Ухвала суду № 83044287, 01.07.2019, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/948/13-ц

Номер провадження № 4-с/315/7/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2019 року Гуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі головуючого: судді Яроша С.О.

при секретарі: Прістенській Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Гуляйпільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, інші учасники виконавчого провадження: Публічне Акціонерне Товариство «Дельта банк», Акціонерне Товариство Комерційний банк «Приватбанк», -

В С Т А Н О В И В:

20.06.2019 року до суду звернуся представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 зі скаргою на дії державного виконавця Гуляйпільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, інші учасники виконавчого провадження: Публічне Акціонерне Товариство «Дельта банк», Акціонерне Товариство Комерційний банк «Приватбанк».

В скарзі заявник посилався на те, що із відповіді Гуляйпільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області їй стало відомо, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна містяться відомості про заборону відчуження нерухомого майна ОСОБА_3 , внесені на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.02.2014 року, винесеної державним виконавцем Гуляйпільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, виконавче провадження завершене 28.03.2014 року, повторно виконавчий документ на виконання не пред`являвся, виконавче провадження знищено, посилаючись на ст.ст. 1, 2, 50 Закону України «Про виконавче провадження», ч.1 ст.447 ЦПК України, ч.1 ст.317, 321, ч.1 ст.328 ЦК України та рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 16.10.2018 року, яким виконавчий напис нотаріуса був визнаний таким, що не підлягає виконанню, прохав задовольнити скаргу, визнати незаконними дії (бездіяльність) посадових осіб Гуляйпільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, що полягають у не знятті арешту з майна, зобов`язати посадових осіб Гуляйпільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області зняти обтяження №6387120 від 18.07.2014 року, накладене постановою державного виконавця Гуляйпільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Кравченко В.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №41851406 від 13.02.2014 року при примусовому виконанні виконавчого листа №315/948/13-ц, виданого 29.11.2013 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області.

В судовому засіданні представники заявника ОСОБА_2 та ОСОБА_4 скаргу підтримали, пославшись на обставини, які викладені в ній як її підстави, прохали скаргу задовольнити.

Представник Гуляйпільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутність не надав.

Інші учасники виконавчого провадження: Публічне Акціонерне Товариство «Дельта банк», Акціонерне Товариство Комерційний банк «Приватбанк», належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи у їх відсутність не надали.

Суд, оцінивши наявні у скарзі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає встановленими наступні обставини:

11.11.2013 року заочним рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору № ZPC0NN00000426 від 24.09.2008 року станом на 02.04.2013 року в сумі 82977,84 грн., з яких заборгованість по кредиту в сумі 14641,65 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 12124,60 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 863,37 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в сумі 50920,70 грн., штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн., штраф (процентна складова) в сумі 3927,52 грн., а також витрати на сплату судового збору в сумі 829,78 грн., а всього 83807,62 грн., що підтверджується копією рішення.

13.02.2014 року постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Гуляйпільського районного управління юстиції Кравченко В.В. накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження за виконавчим листом №315/948/13-ц, виданого 29.11.2013 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору № ZPC0NN00000426 від 24.09.2008 року станом на 02.04.2013 року в сумі 82977,84 грн., з яких заборгованість по кредиту в сумі 14641,65 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 12124,60 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 863,37 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в сумі 50920,70 грн., штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн., штраф (процентна складова) в сумі 3927,52 грн., а також витрати на сплату судового збору в сумі 829,78 грн., а всього 83807,62 грн., що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

28.04.2015 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Гуляйпільського районного управління юстиції Ревіною К.Г. виконавче провадження завершено, виконавчий лист повернуто стягувачу за неможливістю встановити особу боржника та з`ясувати місце проживання боржника, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

13.09.2013 року заявник ОСОБА_5 змінила ім`я на ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені.

13.07.2016 року заявник ОСОБА_6 змінила ім`я на ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені.

27.02.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Русланом Олеговичем вчинено виконавчий напис №1172 про пропозицію стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк “Приватбанк” заборгованості в сумі 67064,54 грн., з яких за тілом кредиту в сумі 7629,63 грн, заборгованість з пені в сумі 55765,17 грн, заборгованість по штрафам: фіксована частина в сумі 500 грн., заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) в сумі 3169,74 грн., витрати по вчиненню виконавчого напису в сумі 1450 грн., строк за який провадиться стягнення - 2914 днів, а саме з 24.09.2008 року по 16.09.2016 року, що підтверджується копією виконавчого напису.

16.10.2018 року рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області позов ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк “Приватбанк”, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича задоволено, визнано виконавчий напис №1172, вчинений 27.02.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Русланом Олеговичем, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк “Приватбанк” заборгованість в сумі 67064,54 грн., з яких за тілом кредиту в сумі 7629,63 грн, заборгованість з пені в сумі 55765,17 грн, заборгованість по штрафам: фіксована частина в сумі 500 грн., заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) в сумі 3169,74 грн., витрати по вчиненню виконавчого напису в сумі 1450 грн., строк за який провадиться стягнення - 2914 днів, а саме з 24.09.2008 року по 16.09.2016 року, таким, що не підлягає виконанню.

Суд, задовольняючи скаргу, виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Правовідносини, які склалися між заявником та посадовою особою регламентуються Законом України “Про виконавче провадження” із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 року.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.5 ст.11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження майном.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.2 п.3 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, що порушує право.

Судом встановлено, що до суду звернувся заявник як власник нерухомого майна, право якого на користування та розпорядження нерухомим майном порушується забороною на його відчуження, накладеного державним виконавцем відділу державної виконавчої служби при примусовому виконанню рішення суду способом захисту порушеного права: зняттям арешту судом з усього нерухомого майна, що передбачений законом.

Суд доходить висновку, що обставини, на які посилається заявник, як на підставу своєї скарги, встановлені судом під час їх перевірки достовірними, допустимими та належними доказами.

Так судом встановлено, що обов`язок заявника перед відповідачем: Акціонерним Товариством Комерційний банк «Приватбанк», виник з заочного рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 11.11.2013 року, яким стягнуто з заявника на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість по кредиту в сумі 83807,62 грн., на підставі якого був виданий виконавчий лист, який знаходився на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби, на підставі якого було відкрито виконавче провадження і в межах виконавчого провадження державним виконавцем в межах його повноважень було накладено обтяження: арешт на усе нерухоме майно та оголошено заборону на його відчуження.

Судом встановлено, що на час розгляду скарги відсутнє виконавче провадження про примусове виконання цього рішення суду, що підтверджується відповіддю начальника Гуляйпільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Стаття 59 Закону України “Про виконавче провадження” передбачає підстави зняття арешту з майна.

Так відповідно до ч.1 ст.59 Закону України “Про виконавче провадження” особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч.2 ст.59 Закону України “Про виконавче провадження” у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Відповідно до ч.2 ст.59 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.59 Закону України “Про виконавче провадження” у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до ч.4 ст.59 Закону України “Про виконавче провадження” підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Відповідно до ч.5 ст.59 Закону України “Про виконавче провадження” у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законом або договором.

Так як суд доходить висновку, що право заявника на користування та розпорядження усім нерухомим майном порушується постановою державного виконавця, а спосіб захисту передбачений законом, а саме ч.5 ст.59 Закону України “Про виконавче провадження”, то суд задовольняє скаргу та знімає арешт з усього нерухомого майна заявника.

Відповідно до ч.1 ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Так як судом встановлено, що скарга обґрунтована, то суд відповідно ч.2 ст.451 ЦПК України визнає неправомірними дії (бездіяльність) посадових осіб Гуляйпільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо не зняття арешту з майна заявника та зобов`язує посадових осіб Гуляйпільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області зняти арешт з майна заявника.

Керуючись ст.ст. 3-5, 8-11, 89, 141, 263-266, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 22, 317, 391, 599 ЦК України, ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Гуляйпільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області задовольнити.

Визнати дії (бездіяльність) посадових осіб Гуляйпільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, що полягають у не знятті арешту з майна, незаконними.

Зобов`язати посадових осіб Гуляйпільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області зняти обтяження №6387120 від 18.07.2014 року, накладене постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Гуляйпільського районного управління юстиції Кравченко В.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №41851406 від 13.02.2014 року при примусовому виконанні виконавчого листа №315/948/13-ц, виданого 29.11.2013 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області.

Повний текст ухвали буде складено 08.07.2019 року.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя: Ярош С.О.