.С. в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували посилаючись на те, що підстав для обрання, зазначеного слідчим в клопотанні запобіжного заходу не має, оскільки відсутня обґрунтованість підозри, не доведені ризики зазначені у клопотанні, просили відмовити у задоволенні клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за необґрунтованістю.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали надані з клопотанням, слідчий суддя приходить до наступного:

Зі змісту ст. 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зокрема спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті зазначено в частині 2 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог, передбачених в ст. 178 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 цього кодексу, повинен оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу.

Частина 5 цієї статті наголошує на тому, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований зокрема, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років,

Судом встановлено, що Старобільською місцевою прокуратурою Луганської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42019131580000032 від 16 квітня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про що до ЄРДР внесено відповідну інформацію.

15 липня 2019 року слідчим СВ Сватівського ВП ГУНП в Луганській області Петрієнком Г.Г., за погодженням з процесуальним керівником прокурором Сватівського відділу Старобільської місцевої прокуратури Луганської області Тарасовим О.С. в порядку ст. 277, 278 КПК України, складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України відносно ОСОБА_1 , яке йому було вручене в цей же день.

Відповідно до вимог ст.17 Закону України № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а відповідно до ст.18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу», повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар ОСОБА_2 проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в даному випадку.

Про обґрунтованість підозри свідчать досліджені слідчим суддею під час розгляду клопотання наступні докази, а саме: заява ОСОБА_3 від 12.07.2019 року про надання грошових коштів у розмірі 7500 гривень; протокол огляду, помітки та вручення грошових коштів 150 купюр номіналом по 50 гривень (від 02.07.2019 року) ОСОБА_3 для їх використання при проведенні контролю за вчиненням злочину; заява ОСОБА_3 про долучення до матеріалів провадження посвідчення тракториста – машиніста № 020150 від 05.07.2019 року; протокол проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_1 в ході якого було вилучено 3 купюри номіналом по 50 гривень, які протоколом огляду, помітки та вручення грошових коштів від 02.07.2019 року були вручені ОСОБА_3 для їх використання при проведенні контролю за вчиненням злочину.

Під час розгляду питання про обґрунтованість підозри слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини викладена у справі Мюррей проти Сполученого Королівства, відповідно до якого факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України - термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

Як вбачається з самого клопотання та наданих стороною обвинувачення матеріалів, що його обґрунтовують, зазначені обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в самому клопотанні слідчого. Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя лише визначає, що причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозрюваного, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановлено.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КПК України.

Розглядаючи питання доцільності обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді його тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду свідчать вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; характер та суспільна небезпека вчиненого кримінального правопорушення.

Про існування ризиків, передбачених п.2, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: впливати на свідків кримінального правопорушення, спроби знищити, сховати або спотворити документи свідчить те, що ОСОБА_1 працює на посаді начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області і в нього є доступ до документів, які можуть мати значення для кримінального провадження, крім того, ОСОБА_1 займаючи посаду начальника, може впливати на членів екзаменаційної комісії з приймання теоретичних і практичних іспитів для отримання права керувати машинами.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, яке згідно статті 12 цього кодексу, класифікується як тяжкий злочин.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 підлягає задоволенню. В той же час, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим кодексом. Крім того, слідчий суддя при визначенні розміру застави враховує не лише тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_1 , а і майновий стан сім`ї, наявність утриманців, стан здоров`я підозрюваного та членів його родини.

Згідно з частиною 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина 7 ст. 182 КПК України вказує на те, що у випадках, передбачених частинами 3-4 ст. 183 цього кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зі змісту статті 202 ч. 4, 5 КПК України слідує, що підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. Перевірка документа, що підтверджує внесення застава, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Частина 3 статті 182 КПК України зазначає, у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюється уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Таким чином відповідно до вище перелічених статей суд вважає за необхідне при винесенні ухвали щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу в розмірі 50 (п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 100350 (сто тисяч триста п`ятдесят) гривень 00 копійок, яку він має право у будь який момент внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, після чого він може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Але у випадку невиконання вище перелічених обов`язків, застава може бути звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Керуючись вимогами ст. ст.131,132,176,177,178,183,184,197,198 КПК України та ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Сватівського ВП ГУНП в Луганській області Петрієнка Геннадія Геннадійовича погоджене прокурором Сватівського відділу Старобільської місцевої прокуратури Луганської області Тарасовим Олександром Сергійовичем про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019131580000032 від 16 квітня 2019 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13 вересня 2019 року, включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України встановити ОСОБА_1 заставу в розмірі 50 (п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 100350 (сто тисяч триста п`ятдесят) гривень 00 копійок, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, одержувач коштів: ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26297948, Банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача 37317017002672.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, перебуває чи зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, роботи;

В разі внесення застави, вище перелічені обов`язки, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному роз`яснюється положення п. п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів безпосередньо до Луганського апеляційного суду.

Слідчий суддя: Л.М. Осіпенко