Ухвала суду № 83046088, 16.07.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

415/1777/18

1-кп/415/158/19

У Х В А Л А

Іменем України

16 липня 2019 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Шевченко О.В.

за участю секретаря Бервено Ю.В.

прокурора Панасенка В.В.

захисника Стародубцевої Л.О.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017130240002738 від 25.12.2017 стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311 КК України,

У С Т А Н О В И В

У провадженні Лисичанського міського суду Луганської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311 КК України.

У судовому засіданні представник публічного обвинувачення - прокурор Панасенко В.В., звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .. Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що оскільки ОСОБА_1 органами досудового розслідування обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311 КК України, які відповідно до вимог ст. 12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких, судовий розгляд триває, крім того існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані під час обрання зазначеного запобіжного заходу та на наявність яких вказують, як тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання останнього винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, що є однією із підстав вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, так і данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який не працює, що вказує на відсутність у останнього постійного джерела доходів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Стародубцева Л.О., заперечувала проти задоволення клопотання прокурора як необґрунтованого, зазначивши, що обвинувачений ОСОБА_1 вже тривалий час перебуває під вартою та просила змінити запобіжний захід обвинуваченому на більш м`який.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника та зазначив, що запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту буде достатньо для виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Вислухавши доводи сторін, суд вважає клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, тримання під вартою без відповідного судового рішення, особливо протягом періоду після закінчення слідства та до початку судового розгляду, а також на підставі судових рішень, винесених на стадії судового розгляду, які не містять визначених строків подальшого тримання під вартою, суперечить вимогам статті 5 Конвенції (пункт 98 рішення від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України"). Такий підхід узгоджується з метою статті 5 Конвенції, що полягає у запобіганні свавільному чи невиправданому позбавленню свободи (пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини від 03 жовтня 2006 року в справі "МакКей проти Сполученого Королівства").

Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Порядок продовження строку тримання під вартою встановлений приписами ст. 199 КПК України.

Вирішуючи питання порушене у клопотаннях, суд зазначає, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311КК України. Тобто з моменту оголошення ОСОБА_1 про підозру у скоєнні зазначених злочинів і по цей час, існує незмінність підстав для обвинувачення ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, що є необхідною умовою для того, щоб його подальше тримання під вартою вважалося законним. Проте суд наголошує, що на цей час ця умова є недостатньою і враховує, що прокурором доведено ризик можливості переховуватися обвинуваченим від суду, а також об`єктивно існує ризик того, що обвинувачений може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Окрім того, суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 є особою працездатного віку, але суспільно корисною працею не займався, офіційно не працевлаштований, а отже ніяких джерел доходу для існування немає, що дає підстави вважати, що доходи від злочинної діяльності є його єдиним заробітком, а отже свідчить про ризик вчинення нових злочинів.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що факти, наведені прокурором на підтвердження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, переконливо підтверджують, що існує реальна небезпека неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_1 , а саме переховування від суду та вчинення ним інших злочинів.

Окрім існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, судом оцінено в сукупності інші обставини, а саме вік та стан здоров`я ОСОБА_1 , його сімейний та матеріальний стан, його репутація та міцність соціальних зв`язків. Так ОСОБА_1 є відносно здоровою людиною, хронічними захворюваннями не страждає та не потребує стаціонарного лікування поза межами слідчого ізолятора, неодружений, дітей не має, відповідно до ст. 89 КК України - не судимий.

Враховуючи всі обставини та ризики, суд приходить до висновку про продовження строку застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 22, 177, 178, 197, 331, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В

У клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Стародубцевої Л.О., про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.

Клопотання представника публічного обвинувачення - прокурора Панасенка В.В., про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311 КК України на 60 днів, який рахувати з 16 липня 2019 року до 13 вересня 2019 року включно, і утримувати останнього у Старобільському слідчому ізоляторі управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області.

Копію ухвали надіслати до Старобільського слідчого ізолятору управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області, для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Шевченко