Ухвала суду № 83052167, 15.07.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

15.07.2019

Справа № 642/4777/19

Провадження № 1-кс/642/2723/19

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

12 липня 2019 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Вікторов В.В., за участю секретаря Самотой М.Є., слідчого Кібальчича І.Р., прокурора Ольхового Б.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Папай С.О., розглянувши клопотання слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області Кібальчича І.Р. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, з професійно- технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого менеджером в ТОВ « Айбат», в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області Кібальчич І.Р. звернувся до слідчого судді із клопотанням, в якому просить обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з наданих органом досудового розслідування матеріалів, у провадженні СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220510001700 від 10 липня 2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , 10 липня 2019 року, близько 13 год. 00 хв., за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_2 , переслідуючи корисливий мотив, маючи єдиний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, на автомобілі марки «BMW» моделі «745I» з реєстраційними номерними знаками « НОМЕР_1 » під керуванням ОСОБА_1 прибули з цією метою на вулицю ОСОБА_3 м.Харкова. Після чого, ОСОБА_2 , продовжуючи діяти за єдиним з ОСОБА_1 спільним злочинним умислом, переконавшись, що за їх злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, підійшов до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та шляхом застосування фізичної сили подолав паркан та проник на територію подвір`я біля вказаного будинку, де шляхом пошкодження вікна на першому поверсі проник до даного будинку, звідки таємно викрав наступне майно, належне потерпілій ОСОБА_4 : грошові кошти в сумі 3665 гривень; грошові кошти в сумі 3000 російських рублів, що, згідно офіційного курсу валют Національного Банку України станом на 10 липня 2019 року, складало 1199 грн. 19 коп.; грошові кошти в сумі 100 доларів США, що, згідно офіційного курсу валют Національного Банку України станом на 10 липня 2019 року, складало 2548 грн. 91 коп.; ноутбук марки «Samsung» моделі «NP 300 ESV»; ноутбук марки «Acer» моделі «PIVE 6»; праску марки «Tefal»; ланцюжок з золота та ланцюжок з срібла. ОСОБА_1 на виконання єдиного спільного злочинного умислу, перебуваючи неподалік вказаного будинку, в цей час, коли ОСОБА_2 вчиняв крадіжку майна ОСОБА_4 , спостерігав за навколишньою обстановкою з метою повідомлення ОСОБА_2 у випадку появи на місці вчинення злочину сторонніх осіб, зокрема потерпілих або працівників правоохоронних органів, та чекав таким чином на ОСОБА_2 .

Після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повернулися до автомобілю марки «BMW» моделі «745I» з реєстраційними номерними знаками « НОМЕР_1 », до якого помістили викрадені два ноутбуки, праску та знаряддя вчинення злочину, залишивши при собі викрадені грошові кошти та два ланцюги з золота та срібла відповідно, таким чином обернули вказане викрадене майно на свою користь, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду.

10 липня 2019 року ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення було затримано в порядку, передбаченому ст.208 КПК України.

11 липня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

В ході встановлення обставин, передбачених ст. 178 КПК України, досудовим розслідуванням встановлено, що причетність ОСОБА_1 до вказаного злочину обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 .Харків, вул.Небоженко, 11, від 10.07.2019, в ході проведення якого в автомобілі під керуванням підозрюваного ОСОБА_1 та в підозрюваного ОСОБА_2 було вилучено здобуті злочинним шляхом грошові кошти, ланцюжки, два ноутбуки, праску, які є предметами даного злочину, та знаряддя вчинення кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події за адресою: м.Харків, вул.Небоженко, 8-Б, від 10.07.2019, в ході проведення якого зафіксовано відомості щодо обставин вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, зокрема зафіксовано пошкодження вікна будинку на території вказаного домоволодіння, зафіксовано обстановку всередині приміщень даного будинку, яка була порушена, а також виявлено та вилучено сліди злочину; протоколом допиту від 10.07.2019 свідка ОСОБА_5 – матері потерпілої ОСОБА_4 , а також протоколом допиту від 10.07.2019 свідка ОСОБА_6 – брата потерпілої ОСОБА_4 , в ході яких свідки повідомили про виявлення ними 10.07.2019 факту відсутності майна ОСОБА_4 за місцем її мешкання, зокрема двох ноутбуків та праски, які напередодні знаходились у вказаному будинку за місцем мешкання ОСОБА_4 ; протоколами допитів від 10.07.2019 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 – оперуповноважених Управління карного розшуку ГУНП в Харківській області, які в ході патрулювання Холодногірського району м.Харкова стали безпосередніми очевидцями вчинення вказаного злочину ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 , в ході яких ОСОБА_7 та ОСОБА_8 детально повідомили про обставини вчинення підозрюваними вказаного злочину та подальшого їх викриття на місці вчинення злочину.

В поданому клопотання слідчий зазначає, що під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на потерпілого та/або іншого підозрюваного, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.

Так, відповідно до п. 5 ч.1 ст.178 КПК України ОСОБА_1 ніде не працює, законних джерел заробітку не має, в останнього вилучено знаряддя вчинення злочинів, предмети вчинення злочину, тощо, у зв`язку з чим, ОСОБА_1 може продовжити свою злочинну діяльність та вчиняти інші кримінальні правопорушення з метою отримання матеріальної вигоди.

Крім того, ОСОБА_1 , вчинивши тяжкий злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, тому підозрюваний ОСОБА_1 може покинути територію Харківської області або територію України, й переховуватись від органів досудового розслідування та суду, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, вчинення іншого кримінального правопорушення, свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Враховуючи, що даний злочин вчинено ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , тому ОСОБА_1 може незаконно впливати на іншого підозрюваного з метою вироблення спільної версії для уникнення кримінальної відповідальності, а також перебуваючи на свободі спільно з іншим підозрюваним або одноособово впливати на потерпілу ОСОБА_4 , оскільки остання до теперішнього часу в кримінальному провадженні ще не допитана в зв`язку з її перебуванням за межами Харківської області та її свідчення мають істотне значення для кримінального провадження, що обґрунтовано вказує на існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та послалися на те, що застосування жодного більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Папай С.О. в судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечували, пославшись, що підозрюваний не має бажання переховуватись від органу досудового слідства та суду, має постійне місце проживання де проживає разом зі своєю сім`єю, вихотвує малолітню дитину, працює, а також страждає на тяжке захворювання – «Цироз печінки» та просили обрати відносно нього запобіжний захід у вигляды домашнього арешту. Крім того ОСОБА_1 зазначив, що свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину він не визнає зовсім, оскільки будь-якого злочину не вчиняв.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та як передбачено ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

-незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, згідно з ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи, сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду всі докази, на які вони посилаються.

З матеріалів поданого клопотання встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Підставами для застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий вважає, що підозрюваний вчинив корисний умисний злочин, ніде не працює, законних джерел заробітку не має, в останнього вилучено знаряддя вчинення злочинів, предмети вчинення злочину, тощо, у зв`язку з чим, ОСОБА_1 може продовжити свою злочинну діяльність та вчиняти інші кримінальні правопорушення з метою отримання матеріальної вигоди. Крім того, ОСОБА_1 , вчинивши тяжкий злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, тому підозрюваний ОСОБА_1 може покинути територію Харківської області або територію України, й переховуватись від органів досудового розслідування та суду, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності., а також те, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків і таким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Разом з тим, жодних доказів того, що ОСОБА_1 виявляє підвищену соціальну небезпеку та може вчинити нове кримінальне правопорушення, наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст.177 КПК України суду не надано та даний ризик не доведений.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення, тобто жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Враховуючи тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який має постійне місце реєстрації, раніше в силу вимоги ст.89 КК України не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, працює , суд приходить до переконання, що наведені обставини у своєму взаємозв`язку дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме може незаконно впливати на потерпілого та свідків і таким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, переховуватися від суду.

Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.

Надані прокурором та слідчим докази доводять обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказано в клопотанні. Але при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор та слідчим не доведені обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, тобто надані докази не доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Відтак суд вважає за доцільне, можливе та необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, а саме: домашній арешт, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Отже, суд вважає, що в результаті застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби буде забезпечена належна процесуальна поведінка ОСОБА_1 , а також те, що зазначений запобіжний захід буде запобігати вчиненню обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 193 - 196, 197, 206, 211, 372, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області Кібальчича І.Р. про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – відмовити .

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, заборонивши підозрюваному у період часу з 21.00 годин до 07.00 годин наступного дня не залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 194 ч. 5 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого СВ Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозвілу слідчого, прокурора та суду;

- утримуватись від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим;

- у період часу з 21.00 годин до 07.00 годин наступного дня не залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити у два місяці.

Зобов`язати слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області Кібальчича І.Р. направити ухвалу про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для виконання до відповідного відділу поліції за місцем проживання підозрюваного.

Термін дії ухвали до 09.09.2019 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий судя Вікторов В.В.