Рішення № 83044182, 10.07.2019, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/114/19

Провадження № 2/355/154/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 року Баришівський районний суд Київської області в складі

головуючого судді Коваленка К.В.

з участю секретаря Старенької С.М.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 .

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду с. Баришівка справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі 23.01.2019 року звернулись до суду з зазначеним позовом, який мотивують тим, що 17 березня 2015 року, близько 12 год. 20 хв., на автодорозі сполученням Березань-Баришівка, поряд із залізничним переїздом, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_6 (працівника АТ «Приватбанк») та моторолера «LEOPARD» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 . Внаслідок отриманих під час дорожньо-транспортної пригоди травм ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачі є дружиною та доньками ОСОБА_7 та вважають, що в наслідок смерті близької особи їм була заподіяна матеріальна та моральна шкода. Оскільки шкода здоров`ю близької їм людини, що в подальшому спричинило смерть, була заподіяна внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, власником якого є відповідач, то обов`язок відшкодування заподіяної шкоди покладається на відповідача.

Просять суд стягнути з акціонерного товариства "Приватбанк" на користь ОСОБА_4 109 759,17 грн. заподіяної матеріальної шкоди та 140 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, на користь ОСОБА_3 140 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди та на користь ОСОБА_5 140 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивачів адвокат Лой О.М. заявлений позов підтримав в повному обсязі та просить його задовольнити.

Представник відповідача Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» Бригінець А.А. проти заявленого позову заперечила в повному обсязі та з підстав викладених у відзові на позов просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників, дослідивши матеріали справи та кримінального провадження наданого на запит суду, суд вважає позов не мотивованим та таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 березня 2015 року, близько 12 год. 20 хв., на автодорозі сполученням Березань-Баришівка, поряд із залізничним переїздом, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_6 (працівника АТ «Приватбанк») та моторолера «LEOPARD» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 . Внаслідок отриманих під час дорожньо-транспортної пригоди травм ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд критично ставиться до посилання позивачів на ст. 1187 ЦК України яка передбачає відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Оскільки учасниками ДТП були два транспортних засоби то дані правовідносини необхідно вирішувати на підставі частини першої статті 1188 ЦК України відповідно до якої шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Посилання представника позивачів на те, що матеріалами кримінального провадження встановлена вина водія автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_6 , оскільки дане пригода є в прямому наслідково-причинному зв`язку з діями даного водія, не підтверджується фактичними обставинами справи та матеріалами кримінального провадження.

В позовній заяві позивачі зазначають, що Постановою про закриття кримінального провадження від 21 липня 2018 року, з посиланням на висновок експерта №12-1/449 від 01.06.2018 року, визначено:

- Водій ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до вимог дорожньої розмітки 1.1. розділу 34 «Дорожня розмітка» та п.12.3. Правил дорожнього руху.

Це означає, що водій ОСОБА_6 не повинен, був перетинати суцільну смугу та у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Разом з тим суд не погоджується з таким висновком позивачів, оскільки в самому висновку експерта №19/12-1/249/250-СЕ/17 від 10.01.2017 року зазначено, що

«У такій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Volkswage Transporter, керуючи транспортним засобом, повинен був діяти відповідно д вимог п. 13.1 та дорожньої розмітки 1.1 розділу 34 «Дорожня розмітка» Прави дорожнього руху України, згідно з якими:

13.1. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановкі особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засоб повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

34. ДОРОЖНЯ РОЗМІТКА

1. Горизонтальна розмітка

1.1 розділу 34. «Дорожня розмітка» (вузька суцільна лінія) - поділя транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг рух на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; познача межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.

Лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється. Якщо лінією 1.1 позначень місце стоянки, майданчик для паркування або край проїзної частини, суміжни, з узбіччям, цю лінію перетинати дозволяється.

Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху дозволяється перетинати лінію 1.1 для об`їзду нерухомої перешкоди, розмірі якої не дають змоги здійснити її безпечний об`їзд, не перетинаючи цю лінію а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.»

Тобто якщо моторолер «LEOPARD» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 рухався з швидкістю менше 30 км/год, то дії водія автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_6 не виходили за межі ПДР України, але оскільки встановити швидкість моторолера «LEOPARD» під час проведення експертних досліджень не представилось можливим вирішити питання щодо технічної можливості водія ОСОБА_6 уникнути зіткнення та відповісти на питання щодо відповідності дій водіїв відповідно ПДР , які з технічної точки, знаходились би у причинному зв`язку з виникненням події даної пригоди, експертним шляхом не надається можливим. Про це прямо вказано в п.5-9 описової частини висновку експерта №12-1/449 від 01.06.2018 року.

Конституцйний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 (Справа № 1-135/2018(5846/17) вказує: «4. Важливою гарантією дотримання прав … та обов`язковою складовою справедливого судового розгляду є презумпція невинуватості. … ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частини перша, друга, третя статті 62 Конституції України).

Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.

Таким чином під час проведення досудового розслідування не вдалось здобути безумовних доказів вини водія автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_6 у скоєні ДТП. Дана обставина також була висвітлена в п.7 висновку експерта №12-1/499 від 01.06.2018 року.

Натомість, в тому самому пункті прямо зазначено, що «В заданій дорожньо-транспортній ситуації, в діях водія моторолера «Leopard», реєстраційний номер НОМЕР_3 , вбачаються невідповідності вимогам дорожньої розмітки 1.1 розділу 34 «Дорожня розмітка» та п. 10.1 Правил дорожнього руху України. Невідповідності дій водія автомобіля моторолера «Leopard», реєстраційний номер НОМЕР_3 вимогам дорожньої розмітки 1.1 розділу 34 «Дорожня розмітка» та п. 10.1 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, є однією з причин виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди.».

Таку саму позицію висловили експерти у висновку експерта №19/12-1/249/250-СЕ/17 від 10.01.2017 року де в описовій частині (а.с.155) зазначили, що:

«У проаналізованій вище дорожньо-транспортній обстановці водій моторолера «LEOPARD» ОСОБА_7 повинен був відмовитися від перетину вузької суцільної лінії горизонтальної дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, а перед зміною напрямку свого руху ліворуч повинен був переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, тобто діяти відповідно до вимог дорожньої розмітки 1.1 розділу 34»Дорожня розмітка» та п.10.1 Правил дорожнього руху України.».

Таким частка вини водія моторолера «Leopard» прямо встановлена матеріалами справи.

Не відповідають обставинам справи і доводи позивачів висловлені в позовній заяві про те, що під час ДТП транспортні засоби перебували в межах дії знаку 1.27 та водій автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_6 в межах дії знаку залізничний переїзд, значно перевищивши дозволену на цій ділянці траси, швидкість, перетнув суцільну смугу та виїхав на зустрічну дорогу, а метою обгону їдучого в попутному напрямку моторолера «Leopard». Як вбачається з досліджених судом матеріалів, автомобіль «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» перетнув межу дії знаку 1.27 та 1.31.4 вже після ДТП та зупинився через декілька метрів за знаком, таким чином маневр обгону був розпочатий ним не в зоні дії знаку, та можливо, міг бути завершений до зони дії знаку, аби не дії водія моторолера «Leopard», реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Відповідно до п.1 висновку експерта №19/12-1/249/250-СЕ/17 від 10.01.2017 року Швидкість руху автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 становила 76±8 км/год. Відповідно до п.12.6 ПДР України Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47 дозволяється рух із швидкістю:

Ґ)на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.

За таких обставин суд вважає, що вина водія автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_6 не доведена, а тому відповідно до вимог ст.1188 ЦК України позов до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. . 3, 12, 81, 263-265,ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 12.07.2019 року.

Суддя Баришівського

районного суду К. В. Коваленко