Рішення № 83046076, 11.07.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2362/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 липня 2019 року місто Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого - судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря Рибак Н.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення відшкодування,

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, в якому після уточнення позовних вимог просить розірвати договори купівлі-продажу, укладені на електронних торгах з реалізації лотів №51165 та №59, а саме: станка циркулярного та автомобіля бортового ЗІЛ СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції на користь позивача борг в розмірі 7 298 гривень 50 копійок, інфляційні витрати у розмірі 4 355 гривень 13 копійок та 1 045 гривень 73 копійки - 3% річних. Крім того, просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 4 000 гривень 00 копійок.

Обґрунтовуючи позовні вимоги покликається на те, що 01.07.2014 року під час проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна за номерами лотів №51165 та №59, а саме: станка циркулярного та автомобіля бортового ЗІЛ СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , які проводилися Шевченківським відділом державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції та забезпечувалися Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, він запропонував найвищу цінову пропозицію та став переможцем торгів. За результатами електронних торгів було складено відповідні протоколи. За придбане майно він сплатив 5 538,00 гривень та 1 720,50 гривень на рахунок Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції. На підставі протоколів, державним виконавцем було складено акти про проведення електронних торгів. Вказує, що передача йому придбаного майна не відбулась, оскільки згідно листа виконавчої служби боржником відмовлено у видачі такого майна. Після цього він звертався з відповідною заявою до виконавця, однак вказане звернення позитивного результату не надало, придбане ним майно йому не передано. Крім цього, зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем умов укладених договорів йому було завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, що зумовлені постійними переживаннями, стурбованістю та необхідністю вжиття заходів щодо відновлення його порушених прав.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, з мотивів, наведених у ньому. Просив суд позов задоволити. Вказав, що дії відповідача спричинили йому моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, що зумовлені постійними переживаннями, стурбованістю та необхідністю вжиття заходів щодо відновлення його порушених прав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими відправленнями та оголошеннями в порядку ст.128 ЦПК України. Також не подав до суду відзиву на позов та заяви про розгляд справи за його відсутності. Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, з ухваленням заочного рішення.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими відправленнями. Суд постановив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Частиною першою статті 15 ЦК визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що 01.07.2014 року Державним підприємством «Інформаційний центр» відповідно до вимог Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 16.04.2014 року за № 427/25204 проведено електронні торги з реалізації лоту № 59: станок циркулярний, що належало боржнику ПП «Марян» і перебувало у заставі в ПАТ КБ «Надра» для забезпечення договору застави № 376/2006 - стартовою ціною 370,00 гривень.

Переможцем аукціону став позивач ОСОБА_1 , який придбав такий за 1720,50 гривень.

Кошти за придбане на аукціоні майно, згідно з протоколом № 739 від 22.07.2014 року останнім сплачено на депозитний рахунок Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ.

За результатами проведеного аукціону державним виконавцем складено акт від 19.08.2014 року.

27.03.2015 року Державним підприємством «Інформаційний центр», відповідно до вимог Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 16.04.2014 року за № 427/25204, проведено електронні торги з реалізації лоту № 51165: автомобіль бортовий ЗІЛ 131 СПГ, шасі № НОМЕР_2 , 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належав боржнику ПП «Марян» і перебував у заставі в ПАТ КБ «Надра» для забезпечення договору застави № 376/2006 стартовою ціною 4615,00 гривень.

Переможцем аукціону став позивач ОСОБА_1 , який придбав такий за 5 538,00 гривень.

Кошти за придбане на аукціоні майно, згідно з протоколом № 66388 від 27.03.2015 року позивачем сплачено на депозитний рахунок Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ.

За результатами проведеного аукціону державним виконавцем складено акт від 05.05.2015 року.

Дані акти, відповідно до п. 6 Розділу 9 Тимчасового порядку порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, є документами, що підтверджують виникнення права власності на придбане майно.

Позивач звертався до відповідача про вжиття заходів для забезпечення можливості отримати придбане на електронних торгах майна. Станом на день розгляду справи позивач не отримав придбане ним майно, кошти йому не повернуто.

Відповідно до ст. 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 4 ст. 656 ЦК України встановлено, що до договорів купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Момент виконання обов`язку продавця передати товар урегульовано ст. 664 ЦК України, згідно якої обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до розділу 9 Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 656/5 від 16.04.2014 року, який діяв на час проведення електронних торгів, у разі придбання рухомого майна акт про проведені електронні торги є підставою для отримання майна у зберігача. Цей акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.

Переможець електронних торгів зобов`язаний отримати майно у зберігача не пізніше семи робочих днів з дати отримання акта. У разі отримання майна пізніше семи робочих днів з дати отримання акта витрати на зберігання майна в період, що перевищує вказані вище сім робочих днів, покладаються на переможця електронних торгів.

Як встановлено судом, позивач неодноразово звертався до виконавчої служби із заявами про неможливість отримати у зберігача придбаного ним майно, яке відсутнє за його адресою, представник останнього відмовляється щось пояснювати і передавати майно, а тому просив виконавця вжити відповідних заходів.

03.06.2015 року Шевченківський ВДВС ЛМУЮ звернувся до Жовківського РВ ГУ МВС України у Львівській області із поданням про притягнення до кримінальної відповідальності боржника, за ознаками злочину, передбаченого ст. 388 КК України, за приховування майна, на яке накладено арешт, внаслідок чого відкрито кримінальне провадження.

Листом виконавчої служби від 10.04.2017 року позивачем отримано відповідь, що фізично отримати придбане позивачем майно неможливо, оскільки зберігач майна відмовив у його видачі, погрожуючи його знищенням.

Станом на день розгляду справи позивач не отримав придбаний ним товар, оскільки продавцем не були виконані умови договору щодо передачі йому придбаного майна.

Згідно ст. 665 ЦК України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.

Частинами 2, 3 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати; на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Оскільки продавцем товару є саме відділ виконавчої служби, яким було проведено електронні торги щодо реалізації арештованого майна, то в розумінні норм цивільного законодавства ОСОБА_1 правомірно звернувся до нього з вимогою про повернення сплачених коштів за станок циркулярний та автомобіль бортовий ЗІЛ СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_1 - 1 720,50 гривень та 5 538,00 гривень, що в сумі становить 7 298 гривень 50 копійок.

Так як, відчуження майна з прилюдних торгів, за своєю правовою природою, відноситься до договорів купівлі-продажу, такий договір у відповідності до ст. 651 ЦК України, може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України. у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених цим змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняється.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що позивач, який став переможцем електронних торгів з реалізації арештованого майна до даного часу не отримав придбане ним майно, оскільки продавцем не були виконані умови договору щодо передачі йому придбаного майна (товару). Відповідачем на спростування цих обставин, не надано суду доказів передачі позивачу спірного майна.

Враховуючи викладене, суд вважає, що таке порушення умов договорів купівлі-продажу, які були укладений за результатами проведення електронних торгів - лотів №51165 та №59, а саме: станка циркулярного та автомобіля бортового ЗІЛ СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_1 3, за результатами якого були складені акти про проведення електронних торгів, є істотним, що є підставою для розірвання зазначених правочинів.

Відтак, наведені позивачем обставини щодо необхідності розірвання договорів знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач вимоги договору не виконав, у строк встановлений у договорі та не здійснив передачу майна позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи викладене, оцінюючи надані по справі докази в їх сукупності, суд вважає встановленим, що відповідач порушив грошове зобов`язання перед позивачем, відтак, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення, відповідно до статті 625 ЦК України, і є підстави для стягнення з відповідача інфляційних втрат і трьох процентів річних, відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно наведеного позивачем розрахунку сума боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, становить 4 355 гривень 13 копійок та 3% річних в розмірі 1 045 гривень 73 копійки. Наведений розрахунок є обґрунтованим та береться до уваги судом.

Таким чином вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Щодо відшкодування моральної шкоди, суд зазначає, що у відповідності до ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Крім того, в цій постанові зазначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність

причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що включає в себе певні елементи, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою.

Розглядаючи питання відшкодування заявленої ОСОБА_1 моральної шкоди, суд зокрема оцінює його доводи стосовно того, які саме моральні страждання були йому заподіяні та які існують докази на підтвердження цих обставин та чим обґрунтовується заявлена позивача сума компенсації морального збитку. Серед іншого, суд керується ступенем доведеності завданих моральних страждань та відповідністю розміру компенсації заподіяним стражданням, у разі наявності таких.

Суд вважає, що невиконання відповідачем умов укладених договорів та не передача позивачу придбаного ним майна, на яке позивач обґрунтовано розраховував, укладаючи договори купівлі-продажу, те, що позивач змушений вживати заходи щодо відновлення його порушених прав, призвело до його душевних страждань, постійних переживань та стурбованості, порушило звичний ритм життя позивача, а тому, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 4 000 гривень 00 копійок.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, посилання позивача на мотиви заявлених позовних вимог, зважаючи на те, що представник відповідача в судове засідання не з`явився та не подав суду доказів на спростування вимог позивача, зважаючи на достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та їх зміст, суд, виходячи з мотивів та доводів, наведених у даному рішенні, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 768 гривень 40 копійок.

Крім цього, відповідно до ст.ст.138, 140 ЦПК України, судові витрати пов`язані з явкою позивача до суду та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, що підтверджені долученими до матеріалів справи квитанціями та становлять суму в розмірі 813 гривень 24 копійки підлягають відшкодуванню позивачу та стягнення на його користь з Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов задоволити.

Розірвати договори купівлі-продажу, укладені на електронних торгах з реалізації лотів №51165 та 59, а саме: станка циркулярного та автомобіля бортового ЗІЛ СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за номерами лотів №51165 та №59.

Стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (код ЄДРПОУ 35009321) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) борг в розмірі 7 298 гривень 50 копійок, інфляційні витрати у розмірі 4 355 гривень 13 копійок та 1 045 гривень 73 копійки - 3% річних.

Стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (код ЄДРПОУ 35009321) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 768 гривень 40 копійок.

Стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (код ЄДРПОУ 35009321) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) судові витрати в сумі 813 гривень 24 копійки.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.

Повний текст рішення складено 16 липня 2019 року.