Ухвала суду № 83049338, 15.04.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2019 Справа №607/4759/14-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Дзюбича В.Л.,

за участю секретаря Зубко О.Я.

представника заявника Баранець ОСОБА_1

розглянувши заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 607/4759/14-ц за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області знаходиться цивільна справа №607/4759/14-ц за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №014/1676/81/03682 від 31.07.2007 року та №014/1676/3/11106 від 04.03.2008 року у сумі 28227,37 доларів США, що в еквіваленті складає 616717,23 грн.

В ході розгляду справи судом було здійснено заміну первісного позивача ПУАТ «ФІДОБАНК» на товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП», яке в подальшому було замінено на товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація».

Ухвалою суду від 18.04.2017 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП» вжито заходи забезпечення позову та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 28.07.2003 року, виданого міським бюро технічної інвентаризації м. Тернополя.

ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 18.04.2017 року у виді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 28.07.2003 року, виданого міським бюро технічної інвентаризації м. Тернополя. В обґрунтування зазяви посилається на те, що окрім ОСОБА_4 співвласниками квартири за адресою АДРЕСА_2 на праві спільної умісної власності були також заявник та ОСОБА_5 . У відповідності до договору дарування від 30.10.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Серкізовською Т.Л., за реєстром №65, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 подарували належні їм 2/3 частки квартири заявнику ОСОБА_2 . Відтак, на даний час власником зазначеної квартири є заявник, а не відповідач ОСОБА_4 . Із врахуванням того, що в результаті вжитих судом заходів забезпечення позову порушуються права заявника як власника квартири, зокрема він позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію права власності на вказане майно, а тому просить заходи забезпечення позову скасувати.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 -адвокат Баранець О. А. заяву про скасування заходів забезпечення позову підтримала та просить суд її задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, вивчивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову слід слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, за змістом ст.150 ЦПК України забезпечення позову-це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо захисту матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов`язково зазначаються: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обгрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

В силу вимог ч.1,2 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня його надходження до суду.

У відповідності до ч.4 ст.158 ЦПК України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №145611977 від 16.11.2018 року трикімнатна квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 на підставі дубліката свідоцтва про право власності виданого міським бюро технічної інвентаризації м. Тернополя 28.07.2003 року згідно розпорядження органу приватизації №30291 від 18.10.1999 року.

Як вбачається із договору дарування від 30.10.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Серкізовською Т.Л., за реєстром №65, співвласники ОСОБА_5 та ОСОБА_4 подарували належні їм 2/3 частки квартири ОСОБА_2 .

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Тернопільської міської ради Мартиняк А.В. від №43443771 від 10.10.2018 року ОСОБА_2 відмовлено у державній реєстрації права приватної власності на квартиру АДРЕСА_3 у зв`язку із наявністю зареєстрованих обтяжень речових прав на вказане нерухоме майно.

У відповідності до ч. 1 ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності(спільне майно).

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю-ч.1 ст.368 ЦК України.

Частиною першою ст. 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

У відповідності до ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно п.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 року право власності підлягає державній реєстрації.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів- ч.1 ст.328 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною четвертою ст.334 ЦК України передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Як вбачається із заяви про скасування заходів забезпечення позову та доданих до не документів, квартира АДРЕСА_3 , на яку накладено арешт в порядку забезпечення позову належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 без виділення часток. Після укладення договору дарування заявник ОСОБА_2 в установленому порядку не зареєстрував право власності на набуті в дар 2/3 частки спірної квартири, відтак на даний час вказане майно продовжує перебувати у спільній сумісній власності і відповідач ОСОБА_4 залишається одним із його співвласників.

На підставі викладеного, проаналізувавши заяву про скасування заходів забезпечення позову, вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на на квартиру АДРЕСА_1 слід відмовити, оскільки вжиті судом заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами, на даний час між ТОВ «Фінансова компанія «Інновація» та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 існує спір щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами, відтак вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову є передчасним, оскільки скасування вжитих судом заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149, 150, 158, 258-260, п.4 ч.1 ст.353, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 607/4759/14-ц за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитними договорами–відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не була вручені у день його(її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич