Рішення № 83044642, 10.07.2019, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/8798/18

Провадження № 2/361/1488/19

10.07.2019

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

/заочне/

15 липня 2019 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого - судді Селезньової Т.В., при секретарі Яблонській В.І., розглянувши у судовому засіданні без участі сторін в м. Бровари цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу,-

встановив:

Позивач просить стягнути з відповідача суму завданої майнової шкоди в розмірі 16 372,55 грн., свої вимоги мотивував тим, що 18.06.2017р. з вини відповідача сталася ДТП, на момент ДТП транспортний засіб, яким керував відповідач, був забезпечений страховим полісом у ПАТ «СК «Країна». До страхової компанії звернувся власник пошкодженого у ДТП транспортного засобу із заявою про виплату страхового відшкодування, і оскільки дана ДТП визнана страховим випадком позивач сплатив потерпілому суму страхового відшкодування, визначену на підставі звіту про визначення вартості матеріального збитку. Після виплати суми страхового відшкодування позивач звернувся до страховика з регресною вимогою щодо відшкодування витрат на сплату страхового відшкодування потерпілому в порядку п.Г ч.38.1.1 ст. 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки ДТП сталася внаслідок невідповідності технічного стану та обладнання забезпеченого транспортного засобу існуючим Правилам дорожнього руху, однак така вимога відповідачем добровільно не задоволена; збитки, що підлягають відшкодуванню, складаються з розміру виплаченого страхового відшкодування (визначеного з вартості відновлювального ремонту).

Відповідач повторно не з`явився в судове засідання; був повідомлений належним чином, шляхом направлення йому рекомендованих листів за адресою його місця проживання, відзив на позов не подав. Від відповідача не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, і він не повідомив про причини неявки. Позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутності і про згоду на ухвалення заочного рішення. Суд, прийнявши всі заходи по виклику відповідача, ухвалив розглянути справу заочно, згідно ст.223 та ст.280 ЦПК України.

Позов підлягає задоволенню з таких підстав:

Із повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та звіту про результати огляду місця події встановлено, що 18.06.2017р. о 16-30 год. Сталась ДТП з участю автомобілів, в тому числі автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 .

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 13.10.2017р. ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні даного ДТП, передбаченого ст. 124 КУпАП, однак звільнено від адміністративної відповідальності у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

В постанові зазначено так: « водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21011 д.н.з. НОМЕР_1 з причепом "Асканія" д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Лаврській у м. Києві, не проявив уважність, не стежив за дорожньою обстановкою, не перевірив перед виїздом та врахував (ймовірно допущено помилку, пропущено слово не, слід читати «не врахував») технічний стан транспортного засобу, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобілі: "Renault Scenic", д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , "Nissan X-Trail", д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_3 , "КІА Sorento", д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_4 , "Land Rover Range Rover", д.н.з. НОМЕР_6 , під керуванням водія ОСОБА_5 , чим порушив вимоги п. п. 2.3.а, 2.3.б ПДР України, внаслідок ДТП всі транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПАТ "СК "Країна", страховий поліс № АК/4996443, строком з 24.05.2017р. по 23.05.2018р.

25 жовтня 2017р. потерпілий ОСОБА_5 звернувся до ПАТ «СК «Країна» із заявою про виплату страхового відшкодування.

Вартість матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу визначена на підставі звіту № 3578 від 10.07.2017 р. про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ та ремонтної калькуляції № 3578Р, відповідно до яких вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу склав 16 372,55 грн.

За страховим актом № 70-20/45226/3.2.29 від 29.01.2018 р. ПАТ «СК «Країна» визнала дану ДТП страховим випадком. Страховик, у якого був застрахований автомобіль "ВАЗ 21011", д.н.з. НОМЕР_1 , нарахував за даним страховим актом і виплатив потерпілому суму страхового відшкодування в розмірі 16372,55 грн., з урахуванням зменшення суми матеріального збитку на суму ПДВ 3274,51 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 865 від 30.01.2018 р.

18.05.2018р. ПАТ "СК "Країна" направив страхувальнику відповідачу претензію про відшкодування суми страхового відшкодування, сплаченого потерпілому, в порядку регресу.

Претензія відповідачем добровільно у встановлений строк не була задоволеною.

Позов подано 27.12.2018р., тобто в межах одного року з дня понесення збитків (виплати відшкодування потерпілому ).

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги /регресу/ до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. г п.п.38.1.1 п.38.1 ст. 38 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: зокрема, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Таким чином, підставо для задоволення регресного позову у даному випадку може бути встановлення судом ( і відповідно доведеність позивачем) підстави, зазначеної у п.38.1.1.г. Закону ст. 38 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" («дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху»), тобто має бути встановлена сукупність таких обставин: 1) встановлено певну технічну несправність; 2) дана несправність не відповідає конкретним вимогам ПДРУ; 3). ДТП є безпосереднім наслідком такого невідповідного технічного стану, тобто саме такий технічний стан є безпосередньою причиною ДТП; 4) такий причинно-наслідковий зв`язок має бути визначений (встановлений) в установленому порядку.

Враховуючи, що суд не робить висновки на припущеннях, що цивільна справа розглядається виключно на підставі поданих доказів, то з наданих позивачем доказів встановлено:

Єдиний належний доказ, яким компетентним органом встановлені певні обставини і зроблено висновки, є постанова суду від 13.10.2017р., в якій встановлено, що водій а) не проявив уважність, б) не стежив за дорожньою обстановкою, в) не перевірив перед виїздом та г) не врахував технічний стан транспортного засобу, д) внаслідок чого здійснив наїзд на автомобілі.

Виходячи з таких висновків суду , не можна вважати встановленим, що виключно і безпосередньо технічний стан автомобілю, керованого водієм ОСОБА_1 , призвів до ДТП, оскільки даною постановою крім технічного стану транспортного засобу також встановлено не уважність водія і не стеження ним за дорогою, що означає, що ДТП стала наслідком не лише технічного стану автомобіля , а й винної поведінки водія на дорозі безпосередньо під час керування транспортним засобом. Крім того, висновки суду, що водій не перевірив перед виїздом та не врахував технічний стан транспортного засобу, не містять у собі висновку про конкретну технічну несправність автомобілю і її невідповідність конкретним вимогам ПДРУ та яким саме.

Постанова містить посилання на порушення водієм п.2.3а, 2.3.б ПДРУ;

Згідно 2.3: Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу;

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

Таким чином, ні сама постанова суду, ні норми закону, на які є в ній посилання, не містять конкретної інформації про конкретно наявну і встановлену невідповідність технічного стану транспортного засобу, які саме технічні несправності мав автомобіль та яким конкретним вимогам ПДРУ технічний стан автомобілю не відповідав. Крім того, відсутній висновок, що технічні несправності (якщо такі дійсно мали місце), безпосередньо привели до ДТП, а сам по собі той факт, що водій не перевірив перед виїздом технічний стан автомобілю (про що вказано у постанові) - не є достатнім як для встановлення наявності такої несправності, так і для встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між такою бездіяльністю і дорожньою подією.

Тому відсутні підстави вважати, що вказаною постановою встановлено наявність підстав (сукупність обставин), зазначених у пп.38.1.1.г Закону.

Позивач також посилається на додані ним матеріали страхової справи, зокрема:

- повідомлення про ДТП, в якому водій ОСОБА_1 в опису обставин випадку послався на те, що на спуску відмовила гальмівна система, в результаті чого він виїхав на зустрічну смугу і зіткнувся з зустрічним транспортом;

- повідомлення іншого водія учасника (потерпілого), який так само вказав на те, що у водія ОСОБА_1 відмовили гальма;

- попередній висновок аварійного комісара . що водій байрак не забезпечив справний технічний стан свого автомобіля, що призвело до відмови гальмівної системи на спуску, внаслідок чого спричинив зіткнення із автомобілями.

Разом з тим, дані документи, хоча і містять певну інформацію з приводу технічного стану автомобіля, керованого водієм ОСОБА_1 , але не можуть бути визнані як встановлена належним чином і у належний спосіб технічна невідповідність (несправність) транспортного засобу. Будь-яких технічних досліджень з цього приводу не проводилось, принаймні суду таких доказів не надано; вказана у даних документах інформація є виключно поясненнями самого водія, нічим не підтверджена, не перевірена. До того ж, і у випадку дійсної відмови гальмівної системи це не означає однозначно (і безсумнівно), що безпосередньою причиною ДТП стала саме дана несправність (без інших чинників, таких як неуважність водія і не стеження за дорожньою обстановкою).

Таким чином, позивач не надав належних доказів, які б були достатніми і окремо чи у їх сукупності доводили б повну сукупність обставин, зазначених у пп.38.1.1.г Закону.

А при невстановленні (недоведеності) позивачем наявності обставин, зазначених у пп.38.1.1.г Закону, відсутні підстави для визнання права позивача на пред`явлення даної регресної вимоги до свого страхувальника (та/або водія забезпеченого транспортного засобу).

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Позивачем понесені судові витрати у розмірі 1762 грн. судового збору. Дані витрати не підлягають відшкодуванню відповідачем, враховуючи, що суд у позові відмовляє.

На підставі викладеного і керуючись ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 1191 ЦК України, ст.ст. 12,13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У позові Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування за фактом дорожньо-транспортної пригоди від 01 червня 2017 року, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення виготовлено 15 липня 2019 року.

Суддя Т.В. Селезньова