Ухвала суду № 83044318, 15.07.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14219/18

2/357/940/19

У Х В А Л А

іменем України

15 липня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Орєхова О. І.

за участі секретаря - Сокур О. В.

представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

03.12.2018 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів, стягнутих з нього за рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.12.2015 року, на користь ОСОБА_1 , на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частинии заробітної плати, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини та стягнутих з нього за судовим наказом від 31.10.2018 року виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, на користь ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді від 21 лютого 2019 року прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 29.03.2019 року о 09 год. 00 хв. 29.03.2019 року судове засідання було відкладено на 28.05.2019 року о 11 год. 15 хв. 28.05.2019 року судове засідання було відкладено на 21.06.2019 року о 10 год. 00 хв. 21.06.2019 року судове засідання було відкладено на 15.07.2019 року о 14 год. 00 хв. Причиною відкладення судових засідань була неявка позивача та відповідача ОСОБА_4 .

Представник відповідача Карпиленко Н.О ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні просила суд, в зв`язку з повторною неявкою належно повідомленого позивача без поважних причин в судове засідання, залишити позовну заяву без розгляду.

Позивач ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений особисто телефонограмою від 24.06.2019 року. Причини неявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Суд, вислухавши думку представника відповідача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом ч. 5, 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повіска-повідомлення – завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно ч. 9 ст. 128 ЦПК України суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

У відповідності ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що про призначені судові засідання позивач повідомлявся заздалегідь належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які разом з конвертом повертались на адресу суду з відміткою « за закінченням терміну зберігання» та які наявні в матеріалах справи, однак в зазначені вище засідання позивач не з`явився, із заявами та клопотаннями до суду не звертався. Окрім того, про судові засідання відкладені на 21.06.2019 року та 15.07.2019 року позивач ОСОБА_3 був особисто повідомлений телефонограмами.

А тому суд дійшов висновку, що позивач втратив інтерес до справи, більш того, нехтуючи своїми правами та обов`язками, передбаченими ст. 43, 44 ЦПК України, не з`являється до суду з неповажних причин, що дає можливість залишити позов без розгляду.

Вирішуючи дане питання, суд звертає увагу на те, що справа перебуває в провадженні судді з 03.12 2018 року.

Згідно ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. З матеріалів справи вбачається, що з дня відкриття провадження минуло більше ста двадцяти днів.

Частиною 5 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Неявка позивача в судові засідання без поважних причин унеможливлює розгляд справи у розумні строки розгляду справи, з врахування дати звернення до суду. Крім того, таку процесуальну поведінку позивача суд розцінює як затягування без поважних причин розгляду даної справи.

Вказана позиція узгоджується з позицією ВС/КЦС у справі № 310/12817/13 від 22.05.2019 р.

Зокрема, Верховний Суд зазначив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Частиною 4 ст. 12 ЦПК встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд враховує, що повідомлення про день, час та місце розгляду справи були направлені позивачу завчасно, з дотримання розумних строків розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи, однак в судове засідання позивач не з`явився повторно, не повідомивши суд про причину неявки. Наразі будь-яких доказів наявності поважних причин неявки до суду як в попередні та і в теперішнє судові засідання позивач не надав.

Відтак, процесуальна бездіяльність позивача не можете ставити під сумнів здійснення судом судочинства, а вирішення спору в такому випадку було б порушенням принципу диспозитивності,

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Невиконання покладених на позивача обов`язків мають визначені чинним цивільним процесуальним законодавством наслідки, зокрема щодо залишення позову без розгляду.

За вищевикладених обставин, суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства позов підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.

Згідно ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Отже, враховуючи, що позовна заява залишена без розгляду, у зв`язку з повторним неприбуттям позивача в судове засідання без поважних причин, судові витрати не підлягають поверненню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13,128,131, 223, 257,260,261,263, 275, 353, 354 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

СуддяО. І. Орєхов