Рішення № 83053786, 03.07.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/40912/18

Провадження № 2/761/2754/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Ющенко Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 3» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

25.10.2018 року ТОВ «Рада 3» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 18394,59 грн., інфляційних втрат в сумі 968,27 грн., 3% річних в сумі 525,51 грн., а також судових витрат по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що позивач обслуговує будинок АДРЕСА_3 , відповідно до установчого договору про створення та діяльність ТОВ «Рада 3», укладеного між ЗАТ «Позняки-Жил-Буд» та ОСОБА_3 та затвердженого протоколом загальних зборів учасників № 1 від 23.08.2002 року. При цьому, відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_4 , яким позивачем, на підставі договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкових територій, укладеного 03.10.2000 року між ними, надаються житлово-комунальні послуги. Оскільки у відповідачів виникла заборгованість за житлово-комунальні послуги, яку вони у добровільному порядку не сплачують, представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Рада 3» заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.12.2016 року по 31.08.2018 року в сумі 18394,59 грн., інфляційних втрат в сумі 968,27 грн., 3% річних в сумі 525,51 грн., а також судових витрат по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.

Ухвалою від 01.11.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 28.02.2018 року розгляд справи вирішено продовжити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні. Також через канцелярію суду подав відзив на позов, у якому виклав заперечення проти нього.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, однак через канцелярію суду подала відзив на позов, в якому виклала заперечення проти нього та просила відмовити у його задоволенні.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_4 .

Відповідно до установчого договору про створення та діяльність ТОВ «Рада 3», укладеного між ЗАТ «Позняки-Жил-Буд» та ОСОБА_3 та затвердженого протоколом загальних зборів учасників № 1 від 23.08.2002 року, відповідно до якого ТОВ «Рада 3» обслуговує будинок АДРЕСА_3 .

Згідно з договором про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкових територій, укладеного 03.10.2000 року між ТОВ «Рада 3» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , позивач взяв на себе зобов`язання надавати відповідачам послуги з утримання будинку та прибудинкової території, комунальні та інші послуги. При цьому, відповідачі в свою чергу взяли на себе зобов`язання здійснювати оплату за надані послуги на користь позивача у передбачений умовами договору строк, а саме не пізніше 1-го числа наступного місяця.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) відносяться до житлово-комунальних послуг за функціональним призначенням.

Згідно із ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст. 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Із зазначених положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» випливає, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно з п.35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572 обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст. 32 цього Закон розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до ст. 66 ЖК УРСР плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється, виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).

Згідно зі ст. 67 ЖК УРСР плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія, та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується щомісячно, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або формами, затвердженими в установленому порядку.

Звертаючись до суду з даним позовом, представник позивача, як на підставу для його задоволення посилається на те, що відповідачі свої зобов`язання зі сплати житлово-комунальних послуг з утримання будинку і прибудинкової території не виконують, в результаті чого станом на 31.08.2018 року мають заборгованість перед ТОВ «Рада 3» за період з 01.12.2016 року по 31.08.2018 року в сумі 18394,59 грн. Разом з тим, у зв`язку з простроченням відповідачами виконання грошового зобов`язання представник позивача вважає, що у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України, з відповідачів на користь ТОВ «Рада 3» підлягає стягненню інфляційні втрати в сумі 968,27 грн. та 3% річних в сумі 525,51 грн.

За умовами ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Разом з тим, позивачем на надано суду жодних доказів на підтвердження фактичного надання ним житлово-комунальних послуг з утримання будинку і прибудинкової території.

Долучений до матеріалів справи розрахунок нарахованих відповідачам до сплати платежів за житлово-комунальні послуги не може підтверджувати факт їх надання, а також не дає змоги встановити підстави проведених нарахувань та їх обґрунтованість.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачі неодноразово звертались до позивача зі скаргами на неналежну якість надання житлово-комунальних послуг та неправомірність нарахування плати за ці послуги. При цьому в листі від 19.12.2017 року ТОВ «Рада 3» повідомило відповідачів про відсутність у них станом на 31.12.2017 року будь-якої заборгованості.

Також, судом встановлено, що відповідно до листа ОСББ «Дмитрівська, 13А», обслуговування будинку АДРЕСА_3 з 01.08.2017 року здійснює ТОВ «Екжитлоком» на підставі договору № 1, укладеного 21.07.2017 року між ОСББ «Дмитрівська, 13А» та ТОВ «Екжитлоком».

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а також враховуючи те, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт надання відповідачам житлово-комунальних послуг з утримання будинку і прибудинкової території та правомірність нарахування плати за такі послуги в спірний період, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим, а тому відмовляє в його задоволенні.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Рада 3» в задоволенні позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: