Вирок № 83052032, 11.07.2019, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 620/386/19

Провадження № 1-кп/626/136/2019

Красноградський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

11 липня 2019 року м.Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді: ДУДЧЕНКА В.О.,

при секретарі: зінченко л.в.,

за участю прокурора: БАЛЮКА Б.С.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

потерпілого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Красноград в режимі відеоконференції з Зачепилівським районним судом кримінальне провадження №12019220290000057 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Залінійне, Зачепилівського району, Харківської області, українець, громадянин України, має не повну середню освіту, не працює, не одружений, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 12.12.2008 Зачепилівським районним судом Харківської області за ч.2 ст.153, ч.3 ст.186, ч.3 ст.187 КК України до 8 років позбавлення волі, звільненого по відбуттю строку покарання 15.07.2016,

- в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 12.04.2019 року, близько 12:00год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, через відкриті ворота пройшов на територію домоволодіння ОСОБА_2 , де відчинивши вхідні двері гаражу, проник до середини, звідки здійснив крадіжку бензопили фірми «Штіль МS 180», вартістю 3450грн.

Здійснивши усі необхідні дії для доведення злочину до кінця, ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на вищезазначену суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного злочину, за наведених вище обставин визнав в повному обсязі, не оспорював факти викладені в обвинувальному акті та показав, як викладено вище, а саме, що прокурором в обвинувальному акті, викладено все вірно(час, місце, спосіб, кількість викраденого та ін.), в зв`язку з чим до викладеного йому доповнити нічого.

Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники процесу, в тому числі і потерпілий, не оспорювали всі обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, визнавши недоцільним дослідження тих доказів по справі, які ніким не оспорюються, а обмежився дослідженням даних про особу обвинуваченого, які можуть вплинути на призначення останньому міри та виду покарання.

За таких обставинах суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого злочину доведена повністю і кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчинена повторно, поєднана з проникненням у приміщення.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд керується ст.50, 65-67 КК України, яке має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами і не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Як передбачено ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, ступеню їх тяжкості та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які пом`якшують та обтяжують його.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що останній раніше судимий за ряд корисних тяжких та особливо тяжких злочинів, поєднаних з застосуванням насильства та статевої недоторканості іншої особи. За місцем мешкання характеризується виключно негативно, а саме згідно характеристики, наданої головою сільської ради, ОСОБА_1 мешкає в селі без реєстрації, за час проживання в селі з 2016 року - після звільнення з місць позбавлення волі, зарекомендував себе з негативного боку, ніде не працює. Неодноразово відбував адміністративні стягнення у вигляді безоплатних корисних робіт на території сільської ради. Колишня співмешканка ОСОБА_1 - ОСОБА_6 неодноразово зверталась з усними заявами до голови сільської ради про зловживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв та вчинення сварок з погрозами. Зі слів інших мешканців села, останній часто перебуває у стані алкогольного сп`яніння та веде аморальний спосіб життя.

Той факт, що ОСОБА_1 зловживає алкогольними, останній підтвердив особисто в і судовому засіданні.

Крім того, після звільнення з місць позбавлення волі, з липня 2016 року, останній неодноразово, близько 10 разів притягався до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП України - за домашнє насильство з застосуванням моральних та фізичних погроз по відношенню, як до своєї рідної матері ОСОБА_7 , так до колишньої співмешканки ОСОБА_6 і її матері, а також за ст.187 КУпАП - за неодноразове порушення адміністративного нагляду, за що на нього були накладені адміністративні стягнення постановами Зачепилівського районного суду у вигляді штрафу, громадських робіт та адміністративного арешту.

При цьому посилання обвинуваченого на те що він має дружину та малолітню дитину, не підтверджується матеріалами справи. Так, сам ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він офіційно не одружений, а у нього була співмешканка, однак більше року він з нею не проживає. При цьому в свідоцтві про народження дитини його співмешканки, батьком неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначений не він, а інша особа, тобто юридично він не є батьком цієї дитини.

Що стосується повернення речових доказів - викраденої бензопили у потерпілого, то вона повернута не добровільно обвинуваченим, а виявлена та розшукана тільки завдяки розшуковим діям працівників поліції.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_1 суд визнає повне визнання провини.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочину.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, викладені вище, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, думку потерпілого, який погодився з позицією прокурора про призначення останньому реальної міри покарання і вважає, що покарання ОСОБА_1 , яке необхідно і достатньо для його виправлення перевиховання і попередження нових злочинів, повинно бути призначено в межах санкції ч.3 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, в тому числі враховуючи його попередню непогашену судимість за корисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності, негативну характеристику, підстав для застосування ст.69 чи 75 КК України, суд не вбачає.

З метою забезпечення виконання вироку, до набрання вироком чинності обрати ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, а після набрання вироком чинності її необхідно змінити на тримання під вартою та направити останнього для відбування покарання.

Строк відбування покарання у вигляді позбавлення волі, необхідно рахувати з моменту його фактичного затримання.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України. Документально підтверджені судові витрати, відповідно до ст.124 КПК України, необхідно стягнути з обвинуваченого. Цивільний позов також, не заявлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.373-376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі, строком на 3(три) роки.

Строк відбування покарання у вигляді позбавлення волі, ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання.

До набрання вироком чинності, обрати ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Після набрання вироком чинності, міру запобіжного заходу ОСОБА_1 змінити з особистого зобов`язання на тримання під вартою з послідуючим його тримання в умовах Харківської установи виконання покарань №27 Управління Державної пенітенціарної служби України Харківської області.

Витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №6/1182СЕ-19 від 27.05.2019 року в сумі 628,04 грн. - стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави (р/р 31419544020005, код банку 37999680, МФО 899998 УК Слобідсь/м.Хар Слобідськи/24060300, банк Казначейства України, стягувач Держава).

Речові докази по справі: бензопили фірми «Штіль МS 180», яка зберігається в камері схову Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУ НП - повернути потерпілому ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя